Економічна безпека регіону у контексті виявлення механізмів дисбалансу бюджетних процесів: на матеріалах Ставропольського краю. Методи забезпечення безпеки бюджетної системи регіону ізотова галина сергіївна Можна з упевненістю сказати, що св

Держава як суверенна інституційна освіта є головним регулятором політичного, економічного, соціального та культурного розвитку населення. Передумовою забезпечення розвитку є створення системи економічної безпеки, покладається основою національної безпеки загалом. Основними сучасними загрозами економічній безпеці України є політична криза, що порушує макроекономічну стабільність та призводить до розбалансування соціально-економічної системи в цілому. Військовий конфлікт та громадянська війна підривають основи економіки держави, загрожують національній безпеці та зумовлюють виникнення протистояння у міжнародному просторі. Виникнення регіональних конфліктів призводить до необхідності пошуку нової концепції співробітництва у форматі "центр - регіон", що сприятиме посиленню правової, організаційної та фінансової спроможності муніципалітетів, розвитку ефективної територіальної організації органів місцевого самоврядування та підвищення якості надання громадських послуг. Активним механізмом, що забезпечує функціонування економічної безпеки, є її фінансова складова, серед яких один із найважливіших важелів – бюджетна безпека держави.

Питання, пов'язані з бюджетною безпекою, дуже актуальні для різних країн. Особливо вони виявляються під час певних негативних процесів, що відбуваються у державі та безпосередньо впливають на стан забезпеченості коштами бюджетів усіх рівнів. Чинна бюджетна безпека має враховувати вплив різних чинників на бюджетну систему країни та, відповідно, забезпечувати виконання покладених на державу соціально-економічних завдань. Бюджетна безпека як важливий чинник соціально-економічного розвитку держави є своєрідним індикатором та критерієм ефективності її бюджетної політики та організації бюджетного процесу. З економічної точки зору бюджетна безпека виражає здатність держави за допомогою бюджету виконувати властиві їй функції та завдання, а також задовольняти потреби платників податків та одержувачів бюджетних коштів з урахуванням суспільних інтересів. Тому забезпечення бюджетної безпеки держави є одним із ключових завдань при реалізації її стратегічних соціально-економічних пріоритетів.

Вивчення сутності бюджетної безпеки вченими, практиками, експертами у контексті соціально-економічного розвитку держави сфокусовано на проблемах збалансування доходів та видатків державного, місцевих бюджетів, законності та доцільності використання бюджетних коштів, забезпечення пріоритетів національної системи безпеки. Аналіз економічної літератури вказує на те, що спектр даної дефініції змінюється розуміння бюджетної безпеки як особливого стану платоспроможності держави щодо виконання нею своїх функцій з урахуванням балансу доходів та видатків державного та місцевих бюджетів у думці, що бюджетна безпека держави має забезпечити відсутність ризику у формуванні, розподілі та перерозподіл бюджетних ресурсів.

Бюджетна безпека як економічне поняття своєю появою довершила процес взаємопроникнення структурно-логічних елементів теорії національної безпеки та державних фінансів. Поняття бюджетної безпеки, увібравши в себе характерні риси політичного та економічного напрямів, має двоїстий характер і може розглядатися як з точки зору комплексу організаційних та правових відносин, так і як індикатор розвитку бюджетної системи та ефективності бюджетного процесу, критерій оцінки бюджетної політики. У таблиці 1.12 подано сучасні погляди вчених на розуміння сутності бюджетної безпеки.

Таблиця 1.12 - Економічна сутність поняття "бюджетна безпека"

визначення

Барановський А.І.

Стан забезпечення платоспроможності (рівень бюджетного потенціалу) держави щодо виконання нею своїх функцій з урахуванням балансу доходів та видатків державного та місцевих бюджетів та доцільності, законності та ефективності використання бюджетних коштів на всіх рівнях

Богомолова Η. І.

Здатність бюджетної системи до забезпечення фінансової самостійності з допомогою раціонального використання бюджетних коштів

Варналій С. С., Сухоруков А. І.

Здатність бюджетної системи забезпечити фінансову самостійність держави та ефективне використання нею бюджетних коштів у процесі виконання функцій соціального захисту, державного управління та міжнародної діяльності, фінансування науки, освіти, культури та охорони здоров'я, забезпечення національної безпеки та оборони, реалізації інвестиційної та екологічної політики

Оспищев В. І.

Здатність бюджетної системи забезпечити платоспроможність держави під час збалансування доходів та видатків та ефективне використання бюджетних коштів у процесі виконання функцій державного регулювання економічного розвитку, реалізації соціальної політики, а також утримання органів державного управління, забезпечення національної безпеки та оборони

Громова О. С.

Здатність держави у мирний час та у надзвичайних ситуаціях адекватно реагувати на внутрішній та зовнішній негативний фінансовий вплив

Ставнича Μ. М.

Здатність органів державної влади та місцевого самоврядування забезпечувати фінансування через бюджети всіх рівнів закріпленого за ними повного комплексу повноважень для виконання гарантованих Конституцією держави прав громадян у довгостроковій перспективі в умовах дестабілізаційного впливу різних факторів (загроз)

Колесник О.

Висловлює здатність держави за допомогою бюджету виконувати притаманні їй функції та завдання, а також задовольняти потреби платників податків та одержувачів бюджетних коштів з урахуванням індивідуальних, корпоративних та суспільних інтересів.

Критичний аналіз наукових підходів вказує на те, що категорія «бюджетна безпека» є різностороннім змістовним наповненням, і кожна з цих сторін може прийматися за основу економічної сутності. Результати узагальнення наукових підходів дають підстави сформувати бюджетну безпеку як складну економічну категорію (рис. 1.4).

Малюнок 1.4 - Графічне подання терміна "бюджетна безпека"

Бюджетна безпека держави як складова фінансової безпеки - це особливий стан платоспроможності держави, що забезпечує збалансування доходів та видатків державного та місцевих бюджетів та ефективне використання фінансових ресурсів бюджетної системи у процесі виконання державною та місцевою владою своїх функцій (державного управління, міжнародної діяльності, фінансування науки, освіти, культури та охорони здоров'я, забезпечення національної безпеки та оборони, реалізації інвестиційної та екологічної політики) за рахунок збереження фінансової стабільності (стійкості) бюджетної системи до впливу загроз.

Зміст бюджетної безпеки проявляється у співвідношенні бюджетних ресурсів, параметрів їх формування та розподілу та сумарними погребами одержувачів таких ресурсів. за формібюджетна безпека проявляється у системі оцінок, характеризуючих її рівень. Об'єктомбюджетної безпеки єфінансові ресурси бюджетної системи (кошти), кількісні та якісні характеристики їх розподілу між ланками бюджетної системи, суспільно-політичні, правові та фінансові аспекти бюджетного процесу, які є індикаторами та критеріями оцінки та забезпечення бюджетної безпеки. ПредметомБюджетної безпеки є діяльність держави, спрямована на забезпечення певного рівня бюджетної безпеки шляхом впливу на її об'єкт. Суб'єктамибезпеки у бюджетній сфері є: органи законодавчої та виконавчої державної влади, органи місцевого самоврядування.

До факторівформування бюджетної безпеки держави слід зарахувати:

Організаційно-правові: діюча правова база, рівень професіоналізму та ретельність розробки бюджету, ступінь деталізації та прозорості бюджету при формуванні; надання пріоритетності певної бюджетної класифікації, ступінь досконалості системи бухгалтерського обліку виконання бюджету та кошторисів видатків бюджетних установ; своєчасність прийняття рішень щодо бюджетно-податкового регулювання; характер касового виконання бюджету; ступінь узгодження фінансово-економічних інтересів різних верств населення;

Фінансово-економічні: обсяг бюджету та ступінь його збалансованості; масштаби бюджетного фінансування; наявність чи відсутність бюджетних резервів; чисельність податкових пільг, що впливають формування доходів бюджету; надання відстрочок з платежів до державного та місцевого бюджетів.

Законодавчо-нормативною основою забезпечення бюджетної безпеки держави крім Методики розрахунку рівня економічної безпеки України від 29 жовтня 2013 року № 1277 є:

Бюджетний кодекс України;

Закон України „Про Державний бюджет України”;

Інші закони, що регулюють бюджетні відносини в Україні;

Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, органів виконавчої влади;

Рішення про місцевий бюджет;

Рішення органів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування.

Забезпечення ефективної бюджетної безпеки має спиратися на принципи бюджетної системи. Відповідно до ст. 7 Бюджетного Кодексу України бюджетна система ґрунтується на наступних засадах:

принцип єдності бюджетної системи України - єдність бюджетної системи України забезпечується єдиною правовою базою, єдиною грошовою системою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдиною бюджетною класифікацією, єдністю порядку виконання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку та звітності;

принцип збалансованості - повноваження на здійснення видатків бюджету мають відповідати обсягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період;

принцип самостійності - Державний бюджет України та місцеві бюджети є самостійними. Самостійність бюджетів забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел доходів бюджету, правом відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування визначати напрямки використання бюджетних коштів відповідно до законодавства України, права Верховної Ради Автономної Республіки Крим та відповідних місцевих рад самостійно та незалежно один від одного розглядати та затверджувати відповідні місцеві бюджети;

принцип повноти - до складу бюджетів включаються всі надходження бюджетів та видатки бюджетів, що здійснюються відповідно до нормативно-правових актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування;

принцип обґрунтованості - бюджет формується на реалістичних макропоказниках економічного та соціального розвитку України та розрахунках надходжень бюджету та видатків бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил;

принцип ефективності та результативності - при складанні та виконанні бюджетів всі учасники бюджетного процесу повинні прагнути до досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей та завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання послуг, гарантованих державою, Автономною Республікою Крим, місцевим самоврядуванням (далі – гарантовані послуги), при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів;

принцип субсидіарності - розподіл видів видатків між державним бюджетом та місцевими бюджетами, а також між місцевими бюджетами ґрунтується на необхідності максимально можливого наближення надання гарантованих послуг до їхнього безпосереднього споживача;

принцип цільового використання бюджетних коштів - бюджетні кошти використовуються лише на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями;

принцип справедливості та неупередженості - бюджетна система України будується на засадах справедливого та неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами та територіальними громадами;

принцип публічності та прозорості - інформування громадськості з питань складання, розгляду, затвердження, виконання державного бюджету та місцевих бюджетів, а також контролю за виконанням державного бюджету та місцевих бюджетів.

Невід'ємним та винятковим атрибутом бюджетної безпеки як домінантної складової фінансової безпеки держави є бюджет.

Відповідно до Бюджетного Кодексу України бюджет - це план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань та функцій, що здійснюються відповідно до органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду. Місцеві бюджети – бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування. Бюджети місцевого самоврядування – це бюджети територіальних громад сіл, їх об'єднань, селищ, міст (зокрема районів у містах).

Сутність бюджету розкривається через його функції . У зарубіжній практиці найважливішими функціямибюджету прийнято вважати контрольну функцію та функцію планування. У вітчизняній літературі основних, чітко структурованих функцій виділяють дві – розподільну та контрольну. Називаються також і додаткові функції - перерозподіл ВВП, державного регулювання та стимулювання економіки, фінансового забезпечення установ та організацій бюджетної сфери та здійснення соціальної політики держави; контролю за формуванням, розподілом та використанням централізованих фондів фінансових ресурсів, безпеки держави, забезпечення існування держави тощо.

Призначення бюджету полягає у забезпеченні фінансовими ресурсами держави для виконання ним його функцій, потреб економічного та соціального розвитку суспільства. При вирішенні проблем у всіх сферах діяльності проявляється базисна роль бюджету, оскільки виробництво, розподіл та споживання матеріальних благ первинні для кожної з них і визначають життєдіяльність та життєздатність суспільства. Концентруючи в собі ключові вектори життя суспільства, бюджет трансформує грошові відносини між державою, громадянами та бізнесом у суспільні блага, значні масштаби яких визначають актуальність бюджетної проблематики загалом та забезпечення бюджетної безпеки зокрема.

Слід зазначити, що у країнах із розвиненою ринковою економікою запроваджено ефективні моделі функціонування бюджету. Водночас трансформаційні процеси, що відбуваються в Україні, мають свої особливості та вимагають вивчення досягнень світової фінансової науки та пошуку шляхів ефективного використання зарубіжного досвіду. Вибір моделі фінансових відносин та побудови бюджету держави залежить від багатьох факторів: конкретних історичних традицій, природних умов, багатства країни, що стоять у соціальній та економічній сферах, а також психології тієї чи іншої нації. Народ обирає ту економічну систему та ту фінансову модель, яка йому більше підходить і водночас дає відповідні результати. Саме формування національної системи бюджетної безпеки має ґрунтуватися на практичному дослідженні моделей фінансових відносин, що існують у світі, та провідній ролі бюджету у забезпеченні соціально-економічного розвитку держави.

Вищезгадане зумовлює провідну роль та місце бюджетної безпеки у системі фінансової безпеки держави. Бюджет як важливий фінансовий документ держави врівноважує фінансові інтереси суб'єктів розподільчих відносин, що забезпечує збалансований розвиток країни. Слід зазначити, що з розширенням та зростанням сучасної економіки дедалі більша відповідальність покладається на державу, поглиблюються та розвиваються регулюючі функції бюджету держави як у розвиненій, так і трансформаційній економіці, важливо враховувати при здійсненні ринкових перетворень. Тому пріоритетна роль бюджетної безпеки у системі фінансової безпеки держави визначається об'єктивною необхідністю існування бюджету, його призначенням фінансово забезпечувати виконання державою своїх функцій та реалізацію її економічної стратегії, перерозподіляти частину валового внутрішнього продукту, регулювати економічні та соціальні процеси в державі зі збереженням економічного суверенітету та стабільності. Тому забезпечення бюджетної безпеки є серед ключових завдань держави при реалізації її стратегічних соціально-економічних пріоритетів.

Бюджетно-податкова безпека регіону як елемент фінансової безпеки (на прикладі Кемеровської області)

О.Б. Шевельова,

канд. екон. наук, доц., кафедри «Фінанси та кредит» Кузбаського державного технічного університету (650000, Кемерово, вул. Весняна, 28; e-mail: [email protected])

Є.В. Слюсаренко,

здобувач кафедри «Фінанси та кредит» Кузбаського державного технічного університету (650000, Кемерово, вул. Весняна, 28; e-mail: [email protected])

Анотація. У статті сформульовано поняття бюджетно-податкової безпеки регіону, проведено аналіз основних показників, що характеризують стан бюджетно-податкової сфери Кемеровської області за 2007-2010 рр., виявлено основні загрози та запропоновано напрями скорочення ступеня їхнього впливу на бюджетно-податкову безпеку регіону. Результати аналізу можна використовувати у процесі розробки податково-бюджетної політики Кемеровської області на найближчу перспективу.

Abstract. У матеріалі встановлена ​​концепція трафіку і бюджетної сфери регіону, analyzed of basic indicators of budgetary sphere of Kemerovo region on 2007-2010 period the revealed basic risks and offered directions on risk level decrease in tax and bud. Результати аналізу можуть бути використані в процесі роботи з бюджетної політики Кемерового регіону на конкретних аспектах.

Ключові слова: фінансова безпека регіону, бюджетно-податкова сфера, погрози, Кемеровська область.

Keywords: фінансові сфери регіону, бюджети та tax spheres, ризики, Kemerovo region.

Одним із найважливіших аспектів сталого розвитку регіональної соціально-економічної системи є необхідність забезпечення фінансової безпеки, яка характеризується процесом стабілізації не тільки фінансової сфери, але й досягненням соціального ефекту, вираженого в зростанні основних соціальних показників (якість і рівень життя, реальні доходи населення, рівень безробіття та ін.).

Очевидно, що провідна роль у цьому процесі належить податково-бюджетній сфері, основною метою функціонування якої є забезпечення регіону фінансовими ресурсами, достатніми для інвестування у соціально-економічний розвиток. Таким чином, безпека бюджетно-податкової сфери регіону є основною для забезпечення регіональної фінансової безпеки. Слід зазначити, що окремі податково-бюджетні показники (бюджетна забезпеченість, бюджетна достатність) виділяються вітчизняними економістами як найважливіші чинники регіональної фінансової безпеки.

Проблем регіональної складової бюджетних процесів присвячені роботи Т.В. Усковий, С.Д. Валентея, AM. Лаврова, В.М. Лек-сина, М.М. Ликовий, С.А. Суспіціна, В.Б. Христенко, О.М. Швецова, Л.А. Коршунова, М.А. Бо-

Родкіна, Т.В. Маркіна, В.К. Сенчагова та інших авторів.

Так, Ускова Т.В. та Копасова С.С. під бюджетною безпекою розуміють «здатність органів державної влади та місцевого самоврядування забезпечити фінансування через бюджети всіх рівнів закріпленого за ними повного комплексу повноважень щодо виконання гарантованих Конституцією РФ прав громадян у довгостроковій перспективі в умовах дестабілізуючого впливу різноманітних факторів випадкового та навмисного характеру (загроз)», а як основні індикатори безпеки розглядають бюджетну забезпеченість і бюджетну достатність.

Коршунов Л.А., Бородкін М.А., Маркіна Т.В. як головна складова економічної безпеки виділяють податково-бюджетну сферу, а оцінку ступеня безпеки пропонують здійснювати на основі наступних показників: рівень внутрішнього податкового навантаження; рівень соціального навантаження на бюджет; ступінь забезпеченості регіону власними коштами.

Сенчагов В.К. стверджує, що стрижнева ланка фінансової безпеки, від якої залежить стійкість фінансової системи країни, регіону, - це насамперед бюджетно-податкова сфера, яка є основою функціонування будь-якої держави, тому одна

з найважливіших сторін проблеми економічної безпеки держави, регіону - стан її фінансової системи (бюджетів різних рівнів та інших інструментів), здатність цієї системи забезпечувати фінансовими засобами, достатніми для виконання внутрішніх та зовнішніх функцій».

Незважаючи на актуальність питання, в економічній літературі поняття «податково-бюджетна безпека регіону», а також критерії її комплексної оцінки та напрямки підвищення з урахуванням різного рівня розвитку територій є малодослідженими. Крім того, багато з існуючих критеріїв та методів визначення рівня податково-бюджетної безпеки регіону не відображають сучасну економічну дійсність та не враховують галузеву специфіку регіонів.

На наш погляд, під бюджетно-податковою безпекою регіону слід розуміти процес запобігання ризикам і загрозам, що виникають, а також нейтралізації їх негативного впливу на стан бюджетної сфери. Ризик може визначатися співвідношенням можливих результатів: негативного (що тягне за собою фінансові втрати), позитивного (що дає додатковий приріст доходів та сприяє інноваційному розвитку регіону). У зв'язку з цим необхідно провести розумну бюджетно-податкову політику на основі детального аналізу фінансових показників діяльності регіону, що дозволить, з одного боку, зменшити ймовірність настання несприятливих подій, з іншого - знизити негативні наслідки.

Динаміка показників, що характеризують

вже настали ситуації до оптимального рівня.

Показниками, що характеризують стан бюджетно-податкової сфери регіону, є:

Рівень доходів (витрат, профіциту/дефіциту) регіонального бюджету у вартісному вираженні, у відсотках до ВРП та на душу населення;

Бюджетна забезпеченість (рівень бюджетних доходів душу населення);

Бюджетна достатність (ставлення дефіциту бюджету до обсягу ВРП);

Питома вага податкових надходжень до бюджету у сумі доходів бюджету;

Забезпеченість регіонального бюджету власними коштами (ставлення власних доходів до видатків бюджету);

Заборгованість суб'єктів господарювання з платежів до бюджету та позабюджетних фондів та її частка у загальній сумі податкових надходжень до бюджету;

ВРП загалом і душу населення.

Проведемо оцінку рівня бюджетно-

податкової безпеки Кемеровської області за вказаними показниками за період 2007-2010 років. (Табл. 1).

Як ключові індикатори безпеки податково-бюджетної сфери регіону можуть бути виділені такі: бюджетна забезпеченість, бюджетна достатність, доходи та видатки регіонального бюджету у відсотках до ВРП, забезпеченість регіонального бюджету власними коштами, темп приросту ВРП. (Табл. 2).

Таблиця 1

бюджетно-податкової сфери Кемеровської області

Показники Рік

2007 р. 2008 р. 2009 р. 2010 р.

1. Доходи регіонального бюджету, млн. руб. 84259 118324 100373 113379

2. Доходи регіонального бюджету у % до ВРП 19,3 20,6 19,2 19,6

3. Витрати регіонального бюджету, млн. руб. 84643 114237,3 106281 117172

4. Витрати регіонального бюджету у % до ВРП 19,4 19,9 20,3 20,2

5. Профіцит (дефіцит) регіонального бюджету, млн. руб. - 384 4086,7 - 5908 - 3793

6. Бюджетна забезпеченість, тис. руб. 29,8 41,9 35,5 37,0

7. Бюджетний профіцит (дефіцит) душу населення, тис. крб. - 0,136 1,45 - 2,09 - 1,24

8. Дефіцит бюджету у % до ВРП 0,1 - 1,1 0,7

9. Забезпеченість регіонального бюджету власними коштами, % 73,0 74,8 55,8 67,1

10. Податкові надходження до бюджету, млн. руб. 56109 79594 51620,1 71353

11. Питома вага податкових надходжень до бюджету у сумі доходів бюджету, % 66,6 67,3 51,4 62,9

12. Заборгованість суб'єктів господарювання з платежів до бюджету та позабюджетні фонди, млн. руб. 9523,5 8671,4 15867 8719

13. Частка заборгованості з платежів до бюджету у сумі податкових надходжень, % 3,06 1,9 3,05 8,7

14. ВРП, млн. руб. 437790,2 575942,3 524107,5 578388,2

15. ВРП душу населення, тис. крб. 155,1 204,1 185,8 188,8

Таблиця 2

Індикатори та їх порогові значення безпеки у бюджетно-податковій сфері Кемеровської області

Показник Порогове значення 2007 2008 2009 2010

Приріст (зниження) бюджетної забезпеченості, % 20 – 30 – 40,6 – 15,3 4,2

Бюджетна достатність, %< 3 0,1 - 1,1 0,7

Доходи регіонального бюджету у % до ВРП 37,8 19,3 20,6 19,2 19,6

Витрати регіонального бюджету у % до ВРП 36,3 19,4 19,9 20,3 20,2

Темп приросту (зниження) валового регіонального продукту, % 2 – 4 – 35,5 – 9 10,3

Забезпеченість бюджету власними коштами, % ^100 73,0 74,8 55,8 67,1

Порогові значення показників доходів та видатків регіонального бюджету у відсотках до ВРП розраховані на основі середньої величини загальноросійської тенденції (з урахуванням рівня доходів та видатків федерального бюджету у відсотках до ВВП). Очевидно, що ці показники на регіональному рівні мають бути максимально наближені до відповідних показників загальноросійських значень. Критичні значення показників приросту бюджетної забезпеченості, бюджетної достатності, темпу приросту валового регіонального продукту визначено за методикою Кольського наукового центру РАН.

Як видно з таблиці 1, 2010 р. спостерігається позитивна динаміка більшості податково-бюджетних показників Кемеровської області. Так, доходи регіонального бюджету, порівняно з 2009 р., збільшилися на 12,9 %, що створює передумови для своєчасного виконання боргових зобов'язань. Істотно збільшуються податкові надходження до бюджету (на 38,2 %), майже досягаючи рівня 2008 р., який слід визнати найбезпечнішим за всіма показниками. Поряд із цим слід відзначити значне зниження за підсумками 2010 р. заборгованості суб'єктів господарювання з платежів до бюджету та позабюджетних фондів, що свідчить про розширення масштабів фінансово-господарської діяльності підприємств та організацій Кемеровської області.

Одним з основних компонентів безпеки бюджетно-податкової сфери та загальної та

Для подальшого прочитання статті необхідно придбати повний текст. Статті надсилаються у форматі

  • Економічна безпека як сукупність компонентів

    КАЛАШНИКОВА О.О. – 2010 р.

    • Глава 1. Теоретичні засади безпеки бюджетної системи регіону

    1.1. Принципи формування та функціонування бюджетної системи Російської Федерації у сучасних умовах.

    1.2. Концепція безпеки бюджетної системи регіону.

    Глава 2. Методичні засади оцінки безпеки регіональної бюджетної системи.

    2.1. Критерії та показники бюджетної безпеки регіону.

    2.2. Інструментальні прийоми оцінки стану безпеки регіональної бюджетної системи.

    2.3. Особливості функціонування бюджетної системи Вологодської області

    Розділ 3. Методи підвищення безпеки бюджетної системи

    Вологодській області.

    3.1. Удосконалення міжбюджетних відносин у регіоні.

    3.2. Моніторинг функціонування регіональної бюджетної системи.

    3.3. Прогнозування розвитку бюджетної системи регіону.

    Рекомендований список дисертацій за спеціальністю «Фінанси, грошовий обіг та кредит», 08.00.10 шифр ВАК

    • Удосконалення формування та виконання консолідованого бюджету суб'єкта Російської Федерації 2005 рік, доктор економічних наук Сазонов, Сергій Петрович

    • Регіональна бюджетна політика за умов розвитку бюджетного федералізму 2006 рік, кандидат економічних наук Глущенко, Іван Борисович

    • Удосконалення механізму реалізації бюджетної політики на регіональному рівні 2008 рік, кандидат економічних наук Шикунова, Людмила Миколаївна

    • Імперативи бюджетної політики сучасної Росії: Регіональний аспект 2003 рік, доктор економічних наук Іванова, Наталія Георгіївна

    • Бюджетна політика у сфері видаткових повноважень суб'єкта Російської Федерації та муніципальної освіти 2004 рік, кандидат економічних наук Бабайцев, Олексій Олександрович

    Введення дисертації (частина автореферату) на тему «Методи забезпечення безпеки бюджетної системи регіону»

    Бюджетна система держави є однією з її фундаментальних складових, що забезпечують раціональний поступальний розвиток системи суспільних благ, зростання ефективності як усього національного господарства, так і господарств, що становлять його територіальні утворення.

    За роки трансформації економіки Росії здійснено кардинальні перетворення на фінансову систему. Якщо в планово-розпорядчій системі держава була власником і управляла ресурсами всіх суб'єктів господарювання, то в ринковій економіці фінанси децентралізовані, і держава може безпосередньо управляти лише власними фінансами ресурсами, найважливішою частиною яких є бюджетні кошти, що формуються в центрі та на місцях шляхом затвердження та виконання законодавчих актів, спрямованих на акумулювання відповідних ресурсів та їх цільове витрачання.

    Організація формування та виконання федерального, регіонального та муніципальних бюджетів базується на повноваженнях кожного з цих рівнів управління. У цьому рівень самостійності кожного з рівнів бюджетної системи неоднаковий. Так, джерела доходів, закріплені за органами місцевого самоврядування, забезпечують лише близько 5% бюджетів муніципальних утворень. Значна частка суб'єктів Російської Федерації відноситься до депресивних та відсталих регіонів, а, отже, є з позицій самостійності формування бюджетів, дотаційної. Для регіонів-донорів процес монетаризації пільг також поставив багато нових складних завдань.

    Таким чином, пріоритетним завданням для органів управління фінансами є забезпечення бюджетної безпеки, особливо в регіональному розрізі, що гарантує як виконання закріплених функцій державної влади, так і зобов'язань перед власним населенням, що визначає актуальність теми дисертаційного дослідження.

    Теоретичні аспекти формування та функціонування бюджетної системи за умов ринкових трансформацій економіки Росії у концептуальному плані висвітлені роботах Л.І. Абалкіна, С.Ю. Глазьєва, А.Г. Гранберг, B.J1. Макарова, А.І. Татаркіна. Окремі аспекти бюджетної безпеки країни (у рамках стратегії економічної безпеки) порушуються у працях О.Г. Ігудіна, А.М. Іларіонова, Н.М. Міхєєвої, В.Г. Панскова, О.С. Пчелінцева, В.К. Сенчагова. Проблем регіональної складової бюджетних процесів присвячені роботи С.Д. Валентея, AM. Лаврова, В.М. Лексіна, М.М. Ликовий, С.А. Суспіціна, В.Б. Христенко, О.М. Швецова та інших авторів. Однак питання утримання бюджетної безпеки регіонів, критерії її комплексної оцінки та напрями зміцнення з урахуванням різного рівня розвитку територій залишаються ще малодослідженими.

    Метою дисертаційного дослідження є розробка науково обґрунтованих теоретичних положень та практичних рекомендацій щодо забезпечення бюджетної безпеки регіону.

    Для реалізації зазначеної мети було поставлено та вирішено такі завдання:

    Проаналізовано особливості реалізації основних принципів бюджетної системи країни на етапі її розвитку;

    Узагальнено концептуальні підходи до дослідження проблем безпеки бюджетної системи регіону;

    Виявлено критерії та показники, що відображають поточну та перспективну бюджетну безпеку регіону;

    Розроблено методичні положення щодо оцінки безпеки регіональної бюджетної системи;

    Запропоновано та обґрунтовано методи забезпечення безпеки бюджетної системи регіону.

    Предметом дослідження виступає система фінансово-організаційних відносин із забезпечення безпеки регіональної бюджетної системи. Об'єктом дослідження є бюджетна система Вологодської області.

    Теоретичну та методологічну основу дисертаційного дослідження склали праці вітчизняних та зарубіжних авторів з теорії державних фінансів, бюджетних відносин, економічної безпеки країни, соціально-економічного розвитку регіонів. У цілому нині дослідження базується на системному підході, що дозволяє всебічно вивчити різні аспекти оцінки, аналізу, формування та управління бюджетною безпекою регіону на етапі розвитку російської економіки.

    Методичні інструменти, використані у дисертації, охоплюють різні способи економіко-статистичного аналізу (ряди динаміки, статистичні угруповання, методи кореляційно-регресійного, кластерного та порівняльного аналізу). Застосовувалися також історичний та абстрактно-логічні методи, метод експертних оцінок. Використовувалися табличні та графічні прийоми візуалізації статистичних даних. Для обробки вихідної інформації були використані пакети прикладних програм Microsoft Excel 2002 та Statistica 6.0.

    Джерелом інформації послужили матеріали, що публікуються Міністерством фінансів РФ, дані департаменту фінансів Уряду Вологодської області, матеріали Росстату та його територіального органу державної статистики з Вологодської області.

    Наукова новизна дослідження визначається такими результатами теоретичного та прикладного характеру:

    Розкрито сутність бюджетної безпеки регіону, визначено взаємозв'язок понять національну безпеку, фінансову безпеку та бюджетну безпеку;

    Розроблено та апробовано комплексну систему індикаторів для оцінки безпеки бюджетної системи регіону;

    Визначено сукупність методів підвищення безпеки бюджетної системи регіону - прогнозування розвитку бюджетної системи регіону, удосконалення міжбюджетних відносин, формування системи моніторингу функціонування регіональної бюджетної системи, обґрунтовано їх зміст та показано взаємозв'язок;

    Удосконалено методику визначення податкового потенціалу суб'єктів господарювання на територіях муніципальних утворень, використання якої дозволяє підвищити рівень бюджетної безпеки муніципальних утворень;

    Виявлено основні тенденції та фактори розвитку бюджетної системи конкретного регіону – Вологодської області та розроблено пропозиції щодо підвищення рівня безпеки бюджетної системи Вологодської області.

    Практична значимість дослідження полягає в тому, що методичні положення та висновки можуть бути використані фінансовими органами суб'єктів федерацій та муніципальних утворень для розробки системи заходів, необхідних підвищення ефективності бюджетної системи регіону.

    Теоретичні положення використовуються в навчальному процесі при читанні курсів «Фінанси», «Бюджетна система РФ», «Податки та оподаткування» у Вологодській філії СПбДІЕУ.

    Результати дисертаційної роботи використовуються у плануванні та виконанні бюджету Вологодської області та бюджетів її муніципальних утворень.

    Результати дослідження доповідалися та обговорювалися на III та IV російських науково-практичних конференціях «Стратегія та тактика реалізації соціально-економічних реформ: регіональний аспект» (м. Вологда, 2001, 2003 р.), Всеросійській нараді «Досвід та перспективи реалізації програм реформування регіональних фінансів » (Чобоксари,

    2003р.). Результати дослідження послужили основою доповідей та повідомлень щодо вдосконалення регіональних бюджетних процесів, що подавалися у Законодавчих Зборах та Уряді Вологодської області, а також на засіданнях міжрегіональної Асоціації «Північний Захід».

    Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, бібліографії та додатків. Робота включає 32 таблиці, 35 малюнків, 6 додатків. У бібліографічному списку наведено 156 джерел.

    Висновок дисертації на тему «Фінанси, грошовий обіг та кредит», Ізотова, Галина Сергіївна

    ВИСНОВОК

    Проведений у процесі виконання дисертаційної роботи аналіз джерел на тему дослідження дозволив сформулювати такі положення.

    Під безпекою розуміється стан захищеності життєво важливих інтересів особи, суспільства та держави від внутрішніх та зовнішніх загроз. У випадках коли йдеться про країну, суспільство, використовується поняття «національна безпека». Найважливішою складовою національної безпеки є економічна безпека - сукупність умов і факторів, що забезпечують самостійність національної економіки, її стабільність і стійкість, здатність до постійного оновлення та самовдосконалення.

    Невід'ємною частиною економічної безпеки країни в умовах глобальної конкуренції є фінансова безпека, що характеризує можливість та здатність країни забезпечувати формування необхідних фінансових ресурсів та їх використання для досягнення цілей національної безпеки, створення гідних умов життя населення, ефективного економічного та соціального розвитку.

    Найважливішим елементом фінансової безпеки є бюджетна безпека. Якщо фінансова система охоплює весь спектр відносин із трансформації сукупних фінансових ресурсів на території країни, то бюджетна система характеризує лише ту частину фінансової системи, яка призначена для формування та використання державних фондів.

    На основі аналізу ролі та місця територіального бюджету у регіональній економіці сформульовано авторське визначення бюджетної безпеки регіону. Бюджетна безпека регіону - це стан бюджетної системи регіону, що характеризується збалансованістю, високим рівнем ліквідності активів та наявністю грошових, валютних та інших резервів, здатних забезпечити ефективне державне управліннята захист економічних інтересів регіону, стабільність регіональної економіки, стійке економічне зростання, задоволення суспільних потреб.

    Сутність бюджетної безпеки, аналогічно сутності економічної безпеки, реалізується в системі критеріїв та показників, що дозволяють дати оцінку стану бюджетної системи з погляду найважливіших процесів, що відображають бюджетну безпеку. Критеріальна оцінка регіональної бюджетної безпеки включає: оцінку збалансованості бюджетної системи; оцінку ліквідності її активів; оцінку боргового навантаження системи

    Проведений у дисертації аналіз функціонування бюджетної системи Вологодської області у період із 1997 по 2002 рр. дозволив зробити такі висновки.

    Протягом аналізованого періоду доходи консолідованого бюджету Вологодської області формувалися за рахунок джерел, створюваних підприємствами та організаціями, що діють на території області, доходів від використання майна, що знаходиться в обласній та муніципальній власності, доходів від платних послуг, що надаються обласними та місцевими органами державної влади та бюджетними установами, які перебувають у їх віданні. Головною складовою доходів бюджетної системи області в аналізований період були податкові надходження. У цьому більшу частину формували відрахування від регулюючих податків: прибуток, прибуткового податку, податку додану вартість, акцизів, сукупний внесок яких у роки досягав 50 - 80% до загальної величині доходів.

    За період 1997-2002 р.р. у загальній структурі бюджетних видатків переважали витрати на задоволення потреб у суспільних благах та товарах (освіта, охорона здоров'я, соціальний захист, житлово-комунальне господарство, управління).

    Істотною структурною зміною у видатковій частині регіонального бюджету останніх років стало зниження об'ємів внутрішніх оборотів: якщо в 1997 році на фінансову підтримку хместньш бюджетам було направлено 18% коштів обласного бюджету, то до кінця аналізованого періоду ця частка в загальній величині видатків обласного бюджету скоротилася до 10% .

    Нестача фінансових коштів не дозволяв у аналізованому періоді забезпечувати достатнього фінансування низки важливих соціальних статей та розвитку. Обсяги фінансування освіти, охорони здоров'я, житлово-комунального господарства та соціальної політики скоротилися найбільш значним чином 1998 р. Незважаючи на поповнення доходної частини регіональної бюджетної системи в наступний період, як доходна, так і видаткова частина у порівнянній оцінці не досягали показників 1997 року. цю негативну тенденцію не вдалося і у 2002 р.

    У 1997, 1998 та 2001 pp. в області спостерігався дефіцит бюджету: у роки обсяг видатків перевищував рівень фактично виконаних доходів на 395млн. руб., 160 млн. руб. та 793 млн. руб. відповідно. Профіцитне виконання бюджету у 1999, 2000 та 2002 роках. дозволило не залучати значних позикових коштів на покриття тимчасових розривів між доходами та витратами.

    Бюджет області у високій мірі залежить від результатів діяльності підприємств, які мають експортно-сировинну орієнтацію, стану кон'юнктури світового ринку. Так, 40% доходів консолідованого бюджету області формує ВАТ «Сєвєрсталь».

    Для оцінки безпеки бюджетної системи регіону у дисертації розроблено перелік напрямів її аналізу та показників функціонування. Також у роботі наведено перелік показників-індикаторів, прийнятих для оцінки відповідно до обраних напрямків, та їх кількісні значення (за десятибальною шкалою) щодо стану оцінюваних параметрів регіональної бюджетної системи. Оцінки в кожному напрямку розраховуються шляхом підсумовування балів за окремими показниками того чи іншого напряму.

    Відповідно до запропонованих значень оцінок показників у балах та ваг напрямів інтегральна оцінка стану регіональної бюджетної системи може змінюватися в межах від 5 до 45 балів.

    Проведена в дисертації діагностика бюджетної системи Вологодської області з найважливіших напрямів за досліджуваний період дозволила зробити такі висновки.

    Стан консолідованого бюджету. У 1997 р. загальний стан консолідованого бюджету області перебував у зоні сталого стану. Фінансова криза 1998 р. призвела до того, що з більшості індикаторів цього напряму стан оцінювалося як кризовий. У 1999 р. відбулася різка зміна на краще, бюджет регіону, що представляє основну ланку суспільних фінансів, перейшов у стан позитивного розвитку, хоча надалі ця тенденція не закріпилася. Протягом 2000 – 2001 років. відбувалося послідовне зниження стабільності основних показників, і за результатами 2001 р. стан регіонального бюджету перебував на межі критичного стану. Ситуація значно покращилася в 2002 р. (33 бали за шкалою оцінок, що використовується), на що вирішальний вплив зробило збільшення доходів регіонального бюджету.

    Міжбюджетні стосунки. Протягом досліджуваного періоду стан міжбюджетних відносин залишалося досить стійким, крім 1997 і 2001 рр., коли він перебував у зоні нестабільності. Серед зовнішніх чинників, які негативно вплинули, головним стало посилення централізації податкових доходів на федеральному рівні. Якщо 1997 р. із податків, зібраних біля регіону, у консолідованому бюджеті області залишалося близько 80%, то, 1999-2001 гг. спостерігалося безперервне зростання частки федерального центру, та у 2001 - 2002 рр. . податкові доходи розподілялися між центром та регіоном практично порівну.

    Боргове навантаження. Оцінка змін боргового навантаження протягом досліджуваного періоду (крім 1998 р.) показала, що у цьому напрямі регіональна бюджетна система перебувала у стійкому стані. Разом з тим, мало місце деяке погіршення в частині положення боргового навантаження в 2001 р., значення оцінки якого було близько до меж зони нестабільності. p align="justify"> Серед індикаторів боргового навантаження, запропонованих для діагностики стану регіонального бюджету, найбільш негативні оцінки пов'язані з показником відношення повного боргу бюджету області до обсягу доходів (без урахування фінансової допомоги з федерального бюджету). Податкова база. Оцінки, розраховані на основі наявних даних, дозволили зробити висновок про досить стійкий стан податкової бази консолідованого бюджету у післякризовий період, з 1999 до 2001 року. Позитивним чином оцінку за цим напрямом позначилося стабільне останніми роками значення коефіцієнта податкових зусиль регіональної бюджетної системи, і навіть послідовне зниження недоїмки з податків і зборів до бюджету регіону з 17% рівня податкових доходів 1997-1998 гт. до 1% у 2002 р.

    У дисертації зроблено введення про недостатню стабільність системи, схильність до її серйозних коливань. Найгіршим був 1998 р.: бальна оцінка знизилася з 19,5 у 1997 р. до 14,2 у 1998 р. Значне поліпшення відбулося у 1999 р., коли система перейшла у стан позитивного розвитку. У 2000-2001 pp. ситуація помітно погіршилася: за підсумками 2001 року, бюджетна система регіону перебувала в зоні нестабільності: інтегральна оцінка склала 18,2 бала. У 2002 році значення інтегральної оцінки зросло до 32 балів – бюджетна система регіону знову вийшла у стан позитивного розвитку.

    На базі проведеного аналізу в дисертації систематизовано перелік основних загроз безпеці бюджетної системи регіону та запропоновано заходи щодо їх пом'якшення чи подолання.

    У дисертаційному дослідженні зроблено висновок, що найважливішим завданням, що вимагає невідкладного рішення, є раціоналізагщі системи міжбюджетних відносин, яка в перспективі повинна забезпечувати фінансування гарантованих державою соціальних послуг і одночасно стимулювати розвиток місцевої економічної бази. У дисертації представлені методичні підходидо вирішення цього завдання та відповідні їм розрахунки.

    У дисертації обґрунтовано необхідність удосконалення методики визначення податкового потенціалу муніципалітетів з метою оптимізації міжбюджетних відносин та зроблено висновок, що необхідний поступовий перехід від застосування показників попереднього (базового) періоду до прогнозних показників запланованого періоду.

    У дисертації показано, що при визначенні обсягів фінансової допомоги муніципалітетам доцільний облік специфіки окремих територій, оскільки індекс насиченості установами соціальної сфери, що застосовується для цього, не забезпечує вирішення такого завдання. У дисертації зроблено висновок, що для розробки комплексного показника розвитку окремих територій області необхідно використовувати показники, що враховують специфіку окремих районів: щільність населення на території муніципальної освіти; частка міського та сільського населення у загальній чисельності населення; транспортна доступність території.

    Оскільки динамічність економічної та соціальної ситуації вимагає від регіональних органів державної влади та місцевого самоврядування здійснення повсякденної діяльності з оперативного аналізу бюджетних процесів, у дисертації розроблено проект системи моніторингу стану бюджетної системи регіону.

    Моніторинг є найважливішою умовоюдостовірності та точності прогнозування регіональної бюджетної системи. Прогноз призначений визначення параметрів функціонування бюджетної системи у майбутній період. У ньому враховується вплив різноманітних чинників, включаючи джерела загроз бюджетної безпеки. Результати прогнозу розвитку ситуації у сфері регіональних фінансів мають насамперед сприяти підвищенню якості управлінських рішень при регулюванні соціально-економічного розвитку регіону.

    У дисертації пропонується отримання прогнозних оцінок на основі спільного застосування регресійних моделей та експертних систем. Методика прогнозування безпеки бюджетної системи регіону має також передбачати застосування для розрахунку значень індикаторів у майбутньому періоді різних сценарних варіантів. Для цього розробляється зміст сценарних посилок. У реальних умовах може знадобитися формування індивідуальних сценарних умов, що поєднують у собі елементи кількох варіантів.

    Список літератури дисертаційного дослідження кандидат економічних наук Ізотова, Галина Сергіївна, 2004 рік

    1. Конституція Російської Федерації. М: Юридична література. 1993.

    2. Бюджетний кодекс Російської Федерації. - М.: Пріор, 2000. 160 с.

    3. Податковий кодекс Російської Федерації. - М.: Юридична література. 2003.

    4. Про регулювання зовнішньоторговельної діяльності: ФЗ від 13.10.1995г. № 157.-М., 1995.

    5. Про безпеку: закон РФ // Економіка життя й. 1994. - №12.

    6. Про Державну стратегію економічної безпеки Російської Федерації (Основні положення): указ Президента РФ від 29.04.96г. № 608.-М., 1996.

    7. Про основні положення регіональної політики в Російській Федерації: указ президента РФ від 3 червня 1996 № 803 М., 1996.

    8. Про обласний бюджет на 2002 рік: Закон Вологодської області.-Вологда, 2002.

    9. Про виконання обласного бюджету за 2002 рік: Закон Вологодської області. - Вологда, 2002.

    10. Про бюджетний процес у Вологодській області: Закон Вологодської області від 20.03.2002 р. № 772-03. - Вологда, 2002.

    11. Про обласний бюджет на 2001 рік: Закон Вологодської області-Вологда, 2001.

    12. Про виконання обласного бюджету за 2001 рік: Закон Вологодської області-Вологда, 2001.

    13. Про обласний бюджет на 2000 рік: Закон Вологодської області – Вологда, 2000.

    14. Про виконання обласного бюджету за 2000 рік Закон Вологодської області Вологда, 2000.

    15. Про затвердження положення про департамент фінансів: Постанова уряду Вологодської області від 19.02.2002 р. № 71-Вологда, 2002.

    16. Про поетапний перехід на казначейське виконання бюджету Вологодської області: Постанова уряду Вологодської області від 24.12.2002 р. № 862. - Вологда, 2002.

    17. Про основні напрямки та заходи щодо інформатизації фінансової системи Вологодської області: Постанова губернатора Вологодської області від 04.12.2000 р. № 1038-Вологда, 2000.

    18. Про концепцію управління бюджетними ресурсами Вологодської області: Постанова губернатора Вологодської області від 12.09.2000 № 785. - Вологда, 2000.

    19. Про створення обласного казначейства: Постанова губернатора Вологодської області від 28.07.2000 р. № 651-Вологда, 2000.22

    Зверніть увагу, наведені вище наукові тексти розміщені для ознайомлення та отримані за допомогою розпізнавання оригінальних текстів дисертацій (OCR). У зв'язку з чим у них можуть бути помилки, пов'язані з недосконалістю алгоритмів розпізнавання. У PDF файлах дисертацій та авторефератів, які ми доставляємо, таких помилок немає.

    • Фундаментальні дослідження. – 2015. – № 12 (частина 3) – С. 624-628
    • Економічні науки (08.00.00)
    • УДК 336.02

    • Сторінки

      624-628

    ЕКОНОМІКО-СТАТИСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ БЮДЖЕТНО-ПОДАТКОВОЇ БЕЗПЕКИ РЕГІОНІВ

    1

    Ця стаття присвячена методичним аспектам проведення економіко-статистичного дослідження бюджетно-податкової безпеки регіону, у ній вирішується фундаментальна наукова проблема- Формування економіко-статистичних умов для розвитку теоретичних і прикладних положень статистичної оцінки рівня бюджетно-податкової безпеки регіонів Росії. Основним завданням наукової статті є розвиток положень економіко-статистичного дослідження бюджетно-податкової безпеки, розробка статистичної оцінки величини бюджетно-податкової безпеки регіонів Росії. У статті в узагальненому вигляді представлена ​​система показників дослідження бюджетно-податкової безпеки регіонів, що відображає взаємозв'язок та взаємообумовленість кількісних, якісних та факторних показників оцінки бюджетно-податкової безпеки регіонів. Визначено принципово нові етапи економіко-статистичного дослідження бюджетно-податкової безпеки регіонів, представлені у вигляді послідовності застосування багатовимірних статистичних методів, за допомогою моделювання причинно-наслідкових зв'язків, що використовуються у сфері дослідження соціально-економічного стану регіонів, надано їх характеристику. Запропоновано алгоритм проведення економічного дослідження бюджетно-податкової безпеки регіону, що ґрунтується на комплексному аналізі бюджетно-податкового потенціалу регіону, що складається з послідовності етапів аналітичної роботи. Розглянуто напрями оцінки безпеки регіону та критерії типології регіонів за рівнем бюджетно-податкової безпеки. За запропонованими напрямками та критеріями можливе проведення аналізу впливу зміни факторних ознак на варіацію результативних показників бюджетно-податкової безпеки з урахуванням просторової неоднорідності регіонів. Дослідження, проведені у статті, спрямовані на проведення статистичної оцінки рівня бюджетно-податкової безпеки регіону з метою покращення якості прийняття рішень у частині ефективного управління регіональними фінансами та відповідно підвищити рівень бюджетно-податкової безпеки регіонів Росії.

    бюджетно-податкова безпека

    показники бюджетно-податкової безпеки

    методи оцінки бюджетно-податкової безпеки

    1. Власенко О.О. Оцінка фінансово-бюджетної безпеки регіону// Науково-технічні відомості Санкт-Петербурзького державного політехнічного університету. Економічні науки - 2012. - № 3 (149). - С. 155-158.

    2. Мінаков А.В. Системні проблеми управління бюджетно-податковою системою при забезпеченні економічної безпеки країни // Національні інтереси: пріоритети та безпека. – 2011. – № 12. – С. 61–65.

    3. Нікуліна Є.В. Використання методів економічного моделювання та екстраполяції для дослідження бюджетно-податкової безпеки регіону // Наукові відомості Білгородського державного університету. Серія: Історія. Політологія економіка. Інформатики. - 2014. - Т. 29. - № 1-1 (172). - С.12-15.

    4. Нікуліна Є.В., Чистнікова І.В., Журавльова Т.А., Романенко Є.В., Лисицька Т.С. Економіка регіону: проблеми, стратегія, моніторинг. - М.: АНО Вид. Дім «Наук. огляд», 2014. - 143 с.

    5. Орлова А.В. Підходи до оцінки бюджетно-податкової безпеки регіону // Актуальні проблемиекономіки в умовах реформування сучасного суспільства: матеріали IIIміжнародної науково-практичної конференції. – 2015. – С. 160–162.

    У обставинах існування зовнішніх і внутрішніх загроз економічної безпеки, що склалися, є необхідною оцінка фінансового стану регіонів Росії з метою забезпечення та вдосконалення механізмів бюджетно-податкової безпеки.

    Дослідження вітчизняних економістів у сфері бюджетно-податкової безпеки регіону мають епізодичний характер, не сформовано комплекс показників бюджетно-податкової безпеки, не розроблено алгоритм оцінки бюджетно-податкової безпеки.

    При цьому підвищення ефективності бюджетно-податкової політики як з погляду поповнення доходів, так і в галузі здійснення видатків потребує особливої ​​уваги. Особливої ​​важливості набуває дослідження ризиків та змін стану захищеності суспільства у бюджетно-податковому середовищі, які характеризуються рівнем бюджетно-податкової безпеки.

    Бюджетно-податкова безпека є підтримкою сталого стану бюджетно-податкової сфери, у якому забезпечується платоспроможність держави за оптимального податкового навантаження.

    Бюджетно-податкова безпека передбачає здійснення бюджетної політики, орієнтованої насамперед на реалізацію національних економічних інтересів та економічного зростання країни.

    Головна мета забезпечення бюджетно-податкової безпеки регіону – забезпечення захисту соціально-економічних інтересів громадян. Рішення завдань соціального характеру на регіональному рівні має першорядне значення, оскільки вони безпосередньо спрямовані забезпечення життєдіяльності населення регіонах .

    Економіко-статистичне дослідження бюджетно-податкової безпеки регіонів має на увазі розрахунок та аналіз показників (малюнок).

    Показники дослідження бюджетно-податкової безпеки регіонів

    p align="justify"> Система бюджетно-податкової безпеки регіонів має двоїстий характер і характеризує, з одного боку, ступінь захищеності від внутрішніх та зовнішніх загроз за рахунок достатньої величини бюджетно-податкових ресурсів. У зв'язку з цим до результативних показників бюджетно-податкової безпеки регіонів належать показники бюджетно-податкових ресурсів (величина сукупних доходів бюджетів регіонів, у тому числі податкових та неподаткових доходів). Тобто на основі оцінки результативних показників бюджетно-податкова безпека регіону визначається розміром бюджету, його дефіциту, масштабами бюджетного фінансування, обсягом регіонального боргу та видатків на його обслуговування, обсягом дотацій на вирівнювання бюджетної забезпеченості суб'єктів.

    Кількісно фінансова стійкість суб'єкта федерації визначається з урахуванням порівняння фактичного рівня результатів своєї діяльності з максимально можливим значення. Чим більша ця різниця, тим сильніше обмежені можливості саморозвитку території і тим нижчий рівень її бюджетно-податкової безпеки.

    У систему факторних показників входять показники соціально-економічного розвитку регіонів, що характеризують умови генерування бюджетно-податкових ресурсів. Тут доцільним є використання факторних моделей залежності результативних показників бюджетно-податкової безпеки регіону від величини показників соціально-економічного розвитку території.

    З іншого боку, загрози бюджетно-податкової безпеки регіонів виникають при неефективному внутрішньому управлінському впливі, що оцінюється на основі дослідження якісних характеристик використання бюджетно-податкових ресурсів – індикаторів бюджетно-податкової безпеки.

    Основними індикаторами бюджетно-податкової безпеки є:

    - Коефіцієнт бюджетної забезпеченості населення, він визначається співвідношенням між бюджетними видатками та чисельністю населення регіону. Чим вище цей показник, тим більша сума витрат, що припадає на одну особу в регіоні;

    - Коефіцієнт автономії показує частку власних доходів у загальних доходах регіону;

    - Коефіцієнт дотаційності показує частку безоплатних перерахувань з бюджетів інших рівнів у загальних доходах бюджету регіону. Чим нижчий цей коефіцієнт, тим більший ступінь стійкості бюджетно-податкового потенціалу та вища самостійність регіону;

    – коефіцієнт бюджетної результативності визначається співвідношенням доходів бюджету та чисельністю регіону. Чим вище значення цього показника, тим більше доходів посідає одну людину в регіоні;

    - Коефіцієнт покриття витрат розраховується як відношення власних бюджетних доходів регіону до його загальних витрат;

    - Коефіцієнт забезпечення видатків за соціальними статтями власними доходами розраховується як відношення власних бюджетних доходів регіону до видатків бюджету за соціальними статтями;

    - Коефіцієнт якості фінансової допомоги розраховується як відношення субвенцій регіонального бюджету до загальної суми субвенцій та дотацій бюджету.

    Крім того, при дослідженні рівня бюджетно-податкової безпеки регіону доцільно розглянути індикатори формування бюджетно-податкового потенціалу, такі як моделі формування податкового потенціалу на основі розрахунку індексу податкового потенціалу регіону, на основі ефективної ставки оподаткування, на основі регресійного аналізу та на основі репрезентативної податкової системи .

    Для оцінки впливу податків на бюджетно-податкову безпеку регіону, економіку загалом та на відокремлені економічні суб'єкти використовується показник податкового навантаження. Відомо, що підвищення рівня податкового навантаження на платників податків спочатку позитивно впливає підвищення ефективності податкової системи, а після досягнення максимуму вона починає різко знижуватися. Така ж динаміка спостерігається за рівнем бюджетно-податкової безпеки. Отже, рівень податкового навантаження слід розглядати як індикатор бюджетно-податкової безпеки та якості податкової системи, що дозволяє забезпечити оптимальну її побудову, що, у свою чергу, характеризує ступінь забезпеченості бюджетно-податковими ресурсами потреб території за збереження стимулів платників податків до підприємницької діяльності та постійного збільшення можливостей ефективності економічної діяльності

    Також у процесі економіко-статистичного дослідження бюджетно-податкової безпеки регіону необхідно вивчити: характер дефіциту бюджету, методи його фінансування, особливості процесу формування бюджету, своєчасність ухвалення та характер касового виконання бюджету, рівень бюджетної дисципліни у регіоні.

    Для проведення комплексного економіко-статистичного дослідження бюджетно-податкової безпеки регіонів необхідно використати весь спектр представлених вище показників. Саме застосування цілої системи показників дозволить врахувати весь комплекс характерних рис бюджетно-податкової безпеки регіонів, процес її диференціації, особливості факторних зв'язків.

    Оцінку бюджетно-податкової безпеки регіонів Росії доцільно проводити статичними методами дослідження, як багатовимірні методи статистичного аналізу; збір, зведення та аналіз соціально-економічних показників.

    Статистичне дослідження бюджетно-податкової безпеки регіону здійснюється у такій послідовності:

    - Формування первинної статистичної інформаційної бази по комплексу показників. Для цього потрібне проведення статистичних спостережень, можуть бути використані офіційні державні та корпоративні (фірмові) джерела, наукові статистичні дослідження;

    - первинне узагальнення та угруповання статистичних даних, при цьому можуть бути сформовані зведення, угруповання, гістограми, графіки розподілу частот, ряди динаміки, розраховані статистичні та індексні показники;

    - Економічна інтерпретація первинного узагальнення. При цьому здійснюється економічна безпекова оцінка, формуються тривоги (задоволення) економічної ситуації;

    – комп'ютерний аналіз первинних та узагальнених розширених економіко-статистичних даних;

    - комп'ютерне прогнозування за вибраними найбільш важливими напрямками, наприклад, за методом найменших квадратів, середнім ковзаючим, технічним аналізом;

    – узагальнений аналіз результатів дослідження бюджетно-податкової безпеки регіонів та перевірка їх достовірності за статистичними критеріями;

    - Вибір управлінських рішень у сфері бюджетно-податкової безпеки.

    Проведення економічного дослідження бюджетно-податкової безпеки має базуватися на комплексному аналізі бюджетно-податкового потенціалу, який доцільно проводити у такій послідовності:

    – визначенням рівня бюджетно-податкової безпеки є ретроспективна та перспективна оцінка джерел бюджетно-податкового потенціалу регіону, при цьому формують рекомендовані значення індикаторів, що характеризують регіональний фінансовий розвиток;

    - Оцінка елементів бюджетно-податкового потенціалу та виявлення їх взаємного впливу;

    - Проведення комплексного розрахунку бюджетно-податкового потенціалу регіону, конкретизація порогових значень його індикаторів;

    – типологія регіонів відповідно до рівня їх бюджетно-податкового потенціалу, а також виявлення проблемних зон, пов'язаних з бюджетно-податковою безпекою регіону;

    – внесення коригувань у напрями бюджетно-податкової політики регіону та розробка заходів щодо усунення проблем у бюджетно-податковій безпеці регіону;

    – прогнозування величин показників бюджетно-податкового потенціалу регіону з урахуванням встановлених особливостей та проведеними коригуваннями регіональної фінансової політики.

    В економіко-статистичному дослідженні бюджетно-податкової безпеки можна виділити основні напрямки, за якими пропонується оцінювати безпеку регіону:

    – стійкість та збалансованість бюджету регіону;

    - Самостійність регіону у фінансовій сфері;

    - Забезпеченість регіону бюджетно-податковими ресурсами;

    – динаміка економічного зростання регіоні;

    - Якість фінансового менеджменту в регіоні;

    - Характер, обсяг соціально-економічних потреб регіону.

    На основі дослідження показників бюджетно-податкової безпеки регіони за рівнем безпеки рекомендується класифікувати на п'ять груп:

    – абсолютно безпечний стан бюджетно-податкової сфери регіону, коли регіон має високий рівень стійкості та самостійності бюджету, має стабільні темпи розвитку, високий рівень якості регіонального управління;

    - Стабільно стійкий (безпечний) стан бюджетно-податкової сфери регіону, він характерний для регіонів, рівень стійкості та самостійності регіонального бюджету яких є достатнім, темпи соціально-економічного розвитку стабільні;

    – нестабільний (небезпечний) стан бюджетно-податкової сфери регіону, коли спостерігається відносна стійкість та збалансованість регіонального бюджету, низький рівень самостійності регіонального бюджету, уповільнені темпи соціально-економічного розвитку, недостатній рівень якості фінансового менеджменту;

    – депресивний стан регіону, для нього характерні: невисока стійкість та збалансованість регіонального бюджету, гранично низький рівень самостійності регіонального бюджету, низькі темпи соціально-економічного розвитку, низький рівень задоволення соціально-економічних потреб та якості менеджменту у регіоні;

    – критичний (небезпечний) стан бюджетно-податкової сфери регіону, для нього характерні: низька стійкість та збалансованість регіонального бюджету, критична недостатність власних доходів та висока залежність від фінансової допомоги, низькі темпи соціально-економічного розвитку, низький рівень якості фінансового менеджменту, недостатній рівень задоволення соціально-економічних потреб біля регіону.

    Результати економіко-статистичного дослідження бюджетно-податкової безпеки регіону необхідні як основа для розробки та ухвалення рішень, спрямованих на підвищення рівня бюджетно-податкової безпеки території та довгострокового планування її забезпечення.

    Таким чином, функціонування регіональних бюджетно-податкових систем потребує всебічного вивчення. Економіко-статистичне дослідження бюджетно-податкової безпеки регіону, проведене на основі аналізу та узагальнення статичних даних за кількома напрямками, дозволить регіонам проводити політику покращення ситуації у сфері бюджетно-податкової безпеки та протистояння економічним загрозам.

    Статтю підготовлено за фінансової підтримки гранту РФФІ 14-06-00313.

    Бібліографічне посилання

    Нікуліна Є.В., Чистнікова І.В., Орлова А.В. ЕКОНОМІКО-СТАТИСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ БЮДЖЕТНО-ПОДАТКОВОЇ БЕЗПЕКИ РЕГІОНІВ // Фундаментальні дослідження. - 2015. - № 12-3. - С. 624-628;
    URL: http://сайт/ua/article/view?id=39594 (дата звернення: 01.02.2020). Пропонуємо до вашої уваги журнали, що видаються у видавництві «Академія Природознавства»

    Економіка регіону: проблеми та перспективи розвитку

    УДК 336.14(470.12)

    Т.В. Ускова, С.С. Копасова

    БЮДЖЕТНА БЕЗПЕКА РЕГІОНУ У КОНТЕКСТІ СТІЙКОГО РОЗВИТКУ

    Стаття є продовженням циклу досліджень, присвячених проблемам сталого розвитку регіональних соціально-економічних систем. Розкриваються теоретикометодологічні аспекти бюджетної забезпеченості та безпеки регіону. Наводяться основні результати аналізу бюджетної безпеки суб'єктів Північно-Західного федерального округу в період з 2004 по 2006 р. За підсумками виконаних оцінок виявляються загрози безпеці бюджетних систем та пропонуються заходи щодо їх нейтралізації (на внутрішньорегіональному та загальнофедеральному рівнях) з метою забезпечення сталого розвитку територій Заходу Росії.

    Стійкий розвиток, бюджетно-фінансова безпека, бюджетна забезпеченість, внутрішні та зовнішні загрози, регіональний розвиток.

    Одним з найважливіших концептуальних аспектів сталого розвитку регіональних соціально-економічних систем є зростання можливостей задовольняти потреби не тільки сучасного, а й багатьох наступних поколінь.

    Практично ж принципи сталого розвитку територій реалізуються, якщо створюється міцний соціально-економічний механізм, що забезпечує довгострокову рівновагу між природою та суспільством, між рівнем життя та її якістю, тобто коли не тільки підвищується чи зберігається рівень реального споживання, а й має місце

    доступність, а також висока якість функціонування систем освіти, охорони здоров'я, зайнятості, соціального захисту населення тощо.

    Все це, у свою чергу, можна здійснити шляхом активізації внутрішніх фінансових джерел регіону, до яких насамперед належать:

    > бюджетні кошти;

    > позабюджетні кошти;

    > кошти кредитно-банківських установ;

    > кошти страхових організацій;

    > кошти господарюючих суб'єктів (підприємств та закупівельних організацій);

    > кошти населення.

    УСКОВА Тамара Віталіївна кандидат економічних наук, заст. директора – зав. відділом ВНКЦ ЦЕМІ РАН

    КОПАСОВА Світлана Сергіївна аспірант ВНКЦ ЦЕМІ РАН

    Таблиця 1. Індикатори стійкості територіальних економічних систем

    (за методикою Кольського НЦ РАН)

    Показник Порогові значення стійкості

    Темп приросту валового регіонального продукту", % 2-4

    Обсяг інвестицій в основний капітал до ВРП, % 4-6

    Бюджетна забезпеченість (до доходу душу населення), частки 0,2-0,3

    Бюджетна достатність, % 90-100

    Коефіцієнт валютного покриття імпорту 0,9-1,1

    Середньодушові доходи населення (до мінімального споживчого бюджету), частки 1,8-2,2

    Частка заощаджень у загальних доходах населення, % 9-10

    Рівень безробіття, % 4-6

    * Темп приросту валового регіонального продукту наводиться без урахування інфляції.

    Очевидно, що провідна роль цьому процесі належить бюджетним ресурсам. Консолідований територіальний бюджет акумулює основну частину доходів регіону і, таким чином, виступає основним джерелом інвестицій у соціально-економічний розвиток будь-якого суб'єкта у складі РФ.

    Причому окремі бюджетні показники (зокрема і бюджетна обеспеченность1) виділяються вітчизняними дослідниками як

    найважливіших чинників сталого розвитку регіональних соціально-економічних систем (табл. 1).

    Бюджетна безпека також має велике значення для сталого соціально-економічного розвитку окремих регіонів та країни загалом. Вона, у свою чергу, включає показник бюджетної забезпеченості і є не тільки основною умовою здатності суб'єкта Федерації здійснювати самостійну фінансову

    1 Бюджетна забезпеченість регіону - це його здатність забезпечувати фінансування через бюджети всіх рівнів повного комплексу повноважень, закріплених за відповідними органами державної влади та місцевого самоврядування, за виконанням гарантованих Конституцією Російської Федерації прав громадян.

    політику, а й невід'ємною частиною національної безпеки (рис. 1).

    Під бюджетною безпекою регіону ми розуміємо здатність органів державної влади та місцевого самоврядування забезпечувати фінансування через бюджети всіх рівнів закріпленого за ними повного комплексу повноважень щодо виконання гарантованих Конституцією РФ

    Для інтегральної оцінки рівня безпеки регіональних бюджетних систем суб'єктів Північно-Західного федерального округу скористаємося методикою, запропонованою експертами під час реалізації проекту МБРР «Реформування регіональних фінансів» (табл. 3).

    прав громадян у довговічній перспективі в умовах дестабілізуючого впливу різноманітних факторів випадкового та навмисного характеру (загроз).

    Проведене дослідження дозволило виявити низку загроз фінансово-бюджетній безпеці регіону, які мають різну природу, і у зв'язку з цим поділяються на «зовнішні» та «внутрішні» (табл. 2).

    Напрямок Вага

    1. Стан консолідованого бюджету (Рх) 0,3

    2. Стан міжбюджетних відносин (Р2) 0,2

    3. Стан боргового навантаження (Р3) 0,4

    4. Стан податкової бази (Р4) 0,1

    Таблиця 2. Загрози фінансово-бюджетної безпеки регіонів Росії

    Зовнішні загрози

    1. Зміна кон'юнктури світових цін та умов зовнішньої торгівлі.

    2. Зміни у бюджетному, податковому, митному законодавстві на федеральному рівні.

    3. Проведені у країні адміністративні та економічні реформи, зокрема. реформа місцевого самоврядування

    4. Зміна державної цінової політики та тарифів природних монополій.

    5. Реформування системи управління низки найбільших вітчизняних компаній.

    6. Різкі коливання курсу рубля.

    7. Зростання фінансової заборгованості, посилення залежності від іноземних кредитів; перевищення зовнішнім боргом критичного

    рівня, допустимого для суверенної держави.__________________________________________________________________________________________

    Внутрішні загрози

    1. Нерівномірність соціально-економічного розвитку суб'єктів Федерації:

    ■ об'єктивно існуючі відмінності в рівні соціально-економічного розвитку регіонів, а отже наявність депресивних, відсталих в економічному відношенні територій;

    ■ порушення виробничо-технологічних зв'язків між підприємствами регіонів;

    ■ збільшення розриву між суб'єктами РФ на рівні виробництва національного доходу душу населения.______________

    2. Неефективна, деформована структура економіки регіонів:

    ресурсно-сировинна спрямованість економіки більшості регіонів, високий рівень її монополізації;

    * Низька конкурентоспроможність більшості видів продукції підприємств регіонів;

    * Деградація виробничого, науково-технічного, кадрового потенціалу;

    Спад виробництва та втрата внутрішнього та зовнішнього ринків наукомісткої продукції;

    ■ слабка захищеність місцевих товаровиробників;

    ■ різке посилення позицій іноземних виробників на внутрішньому ринку;

    ■ високий зовнішній та внутрішній борг.________________________________________________________________________________

    3. Майнова диференціація населення регіонів;

    * Розшарування суспільства, збільшення частки бідних верств населення;

    Зростання безробіття;

    ■ затримки із виплатою заробітної плати;

    ■ зупинення діяльності підприємств.

    4. Відсутність у регіонах ефективної інвестиційної політики:

    ■ низька інвестиційна активність;

    ■ падіння інвестиційного «іміджу» регіонів.

    Загальна (інтегральна) оцінка рівня безпеки регіональної бюджетної системи визначалася за такою формулою:

    де I - інтегральна оцінка безпеки бюджетної системи регіону;

    Р: - вага напряму;

    зведена бальна оцінка, отримана у межах кожного з напрямів.

    Проведене дослідження показало, що у 2000 – 2006 pp. економіка більшості-

    ства регіонів округу розвивалася швидкими темпами завдяки збільшенню рівня використання виробничих потужностей, високим експортним цінам на енергосировинні ресурси, а також зростанню внутрішнього споживання (табл. 4).

    У той самий час економічне зростання сприяло підвищенню дохідної бази консолідованих територіальних бюджетів (табл. 5), отже, і досить сталому розвитку регіональних бюджетних систем округу.

    Таблиця 4. Валовий регіональний продукт по суб'єктам СЗФО в 2000 – 2006 рр., млн руб.

    м. Санкт-Петербург 188 243 251 654,4 336 692,3 409 638,5 542 359,2 666 392,8 811 704 4,3

    Ленінградська область 56 001,9 75858,6 94 747 121 222,3 166 445 205 416,9 265 404,8 4,7

    Республіка Комі 59 473,1 78 276,5 86 019,4 107 149 131 588 171 307,2 211 931,4 7,3

    Вологодська область 69195,5 65 425,3 80 731,9 107 544,6 161 378,6 193 966,1 207 859,2 3

    Архангельська область 61 806,9 67 274,7 83 158,8 103 951,3 142 564,7 166 433,4 206 406,1 3,3

    Мурманська область 55135 57 569,3 68 445,4 80 604,1 124972 132 870,2 156222,9 2,8

    Калінінградська область 23 290,3 32 327,2 40120,3 46 757,7 66 552,1 81 837,6 99 889,8 4,3

    Республіка Карелія 28 214,6 33 721,2 41 362,4 46 588,9 53 964,1 77124,8 86 402,2 3,1

    Новгородська область 20 965,5 27 501 31 466,8 38 081,7 49 242,3 63 848,3 73 203,4 3,5

    Псковська область 16 178,9 19 416,9 24 098,9 29 488,4 35 816 40 582,9 49404,4 3,1

    СЗФО 578504,7 709025,1 886843,2 1091026,5 1474882 1 799 780,2 2168428,2 3,7

    Таблиця 5. Сукупні доходи консолідованих бюджетів суб'єктів СЗФО 2000 - 2006 рр., млн. крб.

    Регіон 2000 р. 2001 р. 2002 р. 2003 р. 2004 р. 2005 р. 2006 р. 2006 р. до 2000 р., раз

    м. Санкт-Петербург 37 862,3 51 815,3 66 613,7 77 237,2 95 294 142 718,5 218098,7 5,8

    Ленінградська область 9 253,6 12 491,3 16 626,4 18 095,3 22 450,6 28 147,4 37107 4

    Архангельська область 8 786 12 543,7 14 743 18 276,6 22855,5 27187,9 35112,2 3,9

    Вологодська область 9536 10 649,7 13 040,8 16 850,4 24 855,7 26 376,8 32 671,2 3,4

    Республіка Комі 10 345,1 12 772,8 15146,8 16 340 20 436,6 24 480,2 30 067,4 2,9

    Мурманська область 6 777 7 567,4 11 086,7 12 421,6 16124,7 17 217,5 29 138,7 4,3

    Калінінградська область 4 418,4 5 459,9 7 782,2 9 317,5 11 236,6 15145,1 20745,9 4,7

    Республіка Карелія 5 483,8 6150,2 7 767,2 8 489,3 10478,7 13 816,8 15 601,9 2,8

    Новгородська область 3 325,3 4 067,6 4 778,7 5 949,1 7 463,5 11132,9 12 056,5 3,6

    Псковська область 3 232,6 4 511 6 439,1 7 051,9 7 808,1 9164,6 11104,3 3,4

    СЗФО 99023,9 128028,9 164024,6 190028,9 239004 315387,7 441 703,8 4.5

    По-перше, душова забезпеченість регіональними фінансами протягом 2004 – 2006 років. стабільно збільшувалася (табл. в).

    Однак у 2006 році найвищі темпи приросту бюджетної забезпеченості на душу населення відзначалися у

    м. Санкт-Петербурзі (2,3 рази до рівня 2004 р.) та Калінінградської області (1,9 раза), найменші – у Вологодській області (1,3 раза).

    Зауважимо, що в регіонах-«донорах» (передусім у Вологодській та Ленінградській областях) є факт неви-

    Таблиця 6. Бюджетна забезпеченість суб'єктів СЗФО у 2004 – 2006 рр., (тис. руб. на душу населення)

    Регіон 2004 р. 2005 р. 2006 р. 2006 р. до 2004 р., раз

    м. Санкт-Петербург 20,7 31,3 47,7 2,3

    Мурманська область 18,5 19,9 34 1,8

    Республіка Комі 20,5 24,9 30,8 1,5

    Архангельська область 17,5 21 27,4 1,6

    Вологодська область 19,9 21,4 26,6 1,3

    Ленінградська область 13,6 17,1 22,6 1,7

    Калінінградська область 11,9 16,1 22,1 1,9

    Республіка Карелія 14,9 19,8 21,9 1,5

    Новгородська область 11,1 16,7 18,3 1,6

    Псковська область 10,6 12,6 15,6 1,5

    соких значень бюджетної забезпеченості Отже, фінансові «донори», досягнувши певного рівня цього показника, стають просто не зацікавленими у подальшому нарощуванні бюджетних доходів.

    Дані про високу концентрацію фінансових ресурсів на федеральному рівні підтверджуються й іншими дослідниками: федеральний бюджет акумулює при первинному розміщенні доходної бази до 60 – 65% бюджетних ресурсів країни, а з урахуванням фінансових резервів – значно більше.

    Для подолання розриву у бюджетній забезпеченості регіонів формується складний механізм визначення критеріїв та методів розподілу фінансової допомоги із федерального бюджету. Централізація значного обсягу фінансових ресурсів на федеральному рівні знижує самостійність прийняття рішень як у регіонах, так і на місцях, не сприяє виникненню належних стимулів у регіональної та місцевої влади до забезпечення наповнення бюджетів, керованих ними.

    По-друге, для міжбюджетних відносин суб'єктів Північно-Західного федерального округу в період з 2004 по 2006 р. характерна яскраво виражена тенденція збільшення трансфертів муніципальним утворенням (рис. 2).

    Малюнок 2. Питома вага міжбюджетних трансфертів муніципальним утворенням у сукупних видатках консолідованих бюджетів регіонів СЗФО у 2004 – 2006 рр., %

    Якщо 2004 року надання фінансової допомоги муніципальним утворенням витрачалося загалом 24% коштів регіональних бюджетів, то 2006 року міжбюджетні трансферти як дотацій, субвенцій і субсидій збільшилися до 34%. Це пов'язано, головним чином, із набранням чинності Федеральним законом № 131-ФЕ «Про загальні принципи організації місцевого самоврядування в Російській Федерації».

    Крім того, серед муніципалітетів має місце значна диференціація за рівнем бюджетної забезпеченості. Міжрайонні відмінності між максимальною та мінімальною величинами бюджетної забезпеченості склали 3,2 рази. В14 з 26 муніципальних районів Вологодської області власні доходи були нижчими за середні (рис. 3).

    Кадуйський Білозерський Грязовецький Тотемський Бабаєвський Шекснинський Череповецький Кирилівський Сокільський Великоустюзький Нкжсеїський Витегорський Чагодоще якийсь Вологодський Сямженський Міжріченський Усть-Кубинський Вашки якийсь Вожегодський Тарнозький Харовський Бичзм-Цьом.

    □ Власні доходи

    ■ Доходи з урахуванням дотацій

    Малюнок 3. Доходи бюджетів муніципальних районів Вологодської області у 2006 р.

    (тис. руб. на душу населення)

    На поселенському рівні ситуація ще критичніша. У 2006 р. у низці сільських поселень області дотації становили до 75 – 80%.

    Аналогічна ситуація і в цілому по Росії: більше половини сільських поселень країни належать до високодотаційних, для яких частка дотацій, а також податкових доходів, переданих за диференційованими нормативами замість дотацій, у загальному обсязі доходів бюджетів коливається в межах від 50 до 100% (табл. 7).

    По-третє, щодо державного боргу, то за досліджуваний період половині суб'єктів Північно-Західного федерального округу він мав тенденцію до скорочення (табл. 8).

    По-четверте, у 2004 – 2006 роках. у регіонах СЗФО відбувалося послідовне зниження недоїмки з податків і зборів (табл. 9). Причому найбільших успіхів у зниженні частки величини недоїмки у податкових доходах консолідованого бюджету досягли Республіка Комі та Новгородська область.

    Таблиця 7. Ступінь дотаційних місцевих бюджетів в Російській Федерації в 2006 р., %

    Ступінь дотаційне™ Частка муніципальних утворень за ступенем дотаційна™

    Муніципальні райони Міські округи Міські поселення Сільські поселення

    До 5 10,6 21,6 12 13,1

    Від 5 до 10 4,1 12,7 10 4,8

    Від 10 до 20 13,9 25,9 13,7 5

    Від 20 до 50 43,4 31,1 36 20,2

    Від 50 до 100 27,9 8,7 28,3 56,9

    Джерело: Дані моніторингу Міністерства фінансів РФ.

    Таблиця 8. Динаміка державного боргу у низці суб'єктів СЗФО у 2004 - 2006 рр.

    Регіон Обсяг боргу, млн. руб. У % до доходів Обсяг боргу, млн. крб. У % до доходів Обсяг боргу, млн. крб. У % до власних доходів

    2004 2005 2006

    Псковська область 1602 28,9 1 404 24,1 622 8,3

    Вологодська область 1246 5,2 1098,6 4,4 1150,5 3,7

    Архангельська область 2 305 12,1 2117 10,0 2100 6,8

    Ленінградська область 3 540 16,1 4 470 17,5 2 700 7,9

    м. Санкт-Петербург 12094 12,2 8821 6,6 6957 3,4

    Таблиця 9. Недоїмка з податків і зборів до консолідованих бюджетів регіонів СЗФО у 2004 – 2006 роках.

    Регіон Сума недоїмки, млн. руб. У % до податкових доходів Сума недоїмки, млн. руб. У % до податкових доходів Сума недоїмки, млн. руб. У % до податкових доходів

    2004 2005 2006

    Республіка Комі 258,2 1,4 242,9 1,2 179,2 0,7

    Новгородська область 129,1 2,4 202,7 2,5 154,9 1,8

    м. Санкт-Петербург 2 761,5 3,9 4 687 5,1 3 691 2,5

    Вологодська область 774 3,5 788,4 3,5 691,4 2,7

    Ленінградська область 864,4 4,8 789,4 3,6 790 2,8

    Псковська область 327,5 7,3 327 6,2 230 3,6

    Архангельська область 607 3,9 767 5,8 658 3,7

    Калінінградська область 451,2 5,7 510,1 4,9 559,8 4

    Республіка Карелія 773,1 11,7 705 7,3 582 5

    Мурманська область 1151,7 9,4 2977,3 22,3 1 206 5,8

    Отже, інтегральна оцінка бюджетної безпеки суб'єктів Північно-Західного федерального округу (рис. 4) показує, що:

    1. Протягом 2004 – 2006 років. лідируючу позицію за рівнем бюджетної безпеки займав м. Санкт-Петербург.

    2. Позитивний стан бюджетної системи був характерним і для Вологодської області (проте 2005 року регіон знизив показники бюджетної безпеки до стійкого стану внаслідок скорочення

    надходжень з податку прибуток організацій).

    3. Стійко високі показники бюджетної безпеки протягом усього аналізованого періоду демонстрували Республіка Комі, Ленінградська та Псковська області.

    4. Через спад промислового виробництва в Республіці Карелія та Новгородській області у 2006 році знизилися показники оцінки бюджетної безпеки цих регіонів (внаслідок чого вони опинилися на останніх позиціях серед суб'єктів СЗФО).

    Республіка Карелія Республіка Комі Архангельська область Вологодська область Калінінградська область Ленінградська область Мурманська область Новгородська область Псковська область м. Санкт-Петербург

    12005 У 2006 р.

    Малюнок 4. Інтегральна оцінкастану бюджетної безпеки суб'єктів СЗФО у 2004 - 2006 рр.,

    5. Лише в одному регіоні-Мурманській області – у 2004 році наголошувалося на нестабільному стані бюджетної системи у зв'язку зі скороченням податкових платежів, різким збільшенням недоїмки податків та зниженням забезпеченості бюджету власними доходами.

    Узагальнюючи вищесказане, зазначимо, що перехід регіонів Росії (і Північно-Західного федерального округу в тому числі) на модель сталого розвитку бачиться нам, насамперед, у подальшому підвищенні рівня їхньої бюджетної безпеки, насамперед шляхом нейтралізації існуючих загроз та практичного впровадження на різних рівнях державної влади низки першочергових заходів (табх 10).

    На сучасному етапі в Росії продовжується інтенсивний процес

    реформування бюджетно-фінансової системи Проте темпи змін, що відбуваються, поки що не відповідають у повному обсязі вимогам структурної перебудови регіональних бюджетних систем; не забезпечують вони значного підвищення добробуту та якості життя населення - однієї з головних цільових установок сталого розвитку.

    На наш погляд, домінування цих цілей важливо підкріплювати адекватною технологією бюджетного планування, в основу якого повинні бути покладені законодавчо встановлені нормативи, що визначають необхідний рівень бюджетних доходів та видатків за відповідними напрямками. Водночас пріоритети мають бути віддані витратам на науку,

    Таблиця 10. Загрози бюджетної безпеки регіонів та запропоновані заходи щодо їх ліквідації

    Загроза: Зміни у податковому та бюджетному законодавстві

    На федеральному рівні:

    Обмеження термінів прийняття федеральних законів, що вносять суттєві зміни до бю/ркетної та податкової сфери, в межах шести місяців до закінчення фінансового року

    Компенсація з федерального бюджету частини доходів суб'єктів Федерації, які «випадають» внаслідок зміни законодавства

    Загроза: Делегування суб'єктам фінансово незабезпечених видаткових повноважень

    Чи не федеральному рівні:

    Вдосконалення методики розподілу трансфертів з Фонду компенсацій з метою повного фінансового забезпечення повноважень, що передаються.

    Уфоза: Високий ступінь економічної та податкової концентрації

    На федеральному рівні:

    Перерозподіл податкових та інших доходних джерел

    На регіональному рівні:

    Диверсифікація економіки регіонів шляхом розвитку неключових галузей виробництва, малого та середнього бізнесу, сфери послуг

    Створення резервного фонду для зменшення ризику волатильності (незмінності) доходів

    Загроза: Зростання залежності регіону від федерального бюджету

    На федеральному рівні:

    Законодавче встановлення різних умов здійснення бюджетного процесу для регіонів країни в залежності від рівня їх дотаційності

    Підтримка з федерального бюджету запровадження пільгового режиму для інвесторів

    На регіональному рівні:

    Підвищення ролі неподаткових джерел доходів консолідованих бюджетів

    Удосконалення управління доходами від використання державної власності

    Організація оперативного обліку заборгованості суб'єктів господарювання з податків та зборів

    Загроза: Диференціація муніципалітетів регіонів за рівнем бюджетної забезпеченості населення

    На федеральному рівні:

    Передача повноважень щодо адміністрування місцевих податків органам місцевого самоврядування

    Розробка федеральної цільової програми з навчання муніципальних кадрів

    На регіональному рівні:

    Перегляд нормативів відрахувань за основними доходними джерелами до бюджетів муніципальних утворень

    Проведення моніторингу якості управління муніципальними бюджетами

    Організація контролю за дотриманням дотаційними муніципалітетами вимог, що вводяться для них

    Надання методологічної та консультаційної допомоги органам місцевого самоврядування

    Загроза: Недостатньо високої якості бюджетного планування

    На федеральному рівні:

    Удосконалення законодавчих та нормативних актів у сфері взаємодії регіональних органів влади та податкових органів щодо формування проектів бюджетів на черговий фінансовий рік

    Закріплення правових засад створення системи муніципальної статистики з метою достовірної оцінки податкового потенціалу місцевих бюджетів

    На регіональному рівні:

    Розширення інформаційного оснащення органів місцевого самоврядування

    Більш активне впровадження методів середньострокового планування та програмно-цільового бюджетування

    Удосконалення методичного інструментарію прогнозування доходів та видатків консолідованих бюджетів

    Загроза: поточні витрати регіонів, що збільшуються, зумовлені реформою соціальної сфери

    На федеральному рівні:

    Розробка чіткого та прозорого механізму оцінки фінансових можливостей регіонів для прийняття нових видаткових зобов'язань

    Удосконалення нормативно-правового регулювання реалізації національних проектів та програм

    Правове регулювання впровадження інструментів бюджетування, орієнтованого на результат, та аудиту ефективності бюджетних видатків

    інновації, стимулювання технологічного прогресу, освіта, охорона здоров'я, культура, соціальну політику, тобто тим витратам, які можуть становити міцний фундамент сталого розвитку територій країни.

    Тут якнайкраще підходять слова відомого фахівця в галузі регіоналістики д. е.н. О.М. Швецова про те, що в даний час «назріла необхідність зміни моделі централізованого вкладення коштів федерального бюджету у відсталі економіку та соціальну сферу регіо-

    нов на модель їхнього пов'язаного з інтересами бізнесу саморозвитку, необхідні умови для якого «центр» зможе забезпечити, здійснюючи загальносистемну регіональну політику, спрямовану на створення загальних передумов, що сприяють прогресу регіонів, а також проводячи селективну регіональну політику, що виражається в цілеспрямованому впливі на певні території країни , у вплив на конкретні соціально-економічні та екологічні ситуації, що складаються в них».

    ЛІТЕРАТУРА

    1. Валентин, С.Д. Проблеми формування місцевих бюджетів та муніципальної власності / С.Д. Валентин, Т.Я. Хабрієва // Економічні та соціальні зміни: факти, тенденції, прогноз. – 2008. – № 1 (1). – С. 49-57.

    2. Ізотова, Г.С. Бюджетна безпека регіону: методи забезпечення/під ред. О.В. Гончарку. – Вологда: ВНКЦ ЦЕМІ РАН, 2004. – 145 с.

    3. Моделювання сталого розвитку як умова підвищення економічної безпеки території/О.І. Татаркін, Д.С. Львів, О.О. Куклін [та ін]. - Єкатеринбург: Вид-во Урал, ун-ту, 1999. - 276 с.

    4. Мисін, П. Розвиток функцій міжбюджетних відносин / П. Мисін // Економіст. – 2008. -№3.-С. 73-80.

    5. Просторові аспекти розвитку регіону / за загальною ред. д.е.н., проф. В.А. Ільїна. -Вологда: ВНКЦ ЦЕМІ РАН, 2008. – 298 с.

    6. Регіони Росії: стат. зб. / Держкомстат Росії. – М., 2001.

    7. Регіони Росії. Соціально-економічні показники. 2003: Стат. зб. / Росстат. - М., 2003.

    8. Регіони Росії. Соціально-економічні показники. 2005: Стат. зб. / Росстат. – М., 2005.

    9. Регіони Росії. Соціально-економічні показники. 2007: Стат. зб. / Росстат. – М., 2007.

    10. Регіони Північно-Західного федерального округу: стат. зб. 2007 / Росстат Росії. – М., 2007.

    11. Сенчагов, В.К. Економічна безпека Росії/В.К. Сенчагів. – М.: Справа, 2005. – 896 с.

    12. Ускова, Т.В. Стійкий розвиток регіону: від концептуальних основ – до практичних результатів/Т.В. Ускова, С.С. Копасова // Економічні та соціальні зміни у регіоні: факти, тенденції, прогноз / ВНКЦ ЦЕМІ РАН. - Вип. 43. – 2008. – С. 21-31.

    13. Стійкість та економічна безпекау регіонах: тенденції, критерії, механізми регулювання/Т.П. Лузін, В.С. Селін, А.В. Істомін [та ін]. – Апатити, 1999. – 174 с.

    14. Швецов, О.М. Державна регіональна політика: хронічні проблеми та актуальні завдання системної модернізації / О.М. Швецов// Російський економічний журнал. -2007. - №11-12. – С. 20-61.

    15. Дані офіційного сайту Федеральної служби державної статистики Російської Федерації [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.gks.ru.

    © 2023 ruwrz.ru. Простудні захворювання. Причини, симптоми, лікування.