(Bird in Flight публікує фрагментарний переказ статті - оригінал можна прочитати на сайті The Guardian.)
Більшість планів, що регламентують дії після смерті британської королеви - а такі плани є і в Букінгемського палацу, і в уряду, і в Бі-бі-сі, - припускають, що Її Величність помере після нетривалої хвороби. Вся її родина та лікарі в цей момент будуть поряд. Коли королева-мати залишала цей світ опівдні великодньої неділі 2002 року у своєму будинку у Віндзорі, вона мала час зателефонувати всім своїм друзям і навіть роздарувати деяких зі своїх коней.
Цього разу за останні дні королеви відповідатиме старший лікар, гастроентеролог, професор Х'ю Томас. Він наглядить за пацієнтом, проконтролює доступ до кімнати, а також вирішить, яку інформацію зробити публічною.
Звичайно, будуть повідомлення про стан королеви – небагато, але цілком достатньо. «Королева Вікторія відчуває сильні фізичні болі поряд із симптомами, що викликають сильне занепокоєння», - оголосив королівський лікар Джеймс Рід за два дні до її смерті в 1901 році. «Життя короля мирно рухається до свого заходу сонця» - було останнє повідомлення доктора Георга V лорда Доусона 20 січня 1936-го. Відразу після цього Доусон зробив королю ін'єкцію 750 міліграмів морфіну та грама кокаїну (дози, здатної вбити його двічі), щоб полегшити страждання монарха, а також щоб точно зафіксувати час смерті та надати газеті «Таймс» можливість надрукувати новину до ранку наступного дня.
Її очі заплющуться, і Чарльз стане королем. Його брати та сестри поцілують йому руку. Першою офіційною особою, яка дізнається про новину, буде сер Крістофер Гейд, особистий секретар королеви.
Гейд зателефонує до прем'єр-міністра. 65 років тому, коли востаннє помер монарх (Георг VI), послання про його смерть було передано до Букінгемського палацу під кодовою фразою "Гайд-парк Корнер", щоб уникнути витоку інформації. Для Єлизавети II те, що станеться, зветься «Лондонський міст». Прем'єр-міністр буде збуджений, і чиновник по секретній лінії виголосить лише одну фразу: «Лондонський міст впав». З Центру глобального реагування Міністерства закордонних справ, місцезнаходження якого суворо засекречено, сумну новину буде надіслано до 15 країн за межами Британії, де королева також є главою держави, та до 36 країн Співдружності, для яких вона служила символічною фігурою протягом десятиліть.
Прем'єр-міністр буде збуджений, і чиновник по секретній лінії виголосить лише одну фразу: «Лондонський міст впав».
Деякий час новина про її кончину буде доступна лише найвужчим колам і поступово, подібно до хвиль землетрусу, поширюватиметься все ширше і ширше. Спочатку про це дізнаються генерал-губернатори, посли та прем'єр-міністри. Відкриють шафи і витягнуть звідти, щоб підготувати траурні нарукавні стрічки рівно три з чвертю дюйма шириною.
Інші з нас дізнаються про смерть набагато раніше, ніж це траплялося у минулому. Вранці 6 лютого 1952 року тіло Георга VI було виявлено о 7:30. Бі-бі-сі оголосила про його смерть лише за чотирма годинами пізніше. Коли в паризькому госпіталі померла принцеса Діана, журналісти, які супроводжували міністра закордонних справ Робіна Кука під час його візиту на Філіппіни, дізналися про те, що сталося через 15 хвилин. Багато років Бі-бі-сі оголошувала про смерть монарха першою, але її монополія канула в Лету. Коли помре королева, новина про те, що сталося, буде розіслана як в Асоціацію преси, так і в медіа інших країн одночасно. У той же самий час лакей у жалобному одязі з'явиться у дверях Букінгемського палацу, пройде по тьмяному рожевому гравію внутрішнього двору і приколе до воріт темне оголошення з чорною окантовкою. Одночасно веб-сайт палацу буде перетворено на одну похмуру сторінку, що показує той самий текст на темному тлі.
Екрани світитимуться. Твіти розлетяться у всьому світі. На Бі-бі-сі активують RATS – систему повідомлень часів холодної війни, розроблену на випадок знищення ворогом усієї інфраструктури. Якась частина персоналу чула її у дії під час тестів, але більшість знає лише про її існування. «Кожного разу, коли в рубці новин лунає дивний шум, завжди хтось та спитає: „Це вона, так?“» - розповідав мені знайомий репортер.
Для людей, яких ця новина застане у пробках, джерелом стане радіо. Британські комерційні радіостанції мають мережу «блакитних вогників», які спалахують у разі національної катастрофи. Як тільки лампочки заблимають, діджей знатиме, що за кілька хвилин потрібно буде переключити ефір на випуск новин, а до цього змінити поточну музику на більш нейтральну. Кожна радіостанція, аж до лікарняного радіо, має два плей-листи: «Настрій 2» (сумний) та «Настрій 1» (дуже сумний). "Якщо ви колись почуєте Sabres of Paradise - Haunted Dancehall (Nursery Remix), значить, трапилося щось жахливе", - писав Кріс Прайс, радіопродюсер Бі-бі-сі.
Деякі журналісти досі не можуть звикнути до факту, що медіа мають плани дій на випадок смерті королівських осіб. Наприклад, протягом 30 років новинні команди Бі-бі-сі щонеділі відпрацьовували сценарії смерті королеви-матері від рибної кісточки, що застрягла в горлі. А одного разу було також опрацьовано сценарій загибелі принцеси Діани в автокатастрофі на М4 (однієї з головних автомагістралей Англії).
Новинні команди Бі-бі-сі щонеділі відпрацьовували сценарії смерті королеви-матері від рибної кісточки, що застрягла в горлі.
Головна мета репетицій - мати напоготові мову, яка хоча б приблизно відповідатиме моменту. «З величезною скорботою ми робимо наступне оголошення», - сказав Джон Снагге, провідний Бі-бі-сі, який розповів світові про смерть Георга VI. За словами колишнього глави Бі-бі-сі, приблизно такі самі слова будуть використані і для королеви. Репетиції нею відрізняються від репетицій для інших членів королівської сім'ї. «Вона – єдиний у світі монарх, відомий більшості з нас. Люди ставляться до неї інакше», - пояснює Джон.
Коли люди уявляють сучасну королівську смерть у Британії, вони неминуче думають про Діану. Прощання з королевою буде монументальнішим. Це, можливо, буде не так емоційно, але розмах буде ширшим, а наслідки - більш вражаючими.
Якоюсь мірою люди будуть приголомшені масштабом того, що сталося. Процедура королівського похорону знайома британцям (план похорону Діани називався «Міст через Тей» і спочатку призначався для королеви-матері). Але смерть британського монарха та сходження нового глави держави - це ритуал, який можуть згадати лише деякі: троє з чотирьох останніх прем'єр-міністрів королеви народилися після того, як вона зійшла на трон. Коли королева помре, обидві палати парламенту будуть відкликані, людей раніше відпустять із роботи, а пілоти літаків оголосять сумну звістку своїм пасажирам.
Ще важчим для нації стане усвідомлення того факту, що втрачено останній зв'язок між нею та колишньою величчю імперії. Один із істориків, який дав мені інтерв'ю і який, як і багато інших, побажав залишитися невідомим, сказав: «О, вона візьме все. Нам говорили, що похорон Черчілля був реквіємом для Британії як великої сили. Але насправді все закінчиться з відходом Єлизавети».
«Нам говорили, що похорон Черчілля був реквіємом для Британії як великої сили. Але насправді все закінчиться з відходом Єлизавети».
Фільми за її участю нагадуватимуть нам, наскільки іншою була країна, яку вона успадкувала. Один уривок із кінохроніки програватимуть знову і знову - з її 21-річчя 1947 року, коли молода королева відпочивала з батьками в Кейптауні. Вона була за 6 тисяч миль від будинку, але в межах Британської імперії. Принцеса сидить за столом біля мікрофона. Тінь від дерева грає на її плечі. «Я заявляю, що все моє життя, незалежно від того, буде воно довгим чи коротким, буде присвячене служінню вам і служінню нашій великій імперській сім'ї, до якої ми всі належимо».
І все ж таки це табу на обговорення маскує паралельну реальність - наступна велика подія в житті британської нації насправді розписана по хвилинах. За даними Бюро національної статистики, 92-річній жінці - королева вступить у цей вік у квітні - в середньому залишається жити 3 роки та 3 місяці. Єлизавета II наближається до кінця свого правління на момент максимальної невизначеності місця Британії у світі; у момент, коли через внутрішній політичній напруженості королівство близьке до руйнування. Її смерть також дасть волю внутрішнім дестабілізуючим силам: Камілла, яка стане королевою, новий старий-король, а також туманне майбутнє країн Співдружності - переважно її власного винаходу (титул королеви «глава Співдружності» не передається у спадок). Наприклад, в Австралії і прем'єр-міністр, і лідер опозиції підтримують перехід країни до республіканського ладу.
Впоратися з усіма цими труднощами і буде наступним головним завданням Віндзор. Почасти тому королівський похорон і всі наступні церемонії будуть настільки масштабні. Порядок престолонаслідування – це лише частина роботи. Нерідко монархи брали участь у організації церемоній. Королева Вікторія склала список вмісту її труни у 1875 році. Похорон королеви-матері репетирували протягом 22 років. А Луїс Маунтбеттен, останній віце-король Індії, власноруч склав літнє та зимове меню для свого поминального обіду. «„Лондонський міст“ – це план відходу королеви. Це частина історії», - зауважив один із її придворних.
Непередбачуваних обставин не повинно бути і не буде. Якщо королева помре за кордоном, літак BAe 146 із королівської ескадрильї вилетить із Норхолту із труною на борту. Королівські трунарі з Leverton & Sons завжди тримають напоготові так звану «труну за першим дзвінком» для королівських надзвичайних ситуацій. Георг V та Георг VI були поховані в маєтку Сандрінгем, Норфолк. Якщо королева помре, відвідуючи там їхні могили, її тіло доставлять до Лондона автомобілем протягом кількох днів.
Але найскладніші плани розроблені на випадок, якщо королева померла у Балморалі в Шотландії, де вона проводить три місяці на рік. Це запустить хвилю винятково шотландських ритуалів. Спочатку тіло королеви буде спочивати в найменшому з її палаців - Холіруд в Единбурзі, що охороняється королівськими лучниками в їх традиційних капелюхах з орлиним пір'ям. Потім тіло понесуть так званою королівською миле до собору Сент-Джайлс для служби, а потім помістять на борт королівського поїзда на станції Уеверлі для сумного вояжу східним узбережжям.
Якщо королева помре за кордоном, літак BAe 146 із королівської ескадрильї вилетить із Норхолту із труною на борту.
Кожен із сценаріїв передбачає повернення тіла королеви до тронного залу Букінгемського палацу, з якого відкривається вид на північно-західний кут внутрішнього двору. Там будуть вівтар, покрив, королівський штандарт та чотири гренадери: шапки з ведмежим хутром нахилені вниз, гвинтівки спрямовані в підлогу. Коридорами снуватиме найнятий королевою понад 50 років тому персонал, дотримуючись процедур, які він знає напам'ять.
«Ваш професіоналізм бере гору над емоціями, тому що є робота, яка має бути виконана», - сказав один із ветеранів королівського похорону. Не буде часу ні на скорботу, ні на думки про те, що ж чекає далі. Чарльз приведе із собою багато свого власного персоналу, щойно почне правити. «Майте на увазі, - сказав один придворний, - усі ми тут і так працюємо набагато більше за належний нам час».
Зовні на спеціально відведених місцях навпроти воріт «Канада» біля початку Грін-парку зберуться команди новин. «Переді мною лежить книга з інструкціями завтовшки 5-6 сантиметрів, - сказав під час нашої телефонної розмови один із телережисерів, який висвітлюватиме церемонію. – Все сплановано. Усі знають, що робити». По всій країні спустять прапори, а тишу час від часу перериватиме дзвін.
1952 року «Великий Том» дзвонив з верхівки собору Святого Павла щохвилини протягом двох годин після того, як новина була оголошена. Дзвінелі і дзвони Вестмінстерського абатства, а також Севастопольський дзвін, вивезений з Криму під час Кримської війни і дзвонить лише з нагоди смерті монарха. У 1952 році він дзвонив 56 разів - по разу за кожний рік життя Георга VI.
Перші плани «Лондонського мосту» датуються початком 1960-х, і з того часу 2-3 зустрічі проводять щороку, незмінно залучаючи учасників з різних сфер (поліція, пожежники, армія, телебачення) та змінюючи локації. План щоразу оновлюють, видаляючи усі попередні версії. З учасниками також поділяються на різні специфічні знання. Наприклад, повільний марш від дверей Святого Джеймса до зали Вестмінстера займає рівно 28 хвилин. Або, наприклад, труна повинна мати фальш-кришку, щоб умістити на собі всі королівські коштовності.
Теоретично все ретельно розплановано. Але є речі, які вимагатимуть рішення Чарльза всього через кілька годин після смерті королеви. «Все має бути схвалено та підписано герцогом Норфолкським та королем», - сказав мені один із чиновників. Останніми роками значну частину роботи з «Лондонському мосту» сфокусовано процесі сходження Чарльза на престол. "Насправді ж дві речі відбуватимуться одночасно: прощання з одним монархом і сходження на трон іншого", - розповів один із радників Чарльза. Перше звернення нового короля до нації заплановане на вечір у день смерті матері.
У перші 48 годин телефони всіх головних держустанов розриватимуться від дзвінків - востаннє монарх помирав так давно, що більшість національних організацій будуть розгублені. І хоча офіційна рада для всіх така сама, як і минулого разу - продовжувати займатися своїми справами, йому підуть далеко не всі. Якщо королева помре під час стрибків Ройал Аскот, їх скасують. Крикетний клуб Мерілбоун заявив, що застрахований на випадок такої події. Національний театр скасує спектаклі, якщо сумна новина з'явиться до 4 години вечора, і продовжить їх, якщо пізніше. Усі ігри, включаючи гольф, у королівських парках будуть скасовані.
На D+1 (наступний день після смерті королеви) прапори піднімуть знову і об 11-й годині ранку Чарльз буде проголошено королем. Рада престолонаслідування, що скликається в головному залі палацу Святого Джеймса, довгий час передувала парламенту. Рада духовних і світських лордів бере свій початок від Великого англо-саксонського зібрання понад тисячу років тому. Теоретично всіх 670 нинішніх членів Таємної ради від Джеремі Корбіна до Єзекіїля Алебуа, колишнього прем'єр-міністра Соломонових островів, запрошено, але зал у палаці може вмістити лише близько 150 осіб. 1952 року королева була однією з двох жінок, які були присутні на власному проголошенні.
Старший держслужбовець Річард Тільрук зачитає офіційне проголошення про вступ, і Чарльз як новий король виконає свій перший обов'язок, присягнувшись захищати корону Шотландії і згадавши про важкий обов'язок, який тепер ліг на його плечі. Після його промови трубачі з Королівської гвардії вийдуть із собору і тричі протрублять на честь нового монарха, а герольдмейстер керівника Підв'язки Томас Вудкок (офіційна зарплата на цій посаді в £49,07 не змінювалася з 1830 року) почне ритуальну промову. 1952-го подію висвітлювали за допомогою лише чотирьох камер. Цього разу телеаудиторія обчислюватиметься мільярдами.
Але оголошення лише розпочнуться. Від собору Святого Джейса герольдмейстер керівника Підв'язки та півдюжини глашатаїв, розряджених як актори з дорогої шекспірівської постановки, урочисто пройдуть до статуї Чарльза I на Трафальгарській площі, яка вважається центром Лондона, і зачитають новину ще раз. У Гайд-парку дадуть 7-хвилинний салют із 41 гармати. «У цій церемонії немає жодної поступки сучасності», - сказав мені один колишній придворний. Капелюхи-трекутники та коні будуть всюди. Тому одна з речей, якою побоюються телевізійники - це смартфони: кожен другий у натовпі триматиме телефон, що може зіпсувати історичну картинку.
Кожен другий у натовпі триматиме смартфон, що може зіпсувати історичну картинку.
Після проголошення Чарльза в соборі Святого Джеймса новоспечений монарх вирушить у тур країною, зупиняючись в Единбурзі, Белфасті та Кардіффі, щоб відвідати панахиди по його матері та в новій ролі зустрітися з главами підлеглих йому держав.
Протягом багатьох років мистецтво королівського спектаклю було притаманне іншим династіям: італійцям, російським та Габсбургам. Британські ритуальні заходи завжди ставали повним провалом. Наприклад, на похороні принцеси Шарлотти трунарі були п'яними. Через десять років під час похорону герцога Йоркського в каплиці Святого Георгія було настільки холодно, що Джордж Коннінг, міністр закордонних справ, підхопив ревматичну лихоманку, а єпископ Лондона зовсім помер. «Ми ніколи не бачили такого строкатого, такого безглуздого, такого огидно загримованого покійника», - говорили люди кореспондентові «Таймс» на похороні Георга IV у 1830 році. На коронації Вікторії через кілька років теж писати було особливо нема про що. Духовенство плуталося в словах, сам спів був жахливий, а королівські ювеліри виготовили коронаційне кільце не на той палець. «У деяких народів урочисті церемонії – це подарунок для нації, – писав маркіз Солсбері у 1860 році. - В Англії все з точністю навпаки».
Схиблена на смерті, королева Вікторія планувала власний похорон зі стилем. Але саме її син Едуард VII значною мірою сприяв відродженню королівського церемоніалу. Він перетворив державне відкриття парламенту та військових навчань на урочистості з вишуканими вбраннями та прикрасами, а також воскресив середньовічний ритуал lying in state, коли тіло покійного монарха виставляють у будівлі для того, щоб люди могли попрощатися. У 1932 році Георг V заснував традицію, що зберігається і до цього дня, виголосивши по радіо першу королівську різдвяну промову нації, яка була написана для нього Редьярдом Кіплінгом.
Єлизавета II, за всієї її практичності та відсутності сентиментів, чудово розуміє театральну силу корони. "Мене повинні бачити, щоб у мене вірили", - якось сказала вона. І, поза сумнівом, її похорон викличе масову емоційну хвилю. «Мені здається, що смерть королеви посилить патріотичні настрої, – сказав мені один історик. – І як наслідок – посилить підтримку Брекзиту».
«Мені здається, що смерть королеви посилить патріотичні настрої, – сказав мені один історик. – І як наслідок – посилить підтримку Брекзиту».
Хвиля цих почуттів допоможе впоратися із деякими незручними фактами передачі трону. Відновлення Камілли як герцогині Корнуольської було тихим успіхом для монархії, але її становлення як королеви покаже, наскільки це може зайти далеко. З 2005 року, коли Камілла одружилася з Чарльзом, її офіційний статус завжди був «принцеса-консорт». Статус, який не має жодного історичного чи юридичного значення. Але це зміниться зі смертю Єлизавети. За законом Камілла стане королевою – цей титул завжди присуджують дружинам королів. Інших варіантів немає. Згідно з поточними планами, король Чарльз представить публіці свою дружину як королеву наступного дня після смерті матері.
Країни Співдружності – це інша проблема. У 1952 році під час останньої зміни монарха в структурі Британської імперії на той момент були присутні лише вісім учасників нової організації. Через шістдесят п'ять років вона налічує 36 республік, які королева віддано відвідувала протягом усього правління і в яких зараз проживає третина населення Землі. Але проблема в тому, що статус глави Співдружності не передається у спадок і процедури виборів наступного глави не існує.
Протягом кількох років палац непомітно намагався забезпечити наступність Чарльза як главу блоку через відсутність будь-якого іншого очевидного варіанта. Торік у жовтні Джулія Гіллард, колишній прем'єр-міністр Австралії, розповіла, що у лютому 2013-го її відвідав Крістофер Гейдт, особистий секретар королеви, щоб попросити підтримати цю ідею. Канада і Нова Зеландія з того часу прийняли цей курс, хоча сам титул навряд чи буде включений до переліку звань, які будуть перераховані під час проголошення короля Чарльза. Це стане частиною стриманого міжнародного лобіювання, яке розпочнеться, коли у дні після смерті королеви Лондон заповнять дипломати та президенти.
Протягом дев'яти днів перед похороном проходитимуть тисячі останніх приготувань. Солдати будуть марширувати за розпланованими маршрутами процесій. Молитви будуть вкотре відрепетировані. У D+1 Вестмінстер-хол буде закритий і до блиску очищений, а його кам'яну підлогу покриють півтора кілометри килимів. З абатства принесуть свічки. Вулиці навколо перетворяться на місця для церемоній. Буде відібрано 10 носіїв королівської труни, які почнуть тренуватися десь у бараках далеко від людських очей. Кількість носіїв зумовлена матеріалом труни - членів королівської родини прийнято ховати у трунах зі свинцю. Труна Діани, наприклад, важила чверть тонни.
Членів королівської сім'ї прийнято ховати у трунах зі свинцю. Труна Діани, наприклад, важила чверть тонни.
У D+4 труну перенесуть до Вестмінстер-холу, де вона лежатиме чотири доби на задрапірованому пурпуровим сукном катафалку. Король Чарльз повернеться зі свого туру країнами Великобританії, щоб очолити процесію скорботних. Держава, скіпетр та імператорська корона будуть закріплені на труні, а солдати стануть на варту. Потім двері відчинять для натовпу, і всередину рине потік людей, який перериватимуть лише на годину на добу. Попрощатися з Георгом VI прийшли близько 300 тисяч жителів. Сама черга розтягнулася на 6 км. У випадку з королевою палац чекає не менше ніж півмільйона охочих.
Під каштановим дахом холу все здаватиметься фантастично впорядкованим, вивіреним та розрахованим до сантиметра, бо так воно й буде. Четверо солдатів будуть нерухомо стояти зміни по 20 хвилин, а два солдати будуть перебувати поруч у резерві, завжди готові змінити. Офіцер, найстарший із чотирьох чоловік, стоятиме біля ніг покійної королеви, а наймолодшого поставлять біля її голови. Вінки на труні оновлюватимуть щодня. Коли в 1965 році в цьому холі лежав Черчілль, бальна зала сусіднього готелю St Ermin's була перетворена на копію Вестмінстер-холу, щоб солдати могли відточувати свої рухи перед виходом на чергування. У 1936 році четверо синів Георга V відродили традицію The Prince's Vigil, коли члени королівської родини прибувають без попередження і також стоять на варті, підмінюючи солдатів.
Перед світанком на дев'ятий день, день похорону, у тихому холі з труни знімуть усі прикраси та віддадуть їх на чистку. У 1952 році трьом ювелірам знадобилося близько двох годин, щоб відчистити прикраси від пилу, що накопичився за цей час. Для більшості людей цей день зроблять вихідним. Магазини будуть зачинені. Чи не відкриється і біржа. А напередодні вночі по всій країні у церквах відбудуться служби.
Рівно о 9-й ранку тишу порушить дзвін Біг-Бена. Відстань від Вестмінстер-холу до абатства лише кілька сотень метрів. Цей ритуал здасться всім знайомим, незважаючи на те, що він порівняно новий: королева стане першим британським монархом з 1760 року, похорон якого відбудеться в абатстві. Дві тисячі гостей чекатимуть на процесію всередині.
Коли труна досягне дверей абатства об 11 годині, вся країна затихне. Залізничні вокзали припинять оголошувати рейси. Автобуси зупиняться, а їхні водії вийдуть на узбіччя. У 1952 році всі пасажири рейсу Лондон - Нью-Йорк піднялися зі своїх місць і схилили голову, пролітаючи над Канадою на висоті понад 5 кілометрів.
Всередині абатства говоритиме архієпископ. Коли з'явиться труна, її помістять на зелений візок, який використовувався для похорону батька королеви, його батька та батька його батька. 138 моряків із Королівського флоту повезуть труну вулицями. Ця традиція зародилася в 1901 році, коли коні, задіяні в похоронній процесії королеви Вікторії, мали намір втекти, і група молодих моряків втрутилася, щоб зайняти їхнє місце.
2002 року бомбардувальник «ланкастер» і два «спітфайри» пролетіли над кортежем королеви-матері, хитнувши своїми крилами на знак поваги. Від «Гайд-парк Корнер» катафалк пройде 37 кілометрів дорогою до Віндзорського замку, де спочивають тіла всіх британських монархів. Персонал королеви чекатиме на неї, стоячи на газоні. Потім ворота монастиря закриються, а камери припинять мовлення. Усередині каплиці ліфт опуститься до королівського склепу, і король Чарльз кине жменю червоної землі зі срібної чаші.
Переклад Тона Травкіна.
Коли королева Єлизавета ІІ відзначила 90-річний ювілей, то стала не лише найстарішим монархом у світі, а й найголовнішим главою держави за всю історію Великобританії. Вона походить з Віндзорської династії і, крім рідного острова, визнається королевою і в Австралії, Новій Зеландії, Канаді, Папуа-Новій Гвінеї, Ямайці, Барбадосі, Багамських островах та ще восьми невеликих країнах. На період правління Єлизавети Олександри Марії припав остаточний розпад Британської імперії та вихід колоній з-під англійської влади. Незважаючи на досить значну критику, Єлизавета II в рідній країні особливо популярна.
Вона народилася 21 квітня 1926 року в сім'ї майбутнього короля і. Ім'я дівчинка отримала на честь матері, але повне ім'я принцеси складається додатково ще з імен бабусі та прабабусі. За знаком зодіаку королева Телець. Була у Єлизавети ІІ сестра, яка народилася через чотири роки після неї, але померла на 72-му році життя.
Перший титул у біографії Єлизавети II з'явився відразу після народження: дівчинку назвали принцесою Йоркською. На той час на шляху до престолу перед нею стояли батько та рідний дядько Едуард VIII, як і будь-який хлопчик, який теоретично міг народитись у кожного з кандидатів на трон. Спочатку королем став дядько, який менш ніж через рік поступився цим титулом братові.
Єлизавета II з батьками переїжджає до розкішного замку - Букінгемського палацу, де й проходить дитинство та юність. Єлизавета II навчалася вдома, але здобула відмінну гуманітарну освіту. Вона високому рівні вивчила мистецтво, релігію, право і саме – Конституцію Великобританії. Єлизавета II вільно володіє французькою мовою і вважається, що вона вивчила її самостійно.
Вперше Єлизавета II звернулася до майбутніх підданих у 13-річному віці. Під час Другої світової війни вона виступила по радіо та висловила підтримку дітям, які постраждали від бомбардування. У 16 років дівчина вже самостійно з'являється на публіці, а через рік стає державним радником і вступає до жіночого загону самооборони. Принцеса навчилася керувати машиною швидкої допомоги, отримала підготовку механіка і дослужилася до звання лейтенанта. Вона єдиний глава держави, хто проходив реальну службу у тій війні.
Правління
У день свого повноліття Єлизавета II офіційно пообіцяла Британській імперії присвятити життя служінню людям, хоча на той момент успадкування нею корони залишалося ще під питанням. Після смерті отця Георга VI, 6 лютого 1952 року, проголосили королевою Єлизавету II. Цікаво, що коронацію дівчини вперше в історії транслювали по телебаченню і багато хто вважає, що ця подія дала різкий поштовх популярності цього засобу масової інформації в Британії.
На момент сходження королеви Єлизавети на трон володіння правительки були значно ширші, ніж сьогодні. Тоді до імперії входили Південна Африка, Пакистан і Цейлон, які пізніше скасували британську владу. Цікаво, що Єлизавета II майже відразу ж відвідала кожну з країн, ставши першим монархом, який відвідав Австралію і Нову Зеландію.
За традицією королева Єлизавета II мало впливає управління країною. Завдання жінки – представляти країну на міжнародних самітах та підтримувати авторитет британської монархії. Єлизавета II протягом усього терміну перебування на троні зберігає коректні стосунки з усіма прем'єр-міністрами. І хоча вона знаходиться над політичними сутичками і не висловлює публічно своєї політичної думки, державні діячі вважають важливим порадитися з нею з багатьох питань. Цінувала думку королеви, про що вона написала у своїх мемуарах.
За довге правління Великою Британією на адресу Єлизавети чулися і похвали, і різка критика. Але і прихильники, і противники королеви наголошують на людяності королеви. Показовим фактом є події 1986 року. Єлизавета II пливла на своїй яхті "Британія" в одну з підлеглих країн, коли дізналася про початок громадянської війни в Ємені. Вона відразу наказала змінити курс і забрати на борт максимально можливу кількість простих людей. Завдяки безпосередній допомозі англійської королеви Єлизавети II було евакуйовано понад тисячу людей.
У 2015 році Букінгемський палац відвідав «найсексуальніший політик Канади». Тоді королева зазначила, що зустріч із прем'єр-міністром – унікальний випадок, бо вони бачилися востаннє 40 років тому: Джастіна на прийом до Єлизавети II взяв батько, коли хлопчикові було 3 роки. На зустрічі королева відзначила: «Приємно бачити вас знову, але за інших обставин». На що політик парирував: «Востаннє, коли ми зустрічалися, ви були набагато вищими».
Сьогодні зростання королеви становить 152 см, вага – 55 кг.
Особисте життя
Особисте життя Єлизавети II змінилося відразу після повноліття. Принцеса одружилася з офіцером британського флоту, який після весілля отримав титул герцога Единбурзького. Чоловік Єлизавети 2 є нащадком королеви Вікторії та сином грецької та датської королівських династій. Вони познайомилися, коли майбутній королеві Єлизаветі II було вісім років, а романтичні стосунки між закоханими почалися у 1939 році, коли принцеса відвідала військово-морський коледж, у якому тоді навчався юний Пилип.
Весілля Єлизавета II та принца Пилипа У королеви Єлизавети II і чоловіка з'явилися четверо дітей: Анна, Ендрю та Едвард. Останні двоє народилися після вступу матері на Британський престол. Генеалогічне дерево британської королівської родини продовжує розростатися: діти вже давно обзавелися власними сім'ями та подарували правлячій королеві онуків та правнуків. У сім'ї Єлизавети II була і, перша дружина принца Чарльза і мати. Одна з найсильніших хвиль критики захлеснула Єлизавету II тоді, коли вона з очевидним запізненням відреагувала на автокатастрофі.
Улюблені хобі королеви Єлизавети II – розведення породистих собак та верхова їзда. З віком вона замінила коней на автомобілі і навіть сьогодні самостійно сідає за кермо. До речі, прав водія у королеви немає. Ще в похилому віці Єлизавета II захопилася садівництвом. Вона вважається однією з найбільш мандрівних голів світових держав і вже відвідала понад 130 країн світу. Особистість Єлизавети II привертає увагу і мотивує творчих людей створення творів мистецтва. Існує чимало прижиттєвих пам'яток та скульптур Єлизавети Другої. На честь королеви будують мости та будівлі, закладають парки та алеї, випускають марки та монети, іменем монарха навіть названий сорт троянд.
Нерідко Єлизавета II стає персонажем фільмів. На екрані королеву зображали , і ще десяток актрис. А одного разу королева Єлизавета Друга і сама знімалася у проморолику до відкриття лондонської Олімпіади 2012 року. Разом з актором, який зображував, вона прилітає до Олімпійського стадіону на гелікоптері та «стрибає» з парашутом. За цю роль 87-річну королеву Великобританії нагородили кінопремією BAFTA як найкращу виконавицю ролі.
Королівським особам заборонено вести облікові записи в соціальних мережах. Однак у монаршої сім'ї є людина, яка стежить за їх офіційним Інстаграмом» та « Твіттером», куди викладає фото та записи з дозволу вищої влади.
Відомо, що над гардеробом королеви працює ціла команда. Експерти припускають, що улюбленим кольором Єлизавети є синьо-блакитна гама. Саме в одязі такого відтінку жінка найчастіше з'являлася на публіці. Можливо, це пов'язано з тим, що колір очей Єлизавети Другий – блакитний. Дизайнери завжди відзначали елегантність та вишуканий смак монарха.
Незважаючи на вік, Єлизавета II вважає за краще обходитися без макіяжу і користується зазвичай лише помадами. Краситься жінка сама.
У королеви є колекція капелюшків. В арсеналі Єлизавети понад 5000 цих головних уборів. Причому публіці монарх з'являлася у кожному їх.
У 2016 році до 90-річчя королеви вийшов документальний фільм про Єлизавету Другу. Режисерові Джону Брідкату дозволили зазирнути в особисту відеохроніку королівської родини.
Єлизавета II зараз
У січні 2017 року піддані переймалися станом здоров'я правительки. Єлизавета II сильно захворіла: жінку вразила застуда. З цієї причини королева пропустила Різдвяну та новорічну служби.
У червні монарх виступила у парламенті з тронною промовою. Єлизавета Друга презентувала програму уряду на найближчі два роки.
У вересні Єлизавета II заявила, що планує дочекатися, коли Росією правитиме хтось інший, а не «містер Путін». На думку британського монарха, втратив зв'язок з реальністю і з ним нема про що розмовляти. Жінка впевнена, що настануть часи, коли росіяни знову дивитися на англійців з придихом.
У грудні королева брала участь у полюванні у заміській резиденції Сендрінгхем. Джерела повідомили, що коли собака приніс до ніг монарха пораненого фазана, Єлизавета II не розгубилася і добила птицю палицею.
У листопаді 2017 року стало відомо, що брат принца Вільяма, Гаррі, офіційно заручений з актрисою. закоханих призначили на 19 травня 2018 року. Однак королева Єлизавета II довго не давала згоду на шлюб Меган Маркл і принца Гаррі, а за законом, що регламентує шлюби королівських осіб, перед торжеством монарх повинен дати офіційний письмовий дозвіл на весілля. І лише за тиждень до весілля Букінгемський палац опублікував згоду британської королеви. Публіка була впевнена, що Єлизавета не схвалить союз Гаррі з колишньою актрисою, яка раніше виходила заміж.
І ось 19 травня 2018 року весь світ стежив за королівським торжеством. На весілля запросили 600 гостей, серед яких опинилися і , з дружиною та інші. Під час вінчання королева не виявляла радісних емоцій і жодного разу не посміхнулася. Після церемонії Меган надали титул герцогині Сассекської.
Тепер британська публіка чекає, коли Маркл оголосить про вагітність і подарує принцу Гаррі спадкоємця. Преса періодично повідомляє про факти, які підтверджують, що подружжя прагне обзавестися потомством.
У лютому королева орендувала ділянку у центрі Києва. ЗМІ мучилися здогадками, навіщо Єлизаветі II знадобилася земля в Україні. З'ясувалося, що на цій ділянці розташовані посольства Канади та Австралії, які входять до Британської співдружності та визнають над собою владу британської корони.
18 червня Єлизавета II була присутня на традиційній церемонії вручення найвищого лицарського ордена Великобританії.
19 червня стартувала важлива громадська подія – королівські стрибки в Аскоті. Її величність відвідала цей захід.
У тому ж місяці кузен королеви Івар Маунтбеттен оголосив, що збирається одружитися з бойфрендом Джеймсом Койле. Два роки тому чоловік влаштував справжній переполох у сім'ї, коли оголосив про нетрадиційну сексуальну орієнтацію. До 2011 року Івар був одружений з жінкою на ім'я Пенелопа Томсон. У цьому шлюбі у пари народилося троє дітей. Колишня дружина Івара знала про нахили чоловіка і підтримувала його. Саме Пенні поведе Івара до вівтаря. Жінка відразу порозумілася з коханим Маунтбеттена. Це буде перший одностатевий шлюб у королівському сімействі.
На 13 липня 2018 року заплановано зустріч королеви з президентом США. Робочий візит американського лідера відбудеться у Віндзорському замку. Окрім зустрічі з Єлизаветою, президент планує провести кілька годин із прем'єр-міністром Великобританії.
Скандали
Гучний скандал стався у 90-х роках, пов'язаний із принцом Чарльзом. Як відомо, чоловік одружився з Діаною Спенсер, яка полюбилася королівській родині та британській публіці, але все життя син королеви любив Каміллу Шанд. Однак монархи виявилися проти одруження сина на безрідній дівчині, тому та теж швидко знайшла собі кавалера. Але зустрічі із принцом не припинилися. Діана знала про зради чоловіка. Мати Вільяма та Гаррі намагалася врятувати шлюб, але не вийшло. 1992 року публіці представили записи телефонної розмови Чарльза та Камілли. Від слів, які кохані говорили один одному, у королівських особ «мляли вуха».
Діана тоді розлютилася. У результаті подружжя перетворилося на війну, що закінчилася розлученням.
Після трагічної смерті принцеси Діани з'явилися ті, хто звинувачував у принца Чальза. Ходили і сталося це не без участі Єлизавети II.
Ще казали, що принц Філіп, чоловік королеви, багаторазово зраджував дружину. Жінка не коментувала подібних заяв.
У 2012 році стався скандал, пов'язаний з ім'ям принца Вільяма та . Майбутні батьки Джорджа, Шарлотти та Луї відпочивали на приватній віллі у Франції. Подружжя думало, що знаходяться одні на пляжі, і спокійно гуляли там то в купальниках, то взагалі без одягу. У цей момент чоловіка та дружину впіймав об'єктив папараці.
Свого часу в центрі світських хронік «сяяла» сестра королеви – Маргарет. У молодості дівчині не дозволили вийти заміж за коханням, і та почала часто навідуватися до сумнівних закладів. Подейкували, що найближча родичка правительки звикла до кокаїну. Потім вона одружилася з нелюбимим чоловіком, від якого пішла через 18 років. Заміжня і після жінка не покинула розважальні прогулянки. У результаті Маргарет закінчила життя нещасним в інвалідному візку.
У пресі писали, що Єлизавета II могла допомогти сестрі та затвердити законопроект, який би дозволив тій вийти за коханого. Але цього не сталося.
Якось королеву навіть поховали. Це сталося у прямому ефірі каналу «BBC». Тоді ведучий Денні Келлі заявив про смерть монарха. Пізніше керівництву телерадіокорпорації довелося вибачитися перед монаршою сім'єю.
У 2016 році ходили чутки, що королева планувала зректися престолу на користь принца Вільяма і Кейт Міддлтон, минаючи принца Чарльза. Але чутки так і залишились чутками.
20 січня 1961 року на пост президента США зійшов. Через чотири місяці чоловік із дружиною зустрівся з королевою. Пару запросили на вечерю. У гості до Єлизавети II Джон прийшов із подарунком: чоловік вручив монарху свій фотопортрет. Історики вважають, що таким жестом намагався продемонструвати новоявлений президент США. Єлизавета здивувалася, але подарунок прийняла.
Жаклін зізналася, що сильно переживала перед зустріччю з королевою, але та тепло привітала дружину президента і щоб та заспокоїлася, показала першій леді колекцію творів мистецтва. Через дев'ять місяців Жаклін Кеннеді знову відвідала королеву одна. І опинилася в захваті від візиту. Через півроку жінка планувала прийняти у себе Єлизавету II, але коли з'ясувалося, що королева вагітна, зустріч перенесли.
12 квітня 1961 року радянський льотчик-космонавт здійснив перший політ у космос. У результаті молодик перетворився на світову знаменитість. Юрія Олексійовича запрошували закордонні уряди та організації, у тому числі Великобританія. У результаті з Гагаріним побажала поспілкуватись сама королева, покликавши чоловіка на сніданок. Всупереч протоколу Єлизавета II посадила космонавта біля себе і ставила питання, що цікавили. Присутні зазначили, що ситуація в залі була невимушеною.
Королева Єлизавета II є єдиним мешканцем Великобританії, який не має паспорта.
Цікаво, що ніхто, окрім чоловіка, не має права торкатися королеви на публіці. А ще Єлизавета Друга ніколи не підвищує голосу і не дає інтерв'ю.
Який цивілізаційний код через століття несе "Велика Британія"? Колоніалізм, світова работоргівля, нацизм, міжнародна наркоторгівля, перші у світі концентраційні табори, та інші "досягнення", від яких у нормальної людини волосся стає дибки. Отже, 10 маловідомих фактів з історії англосаксів від порталу.
1. Концентраційні табори – винахід британців
Метою створення концентраційних таборів, за офіційними заявами британського уряду, було « забезпечення безпеки мирного населення бурських республік» в ході англо-бурської війни 1899-1902 років.
В описах подій тієї війни бурський генерал Християн Деветзгадує про концентраційні табори: «Жінки тримали вози напоготові, щоб у разі наближення ворога встигнути сховатися і не потрапити в так звані концентраційні табори, щойно влаштовані тоді англійцями за фортифікаційною лінією майже в усіх селах із приставленими до них сильними гарнізонами». Чоловіків британці відправляли до концтаборів на території Індії, Цейлону та інших британських колоній. Усього у концентраційних таборах британці утримували 200 тисяч осіб, що становило приблизно половину білогонаселення бурських республік. З них щонайменше 26 тисяч людей загинуло від голоду та хвороб.
Протягом лише одного року – з січня 1901 по січень 1902 року – у концтаборах від голоду та хвороб померли близько 17 тисяч осіб: 2484 дорослих та 14284 дитини. Наприклад, у таборі Мафекінгвосени 1901 року загинуло близько 500 осіб, а в таборі в Йоганнесбурзіпомерли майже 70% дітей віком до восьми років. Найцікавіше, що ці табори називалися «Refugee» ( місце порятунку).
2. Батьківщина нацизму
Томас Карлейль(вважається фактичним прабатьком фашизму), Х'юстон Чемберлен(англо-німецький письменник, соціолог, філософ та расовий теоретик), Джеймс Хант(у 1863 році зробив доповідь, в якій присвоїв неграм «звання» проміжного вигляду між мавпою та людиною), Френсіс Гальтон(двоюрідний брат Чарльза Дарвіна та основоположник євгеніки – «науки» про людську селекцію для вирощування ідеальної раси), Карл Пірсон(математик, статистик, біолог та засновник біометрики – расистського напряму соціал-дарвінізму), який заявив: "Право жити ще означає право кожного на продовження свого роду".Усі – стовідсоткові англійські джентльмени.
«Я захоплююсь англійським народом. У справі колонізації він зробив нечуване» – Адольф Гітлер.
Фюреру було за що хвалити британців – власне кажучи, всі основні ідеї для нього підготували вони. Шикльгруберїх просто дужетворчо розвинув та застосував на практиці. Томас Карлейль був послідовним антисемітом, переконаним у божественній місії нордичної раси. Саме Карлейль. власне, і був першим нацистом. Ідеї цього британського філософа були розвинені іншим «духовним батьком нацизму» з берегів Альбіону. Х'юстоном Стюартом Чемберленом. З погляду німецьких нацистів, Чемберлен став «провидцем Третього рейху».
У гітлерівській Німеччині Френка Гальтонаназивали «батьком свідомої культивації рас, що стоїть на шляху, що веде до надлюдини». Але найпотужніший вплив на німецький нацизм зробив британський професор євгеніки Карл Пірсон, який стверджував, що двигуном людського прогресу є расовий конфлікт. Особливо вражала німецьких нацистів висунута і обґрунтована Пірсоном теза про «необхідність захоплення територій, де можуть жити білі люди… і на яких має забезпечуватися простір, необхідний, за високого рівня народжуваності, для вливання нових сил до імперії».
До речі, у самій Великій Британії Британський союз фашистів під керівництвом баронета Освальда Мослі був створений у 1932 році. Його лідера було заарештовано лише у 1940 році і провів у в'язниці... три роки. Згодом Мослі цілком безбідно дожив до 1980 року.
3. Британці – світові лідери геноциду
Практично повне винищення корінних індіанських народів, що населяли територію нинішніх США, – факт загальновідомий. Не підлягає сумніву і той факт, що переважна більшість тих, хто займався індіанським геноцидом в Америці, були вихідцями з Британії або найближчими нащадками таких.
Колонізація Америки Південної, яку здійснювали іспанці та португальці, була вкрай жорстокою, проте характеру тотального винищення індіанців, їхнього геноциду, не носила.
Найбільш яскраво суть британських "джентльменів" виявилася при колонізації Австралії. До 1788 (початку колонізації) корінне населення Австралії становило за різними оцінками від 300 тисяч до 1 мільйона осіб, об'єднаних у більш ніж 500 племен. 1921 року австралійських аборигенів налічувалося менше 60 тисяч... Британці знищили в Австралії за різними оцінками до 90-95% всіх аборигенів.На острові Тасманія корінне населення було знищено повністю- До останньої людини.
"Європейці можуть сподіватися на процвітання, оскільки... чорні скоро зникнуть... Якщо відстрілювати тубільців так само, як у деяких країнах відстрілюють ворон, то їх чисельність населення з часом має сильно скоротитися",– це не засланець каторжник по п'яні заявив, це писав якийсь джентльмен Роберт Ноксу своєму «філософському дослідженні про вплив раси». років.
Австралійських аборигенів зневажали свідомо завезеними хворобами- Насамперед віспою. Втім, від пневмонії, туберкульозу та венеричних хвороб у місцевих аборигенів імунітету теж не було і британські "цивілізатори" користувалися цим на повну силу. На австралійських та тасманійських аборигенів влаштовували облави, труїли отрутами, заганяли в пустелі, де вони вмирали від голоду та спраги. Білі поселенці давали аборигенам отруєну їжу. Білі поселенці полювали на аборигенів, як на диких тварин, не рахуючи їх людьми. Нормальною розвагою "освічені мореплавці" вважали загнати цілу родину аборигенів (найкраще – з маленькими діточками!) у річку з крокодилами та насолоджуватися видовищем.
Подібні речі зовсім не були надбанням виключно "похмурого минулого". Аж до 30-х років ХХ століття в Австралії відбувалися масовірозправи над аборигенами У 70-ті роки з сімей аборигенів вилучали дітей, яким згодом заборонялося знати рідну мову та якось контактувати зі своїми батьками.
"Англосакси - єдина винищувальна нація на землі. Ніколи ще - аж до початку знищення індіанців, маорі (корінні новозеландці) і австралійців, що стало тепер уже неминучим, - жодна настільки численна раса не була стерта з лиця землі завойовниками" - Це слова британського радикального політика-ліберала сера Чарльза Ділка.
4. Британці вішали дітей і віддавали їх у секс-рабство
Нелюдську, позамежну жорстокість британці виявляли не лише до представників інших національностей та розрах.
Лондон у XVI столітті називали "містом шибениць" – під час царювання Генріха VIII (1509-1547 роки) там було страчено лише за бродяжництво 72 тисячі осіб.
Згодом британські закони не те, що не пом'якшувалися – а посилювалися до найнеймовірнішого ступеня. У 1688 році в Англії налічувалося менше 50 злочинів, за скоєння яких карали смертною карою, а до 1776 їх кількість зросла вже майже до 200. « Кривавий кодекс», як називають кримінальне законодавство Великобританії початку XIX століття, був надзвичайно жорстоким і передбачав смертну кару за приблизно 220–230 різних злочинів, серед яких, наприклад, були крадіжка ріпи, заподіяння шкоди рибі у ставках, перебування в лісі переодягнутим або зі зброєю.
Особливо завзято на той час вішали джентльмени волоцюг і жебраків. У країні відбувався процес, відомий історикам під назвою " огородження- шляхетні сери вирішили, що набагато вигідніше утримувати овець, з вовни яких згодом ткати знамениті англійські тканини, ніж дозволяти орендарям сіяти хліб. Під пасовища потрібна була земля, фабрикам необхідні були робочі руки. рабський працю біля верстата, чи – петля ката.
За бродяжництво масово вішали дітей. Саме Великобританії належить один із найогидніших "світових рекордів" - у 1708 році в Англії повісили семирічногоМайкла Хеммонда та його сестру одинадцятироків. Вони скоїли страшний злочин – вкрали буханець хліба. Заявлений у судових документах, як дитина 8-9 років», Джон Дін був страчений у Британії 1629 року за підпал. Джона звинуватили у підпалі двох комор у місті Віндзор, за один день його судили, засудили і привели до виконання, незважаючи на те, що внаслідок пожежі ніхто з людей не постраждав.
Громадські страти були скасовані в Британії тільки в 1868 році, а мінімальний вік в 16 років, з якого людина може бути страчена - лише в 1908 році.
Є ще один цікавий приклад із сучаснішої історії.
Тільки в 1967 році Британія перестала відправляти тисячі дітей до Австралії.Для дітей це нове життя оберталося роботою на полях, непосильною працею, фізичним, психологічним та сексуальним насильством.
Згідно Програма дітей-мігрантів, яка завершилася 48 років тому, бідних дітей відправляли до Австралії, Канади та інших територій, де на них очікувало «найкраще життя».
Австралійський прем'єр-міністр повідомляв, що «поганому поводженню та стражданням зазнавали приблизно 500 000 дітей, які утримуються в притулках або дитячих будинках між 1930 і 1970 роками».
«Оскільки вони були примусово відправлені з Великобританії, багатьом дітям збрехали, що їхні батьки мертві, і що попереду на них чекає багате життя. Багато батьків не знали, що їхніх дітей віком від трьох років надіслали до Австралії».
Опікунські агентства, працюючи разом з урядом, відправили дітей нібито у світле майбутнє, але в багатьох випадках це майбутнє обернулося роботою на полях, непосильною працею, фізичним, психологічним та сексуальним насильством.
Не менш шокуюча інформація - полювання на дітей, після якогоанглійська знать топила трупи дітей в озері. Причому це було зовсім недавно:
5. Ірландці – білі раби для англійських колоній
Торгівля ірландцями почалася, коли Яків Другий продав 30 тис. ірландських ув'язнених у рабство. Його прокламація 1625 проголосила необхідність відправлення ірландських політичних ув'язнених за кордон і продаж їх англійським поселенцям у Вест-Індії. До середини 1600-х ірландських рабів найбільше продавали в Антигуа і Монсеррат. Тоді 70% загальної популяції Монсеррат становили ірландські раби.
Незабаром Ірландія стала найбільшим джерелом людського товару для англійських бізнесменів. Більшість перших рабів Нового Світу були білими.
З 1641 по 1652 р. англійці вбили понад 500 тисяч ірландців і ще 300 тисяч продали у рабство. Лише за це десятиліття населення Ірландії скоротилося із 1500 тис. до 600 тис. осіб. Сім'ї розділяли, оскільки англійці не дозволяли ірландським чоловікам брати із собою до Америки дружин і дітей. Це зробило населення, яке складається з бездомних жінок та дітей, безпорадним. Але й їх англійці продавали через торгівельні аукціони.
Протягом 1650-х понад 100 тис. ірландських дітей 10-14 років були відібрані у батьків і продані в рабство у Вест-Індії, Вірджинії та Новій Англії. За це ж десятиліття 52 тис. ірландських чоловіків та жінок було продано до Барбадосу та Вірджинії. Ще 30 тисяч ірландців було продано з аукціонів до інших місць. В 1656 Кромвель наказав відправити на Ямайку 2000 ірландських дітей і продати їх в рабство англійським конкістадорам.
У цей час торгівля африканськими рабами лише розпочиналася. Є документальні підтвердження, що до африканських рабів, не забруднених ненависною католицькою вірою та дорожчими, ставилися набагато краще, ніж до ірландців.
Наприкінці 1600-х африканські раби коштували дуже дорого – 50 стерлінгів. Ірландські раби обходилися дешевше – трохи більше 5 стерлінгів. Якщо плантатор хвилювався, клеймив і бив ірландського раба до смерті – це не вважалося злочином. Смерть була витратною статтею, але менш значущою, ніж вбивство дорогого негра. Англійські рабовласники використовували ірландських жінок для задоволення і прибутку. Діти рабів були рабами, які збільшували багатство свого пана. Навіть якщо ірландська жінка будь-яким чином отримувала свободу, її діти залишалися рабами пана. Тому ірландські мами, навіть здобувши свободу, рідко залишали своїх дітей і залишалися в рабстві.
Поселенці почали схрещувати ірландських жінок та дівчаток з африканськими чоловіками для отримання рабів з іншим кольором шкіри. Ці нові мулати коштували більше, ніж ірландські раби, і дозволяли поселенцям економити гроші, не купуючи нових африканських рабів. Ця практика схрещування ірландок з неграми тривала кілька десятиліть і настільки широко поширилася, що в 1681 був прийнятий закон «забороняє практику спарювання ірландських жінок-рабинь з африканськими чоловіками-рабами з метою виробництва рабів на продаж». Коротше кажучи, це було припинено лише тому, що заважало робітничим компаніям отримувати прибуток.
Англія продовжувала перевозити десятки тисяч ірландських рабів понад століття. Історія каже, що після Ірландського повстання 1798 тисячі ірландських рабів були продані в обидві Америки та в Австралію.
6. Британська королева та світовий наркотрафік
Схема британського транснаціонального наркотранзиту, яка працювала протягом майже двохсот років, була дуже простою та ефективною. Британська Ост-Індська компаніямонополізувала промислове виробництво опію в Бенгалії, колишній частині британської колонії Індії. Саме там вироблявся найякісніший опіум. Членами та акціонерами компанії стали перші особи Британської імперії – лорди-пери. Саме вони і почали формувати у Китаї наркоцивілізацію.
Спочатку компанія заснувала «Китайську внутрішню місію», завданням якої було звернути увагу на опіум китайських селян за допомогою пропаганди опіокуріння. Це створило ринок збуту для опіуму, який був заповнений Британською Ост-індською компанією. Пропорційно імпорту опію споживання наркотиків зростало в Китаї до великих розмірів. «Китайська внутрішня місія» виконала гігантську роботу з «промивання мозку» у справі поширення опіуму серед китайців. У Китаї ринок опіуму спочатку був створений, а потім заповнений бенгальським опіумом. Це створювало замкнене коло, внаслідок чого найбагатші Індія та Китай стрімко злидали, впадаючи в дедалі більшу залежність від Англії.
Майже 13 відсотків доходів Індії за британського панування давав продаж Бенгальського опіуму його розповсюджувачам у Китаї, які діяли під британським контролем. Британія мала повну монополію на постачання опіуму до Китаю. Це була офіційна монополія британського уряду та королівських осіб. Опіумні курильні розплодилися в Китаї як сарана, повільно вбиваючи його населення. Так тільки в одному Шанхаї, за період з 1791 по 1794 кількість ліцензованих опіумних курил зросла з 87 до 663. Торгівля опіумом викачувала з Китаю величезні гроші. Кожен британський монарх із 1729 року отримував величезні вигоди від наркоторгівлі.
Частина багатства королеви Англії й у наші дні становлять прибутки від обороту наркотиків. Про це заявив Жак Шемінад, кандидат у президенти Франції на виборах 2012 року.
Фінансовий регулятор Великобританії оштрафував банк британської королеви за недотримання процедур, спрямованих проти відмивання грошей, а кандидат у президенти Франції заявив, що частину доходів королева отримує від наркотрафіку.
Управління фінансового контролю (FSA) наклало штраф на банк британської королеви – Куттс Банк у розмірі 8,75 мільйонів фунтів стерлінгів за те, що банк не проводив правильної перевірки "публічних осіб" і за те, що він не перешкоджав відмиванню грошей.
« Банк Куттс припустився серйозних і систематичних порушень, які тривали майже три роки. В результаті виник неприйнятний ризик того, щоБанк Куттс обробляв гроші, отримані злочинним шляхом », – йдеться в офіційній заяві на сайті Управління фінансового контролю.
Ця звістка з'явилася менш ніж через тиждень після того, як аутсайдер президентських перегонів у Франції заявив, що королева зобов'язана своїм багатством наркогрошим, які відмивають єврейські банкіри у лондонському Сіті» .
7. Королівська родина та "господарі грошей"
Принц Чарльз контролює так званий «Острівний клуб», що включає в себе 4000 олігархівзі всіх країн Співдружності. Це фінансово-економічний «кулак» британської монархії, стукотом якого вона може відчинити чи вибити багато дверей.
Більш того, 117 корпорацій, чиї штаб-квартири знаходяться в лондонському Сіті, входять до списку 500 найбільших корпорацій світу. І власниками та головами практично всіх цих корпорацій є члени палати Перів.
Засновники приватного друкарського верстата – ФРС США –Варбурги, Моргани, Рокфеллери та Ротшильди – чи британські пери, чи банкіри британських перів.
Виборною у Британії є лише нижня Палата громад. Верхня, яка має повноваження скасовувати рішення нижньої – Палата Перов є спадковою.Пери часто ведуть свій рідвід представників таких «гідних» професій, як рекетири, грабіжники, контрабандисти, торговці наркотиками, зброєю та рабами, пірати. Наприклад, сер Генрі Морган отримав титул пера і пост губернатора Ямайки за піратство . Як і сер Френк Дрейк.
До речі, про сучасне піратство. За численними непрямими свідченнями нитки від сомалійських, південно-китайських та інших піратів ведуть прямо в Британське Адміралтейство. Саме звідти, як стверджують джерела, йде злив інформації піратам, кого, де і коли грабувати.
8. Офіційні повноваження Королеви Великобританії
У 16 країнах британська королева офіційновважається главою держави та її представляють призначенікоролевою генерал-губернатори. Серед цих країн, наприклад, Канада, куди британська королева кожні два роки їздить із «дружнім візитом», який насправді є інспекцією.
9. Британія – Країна Завіту. Усі члени королівської сім'ї обрізані за іудейським звичаєм
Бнай- Бріт(англ. B"nai-B"rith International, Івр. בְּנֵי בְּרִית, нім. Bnei Briß. Син Завіту) - одна з найвідоміших і найстаріших єврейських громадських організацій. Має ложі (відділення) у 40 країнах.
Кілька днів тому отця Мегана Маркла було запрошено до студії телеканалу, де дав велике інтерв'ю про свою знамениту дочку. Як з'ясувалося, Томас Маркл дуже шкодує про постановочні кадри, які з'явилися нещодавно в інтернеті, а також виражає захоплення дружбою з принцом Гаррі.
Королева Великобританії втратила свого вірного друга і компаньйона 15-ліній собаки породи корги на ім'я Віллоу. На жаль, це останній корги королеви, представник славетної династії благородних псів, які мешкають при дворі. Його прародителькою був собака на прізвисько Сюзан, якого молодій Єлизаветі подарували на її 18-річчя.
Вчора стало відомо, що Єлизавета II призначила своїм указом принца Гаррі послом з питань молоді у Співдружності Націй. Тепер принц представлятиме Великобританію, а також співпрацюватиме з послами інших країн, які є її колишніми колоніями.
Зовсім небагато часу залишилося до одруження принца Гаррі та його нареченої Меган Маркл. У зв'язку з цим у пресі з'являється все більше інформації про те, як члени королівської сім'ї ставляться до вибору брата принца Вільяма. Сьогодні Кейт Ніколь повідомила, що Єлизавета II у захваті від Маркла.
Наречена принца Гаррі готується пройти одне з головних церковних обрядів – обряд хрещення, церемонія якого відбудеться у березні цього року. Прийняти англіканство Меган Маркл, вихована в протестантських традиціях, а юдея, яка побувала дружиною, вирішила на знак поваги до Її Величності королеви.
Папараці зафіксували на свої камери те, як королівське сімейство вирушало на недільну службу до церкви. Зіркою зйомки стала Кейт Міддлтон, яка вразила всіх оточуючих своєю променистою усмішкою та чудовим настроєм.
У Великій Британії існує традиція відзначати День Поминання Загиблих Бійців. Щороку 12 листопада цю церемонію очолює правлячий монарх. Цього року королева вирішила делегувати цю відповідальну місію принцу Чарльзу. До чого б це?
Нині королівська родина Великобританії приймає в гостях монархів Іспанії. З цієї нагоди вчора ввечері у Букінгемському палаці Єлизавета II влаштувала державний прийом. На ньому були присутні не тільки монархи Іспанії та багато членів королівської родини Великобританії, але й численні гості.
Для тих, хто стежить за життям королівської родини Великої Британії, учора на сайті Букінгемського палацу з'явилася цікава новина. Королева Єлизавета II визначилася з особистим ад'ютантом, який супроводжуватиме її на публічних заходах і зустрічах замість її чоловіка принца Філіпа.
У січні 2017 року королеву Єлизавету II знову оголосили померлою. Цього разу російські ресурси новин, з посиланням на сайт Букінгемського палацу. Новина вкотре виявилася інтернет-качкою. Але якщо подумати... «Це сумний факт життя: ніхто не безсмертний, навіть Корольова», - такими словами починається свіжа стаття в Royal Central, виданні, присвяченому повністю новинам з життя монархів. Дивно, але факт: завжди тактовні британці всерйоз почали обговорювати, як вони житимуть далі після смерті Єлизавети ІІ.
У середині жовтня 2016 року помер тайський імператор, і титул найстарішого правлячого монарха на землі дістався 90-річній Єлизаветі ІІ. Енергійна жінка управляє своїми 16-ма королівствами вже понад 60 років, будучи «довгограючим» монархом за всю історію Великобританії. Переважна більшість її підданих народилася при ній і не знає світу без неї. Не дивно, що, за сукупністю вступних, піддані Її Величності не на жарт поцікавилися: що станеться відразу після того, як буде оголошено про її смерть? Картина, яку малює шеф-редактор Royal Central, виходить чи не апокаліптичною.
Колосальні фінансові втрати
Смерть Єлизавети II обійдеться економіці Великобританії, за оцінками, від 1,5 до 6 млрд. фунтів стерлінгів ВВП країни. І це не рахуючи витрат на самі похорони. Така неймовірна втрата буде обумовлена насамперед тим, що на всі 12 траурних днів з моменту смерті і до поховання Королеви, ділове та світське життя в країні буквально замре. На невизначений термін будуть закриті фондові ринки та банки; телеканали (принаймні рівня BBC) будуть змушені скасувати всі свої комедійні та розважальні шоу, те саме відбудеться і з театрами та концертними майданчиками по всій країні. Індустрія розваг зазнає неймовірних збитків (і вона одна). День похорону буде оголошено офіційним вихідним, щоб усі охочі змогли попрощатися з королевою в режимі он-лайн. Що таке день позапланового простою цілої держави, знають не лише економісти.
«Король помер, нехай живе король»
Існує старовинна традиція, за якою королівська влада ніколи не переривається, і як тільки один монарх занепадає духом, його місце в ту ж мить займає його наступник. З цієї причини Королівський Штандарт (тобто прапор) ніколи не приспускають, як інші прапори, на час жалоби. Ті поодинокі випадки, коли це правило спадкоємності порушувалося, відомі в історії як «смутні часи». Отже, в момент оголошення про смерть Королеви, Сполучене Королівство вже матиме нового монарха. І їм із ймовірністю 100% стане наслідний принц Чарльз (а не Вільям, як часто пишуть легковажні ЗМІ). Бо іншого наслідування престолу не передбачено.
Таємниця імені короля
Помилково думати, що наступного короля звати Карлом (Чарльзом). Яким із своїх чотирьох імен нинішній кронпринц скористається як монарший – поки що не відомо. Вибір є: Карл III, Філіпп II, Георг VII або Артур I. Наскільки ймовірна зміна імені? Вона суттєва, на думку експертів. Ім'я нового короля озвучать разом із офіційним повідомленням про смерть його матері. А ось святкову церемонію офіційної коронації ми побачимо лише через 5-6 місяців – такі традиції «жалоби» за покійним монархом.
Присяга зі схрещеними пальцями
За правилами, які дожили і до наших днів, ще до похорону спочила королеви різні структури влади зобов'язані присягнути на вірність новому королю. Роблять це, зокрема, й обидві палати Парламенту. Оскільки порушити традицію не можна, нечисленні республіканці, які виступають за скасування монархії в країні, присягають із демонстративно схрещеними за спиною пальцями. Так, дорослі серйозні чоловіки намагаються самі себе переконати у неспроможності того, що відбувається.
Два мільйони троянд
Точніше, два мільйони букетів буде замовлено для похорону Єлизавети у королівських квітниках та садівницьких господарствах. Окрім жартів, це офіційна інформація.
Три мільярди глядачів
Така кількість тих, хто захоче подивитися похорон у прямому ефірі, за підрахунками аналітиків. Сюди входять і ті, хто спостерігатиме за церемонією в режимі он-лайн на відстані, і ті, хто захоче потрапити цього дня на вулиці Лондона. Але, можливо, безпечніше все ж таки залишитися вдома.
Безпрецедентні заходи безпеки
Всі дні до похорону і особливо в день поховання всі збройні сили та служби безпеки країни будуть у режимі повної боєздатності. Похорон Королеви привабить до себе не лише мільйони охочих оплакати легендарного монарха, а й сотні неадекватних людей. А головне – це унікальний шоу-майданчик для проведення ідейних терористичних актів у прямому ефірі. Зрозуміло, що такі посилені заходи обійдуться державній скарбниці в круглу суму.
Небезпечний час для британської монархії
Смерть королеви стане приводом для переоцінки цінностей не лише у Сполученому королівстві, а й у колишніх колоніях, які нині називають «Британськими заморськими територіями». Для тих, хто виступає за скасування парламентарної монархії, це буде найзручнішим часом для ініціації відповідних референдумів. В інтерв'ю для The Independent глава Республіканського руху (що налічує трохи більше 5 тисяч активістів та 35 тисяч співчуваючих) Грем Сміт заявив, що, живучи в XXI столітті люди вже отримали право самі вибирати собі правителів, і ні про яке спадкове право і мови бути не може . "Більшість підтримує не монархію, а Єлизавету", - вважає політик. На його думку, момент між смертю Єлизавети II і офіційною коронацією Чарльза буде найвдалішим для того, щоб покінчити з монархією в країні.
Непопулярний король
Якщо Єлизавета для багатьох – символ їхньої країни, з якою вони народилися та виросли, то Чарльз такого кредиту безумовного кохання та шанування не має. Більше того, це буде перший на пам'яті переважної більшості британців монарх зі скелетами у шафі та мученицею – першою дружиною. І цю проблему йому доведеться вирішувати, тому що його непопулярність на руку тим, хто виступає проти монархії в країні. Однак до зречення на користь Вільяма справа не дійде. Це дало б ще більше козирів до рук антимонархістам.
Гроші доведеться передрукувати
Неймовірно, але факт: після смерті королеви британці мають змінити портрети монархів на всіх носіях, включаючи і монети. Профіль Єлизавети II в нагальному порядку до дня офіційної коронації має бути замінений на профіль нового короля. Те саме стосується всіх офіційних бланків, парадних портретів і навіть нашивок у службовців порядку.
Іншими словами, робить висновок Royal Central, після оголошення смерті королеви життя в країні (та й у світі теж) не деякий час застигне. Тож краще побажаємо Єлизаветі II відзначити у 2026 році сторічний ювілей. Що цілком реально з огляду на те, що її мати прожила 101 рік.
