Рак передміхурової залози як роблять. Як розпізнати симптоми раку простати. Морфологічна верифікація онкологічного захворювання

Якщо уважно ставитися до свого здоров'я, то виявити пухлину можна вже на другій стадії, але, на жаль, у більшості випадків чоловіки приходять до лікаря на третій-четвертій стадії, коли досягти повного одужання вкрай складно.

Що має насторожити:

як вночі, так і в денний час;
в області малого тазу та/або ;
проблеми з потенцією; зменшення обсягу сперми;
нетримання сечі;
переривчастий або слабкий струмінь сечі (рідина може витікати буквально по краплях);
часті позиви до походу в туалет або відчуття, що орган випорожнений не повністю навіть після факту сечовипускання;

На третій стадії симптоми наростають, а також доповнюються присутністю та спермою, помітним набряком чоловічих статевих органів, у деяких випадках – болями у хребті, підребер'ї, кістках тазу та інших сусідніх областях.

Рання діагностика раку передміхурової залози у чоловіків

У віці до 50 років проблема зустрічається досить рідко: лише 2-3 представники чоловічої половини людства із 1000 стикаються з діагнозом «онкологія».

Серед чоловіків за 60 статистика вже зовсім інша: вболіває один із ста. При наближенні до вісімдесятирічного віку ризик зростає ще в десятки разів: рак вражає кожного восьмого чоловіка.

Висновок один: тим, хто перебуває в групі ризику, варто уважно стежити за власним здоров'ям, а також періодично здавати аналізи.

Раннє діагностування включає:

експрес-тест на виявлення простат-специфічного антигену у крові. Дослідження називають скорочено: ПСА;
та сечі;
зовнішнє пальпаційне обстеження, яке проводить.

Відвідуючи лікаря раз на рік після настання сорокарічного віку, ви . Якщо під час проведення первинної діагностики у лікаря виникнуть певні підозри, буде призначено розширені дослідження.

Спостережна тактика

Активне спостереження – офіційно визнаний метод лікування раку передміхурової залози у чоловіків із низьким чи проміжним ризиком того, що хвороба почне прогресувати.

Показання для проведення скринінгу:

вік від 40 до 50, якщо хоча б у одного із родичів чоловіка діагностовано рак передміхурової залози;
вік від 50 до 70 років – для решти всіх категорій.

Після сімдесяти років, а також у чоловіків, які страждають на тяжкі хронічні захворювання, скринінг не проводиться, оскільки він може істотно погіршити стан пацієнта.

УЗД простати

Ультразвукове дослідження простати може проводитися декількома способами: трансректально (через пряму кишку), трансуретрально (датчик вводиться в сечівник), а також (через промежину або черевну стінку).

Лікар оцінює форму та обсяг залози, її структуру, а також інші важливі показники.

Зовнішній спосіб огляду суттєво поступається трансректальному.Ефективність останнього сягає приблизно 80%. Трансуретральна методика досить складна, вимагає застосування анестезії та високої кваліфікації лікаря, який проводить обстеження.

Уретроскопія та цистоскопія

При уретроскопії сечовід досліджують за допомогою спеціального інструменту – уретроскопа. Він вводиться безпосередньо до органу. Метод застосовується, як правило, для дослідження уретри, а також ниркових балій.

Цистоскопія – дослідження сечового міхура за допомогою спеціального інструменту цистоскопа, що вводиться до сечового міхура через канал сечовипускання.

Обидва способи при діагностиці онкологічних захворювань передміхурової залози використовуються лише побічно, наприклад, якщо чоловік має скарги, а ознаки раку при поглибленому дослідженні не виявляються.

Тест на простатичний специфічний антиген у крові (ПСА)

Вказаний антиген є білком, який виробляється виключно у передміхуровій залозі. Викид у кров у великій кількості є тривожним сигналом.

Зазвичай аналіз здають щорічно, якщо є підозра на рак, то один раз на три місяці.

Відносно недавно з'явився молекулярний ПСА тест, який є найсучаснішим способом верифікувати рак передміхурової залози. Завдяки цьому тесту частота біопсії, що проводиться у пацієнтів, скоротилася відразу на третину.

Як ще можна діагностувати онкозахворювання?

Основні методи діагностики перелічені вище.

Іноді на додаток до них призначається КТ або МРТ, але їх проводять у тому випадку, якщо онкологія вже діагностована, і є необхідність визначити розмір пухлини, її структуру та інше.

Окремо варто сказати про аналіз сечі, що має досить високу інформативність. Визначають зазвичай три складові: наявність лейкоцитів, аналіз онкомаркера UBS, рівень гемоглобіну.

Гістологія

- амбулаторна процедура щодо відщеплення шматочків біоматеріалу з органу, онкологію якого необхідно підтвердити або спростувати.

Біопсію передміхурової залози проводять через пряму кишку.

За допомогою УЗД-зонда лікар контролює процес «операції», а спеціальний апарат, званий пістолетом, проводить забір тканин з різних ділянок передміхурової залози.

Як правило, потрібно не менше 10-12 пікселів. Метод досить ефективний, проте може бути помилковим, якщо пухлина занадто мала, знаходиться у важкодоступному місці, або обстеження проводилося з використанням старого способу (не пістолета, а голки для забору).

Гістологічний метод разом із аналізом ПСА – найефективніший спосіб виявити рак передміхурової залози.

Морфологічна верифікація онкологічного захворювання

Під морфологічною діагностикою розуміється визначення гістогенезу пухлинних тканин.

При визначенні раку передміхурової залози основним способом верифікації є гістологічне обстеження, що проводиться – біопсія.

Забір тканин дозволяє визначити ступінь ураження клітин, тканин, ступінь розростання новоутворення та інше.

Відео на тему

Про методи діагностики раку передміхурової залози у чоловіків у відео:

Незважаючи на труднощі у виявленні раку передміхурової залози, з кожним роком лікарям вдається досягти певного прогресу. Завдяки ранній та своєчасній діагностиці чоловіки знаходять шанс на довге та повноцінне життя.

Передміхурова залоза у чоловіка відіграє важливу роль у нормальному функціонуванні сечостатевої системи. Від її здоров'я залежить повноцінне сексуальне життя та здатність до запліднення. З огляду на несприятливих чинників розвиваються різні патології. Найнебезпечнішою з них є рак простати. Він успішно лікується, але лише за умови своєчасної діагностики та терапії.

Рак простати у чоловіків: особливості та стадії

Рак простати (карцинома) – злоякісне утворення у тканинах передміхурової залози. Являє собою пухлину, що виростає з клітин епітелію через їхню мутацію. Хвороба посідає одне з перших місць серед усіх онкологічних патологій у чоловіків. Діагностується переважно після 50-річного віку із постійним зростанням ризику. За статистикою, у 60 років карцинома виявляється у кожного сотого чоловіка, а після 70 років – у кожної восьмої.

Для успішного лікування раку передміхурової залози хворобу поділяють на стадії:

стадія А – початковий ступінь, що протікає безсимптомно, новоутворення невеликих розмірів, що при пальпації не промацується;
стадія В – пухлина збільшується у розмірах, помітна на УЗД і при пальпації промацується, але не виходить за межі залізистої капсули;
стадія С – з'являються метастази за межами простати, поширюються на оболонку, насіннєві бульбашки, лімфовузли;
стадія D – злоякісне утворення може досягати великих розмірів, метастази проростають у печінку, легені, кісткову тканину.

Така класифікація дозволяє визначити динаміку розвитку пухлини, що дуже важливо для підбору адекватної терапії та прогнозу життя.

Читайте також:

Доксициклін при простатиті - посібник із застосування.

Рак простати – злоякісна пухлинна поразка тканин передміхурової залози

Причини пухлини простати у чоловіків

Єдиної причини виникнення раку простати немає. Але виділяються фактори, що провокують та підвищують ризик розвитку хвороби:

вік після 50–60 років – гормональні зміни в організмі чоловіка та наявність супутніх патологій із віком підвищують ймовірність раку;
хронічні захворювання простати - аденома, простатит, інфекційний процес у залозі порушують клітинний обмін і призводять до утворення мутованих клітин;
спадковість - науково доведено, що ризик багаторазово зростає для тих, у кого близькі родичі хворіли на рак;
шкідливі звички – зловживання курінням, наркотичними речовинами, алкоголем сприяє патологічній мутації клітин, запускаючи онкологічний процес;
неправильне харчування - надлишок у раціоні тваринних жирів і консервантів побічно збільшують ймовірність злоякісних новоутворень;
робота на шкідливому виробництві - тривалий контакт із хімічними речовинами негативно позначається на здоров'я в цілому;
малорухливий спосіб життя та низька сексуальна активність – призводять до застійних явищ в органах малого тазу.

Більшість цих факторів можна успішно контролювати, не допускаючи розвитку онкології. А об'єктивні причини, такі як вік та спадкова схильність, вимагають постійної уваги та регулярного медичного обстеження.

Серед інших ймовірних факторів ризику виділяють особливості харчування, пов'язані із вживанням великої кількості тваринних жирів

Рак передміхурової залози: симптоми та лікування

Карцинома простати розвивається повільними темпами. Протягом кількох років вона протікає практично безсимптомно. Виявити її дозволяє лише лабораторний аналіз на рівень ПСА у крові. У міру розростання пухлини симптоми раку передміхурової залози у чоловіків стають явнішими.

На другій стадії процес залучається сечовий міхур. Збільшене новоутворення тисне на уретру і викликає:

Читайте також:

Все, що потрібно знати про аденокарциноми передміхурової залози

неповне спорожнення сечовика;
мимовільне виділення сечі краплями;
часті позиви до туалету;
уривчасте виділення урини;
гематурію;
дискомфорт під час сечовипускання.

У цей період патологію легко сплутати із простатитом або гіперплазією залози.

Згодом хвороблива симптоматика поступово наростає. До перерахованих симптомів раку простати на ранній стадії додаються інші ознаки раку простати у чоловіків:

болі в області паху, заднього проходу, попереку;
проблеми з ерекцією та статевою функцією;
набряклість тканин, у тому числі паху;
больовий синдром у промежині;
нудота, блювання, слабкість;
різке зниження ваги, блідість шкіри.

Рак простати характеризується тривалим латентним періодом розвитку.

На 3 та 4 стадії з'являються метастази при раку простати. Симптоми та ознаки в цей період свідчать про поразку інших органів:

лімфатичних вузлів – набрякають та болять;
легень – задишка, сухий кашель, біль у грудній клітці;
спини – тягнучі болі в попереку, слабкість м'язів;
кишківника – тривалі запори, дискомфорт при дефекації, кров у калі;
печінки – жовтяничність шкіри, нудота з блюванням;
кісткової тканини – ломота та болючість, підвищена ламкість кісток.

З появою хоча б одного симптому необхідно звернутися до уролога. Рання діагностика – запорука успішного лікування та повного позбавлення від небезпечної недуги.

Діагностика пухлини передміхурової залози у чоловіків

Хвороба тривалий час протікає безсимптомно, тому рання діагностика є вкрай важливою. Саме завдяки профілактичному огляду можна виявити рак першої стадії, який легко піддається лікуванню. Кожному чоловікові, особливо після 50 років, необхідно щорічно відвідувати лікаря-уролога та складати мінімальний набір аналізів.

Обсяг обстеження, необхідний виявлення раку простати, включає пальцеве дослідження залози, визначення ПСА у крові

До основних діагностичних заходів для успішного лікування раку передміхурової залози відносяться:

Читайте також:

Чи можна вживати алкоголь при лікуванні простатиту? Лікарі попередили про наслідки

аналіз крові на рівень простатичного специфічного антигену (ПСА) – важливий онкомаркер, здатний виявити пухлину на ранній стадії;
пальцеве ректальне обстеження дозволяє виявити ущільнення в тканинах;
ультразвукове дослідження – у більшості клінічних випадків проводиться ТРУЗІ, що визначає стан простати трансректальним способом;
біопсія тканин - проба залізистих тканин для підтвердження онкології;
МРТ та КТ – додаткові апаратні методики, що дозволяють докладно розглянути стан простати, розмір новоутворення, виявити метастази в інших органах.

При спадковому ризик розвитку раку обов'язковий регулярний аналіз на ПСА. Кожен чоловік повинен знати, що нормальний показник для всіх вікових груп – 0–4,0 нг/мл. Збільшені цифри з великою ймовірністю вказують на пухлину, навіть якщо клінічної картини немає.

Лікування раку простати

Рак простати – це не вирок, а лише діагноз. Хвороба добре піддається лікуванню до 3 стадії. На останній справі набагато складніше через метастазування.

Хіміотерапія проводиться при поширених стадіях раку простати та неефективності гормонотерапії, дозволяючи продовжити життя пацієнту

Сучасна урологія пропонує кілька методів лікування раку передміхурової залози:

Хірургічна операція (простатектомія). Показана на перших етапах захворювання, що дозволяє видалити уражений орган і прилеглі тканини. Проводиться декількома методами:

відкритим (позадилобкова, проміжна) – смугова операція з метою повного висічення органу, що часто травмує нервові волокна з подальшою еректильною дисфункцією;
лапароскопічним – малоінвазивна та малотравматична методика, що проводиться за допомогою лапароскопа та спецінструментів, застосовується найчастіше;
роботизованим – хірургічні маніпуляції виконує робот під керівництвом лікаря, єдина нервозберігаюча та високоточна технологія.

Хіміотерапія. Один із найпопулярніших і дієвих методів у боротьбі з онкологією. Використовуються спеціальні хіміопрепарати, що знищують ракові клітини та запобігають їх поділу. Мають безліч побічних реакцій, але при цьому високоефективні. Призначається переважно на 3 та 4 стадії хвороби при появі метастазів.

З урахуванням стадії раку простати може бути здійснено хірургічне лікування

Променева терапія. Лікування за допомогою іонізуючої радіації, що руйнує злоякісні клітини, не дозволяючи їм розмножуватися. Застосовується зазвичай як доповнення до операції або хіміотерапії. Нова методика дозволяє проводити внутрішньотканинну брахітерапію, при якій радіодія припадає лише на погані клітини, не торкаючись здорових.
Гормонотерапія. Консервативне лікування гормональними препаратами проводиться в тому випадку, якщо вік або тяжкість стану не дозволяють вдатися до більш ефективних методів. Застосовуються 3 групи засобів: аналоги гормонів гіпофіза (Диферелін), антагоністи гонадотропін-релізинг гормону (Фірмагон), антиандрогени (Касодекс). В результаті лікування пухлина сповільнюється у зростанні, при цьому зберігається статева функція.

У разі коли лікування може завдати більшої шкоди організму, ніж онкологія, показано вичікувальну тактику з постійним медичним наглядом. Відповідна терапія підбирається індивідуально залежно від віку та стану пацієнта, стадії захворювання, наявності супутніх порушень.

Онкологія простати: прогноз та профілактика

Прогноз раку простати досить сприятливий. Виживання за медичною статистикою становить:

Рак передміхурової залози - це найпоширеніше онкологічне захворювання, яке виявляється у чоловіків старшого віку. На сьогоднішній день рак простати займає друге місце за поширеністю та летальністю. Захворювання складно діагностується на ранній стадії через практично повну відсутність специфічних симптомів.

Рак простати у чоловіків – це вікове захворювання. У чоловіків віком до 50 років патологія зустрічається дуже рідко, точні статистичні дані невідомі. Більшість пацієнтів переступили шістдесятирічний рубіж. З віком ризик розвитку раку простати збільшується, тому саме вік є одним із факторів ризику.

Точні причини онкології визначити дуже складно. Лікарі сходяться на думці, що розвиток раку простати – це результат впливу кількох факторів. До них відносять:

гормональне тло;
вік;
спосіб життя;
раціон;
расу;
спадковість.

При раку простати причини досить складно достовірно встановити. Спадковість грає важливу роль, але є основним чинником розвитку цього захворювання. Проте статистика вказує, що приблизно у чверті випадків цього захворювання у найближчих родичів чоловіка також було виявлено рак передміхурової залози.

Якщо в сімейному анамнезі значиться це захворювання, чоловік повинен регулярно проходити обстеження в уролога, починаючи з тридцятирічного віку. При своєчасному лікуванні раку простати прогноз досить позитивний, але це справедливо лише в тому випадку, якщо захворювання виявлено на ранній або досимптомній стадії.

Расова приналежність також впливає схильність до цього захворювання. Найчастіше рак передміхурової залози зустрічається у чоловіків негроїдної раси. У азіатів частота народження цієї патології невелика.

Ще один найважливіший критерій, що враховується при оцінці схильності до розвитку раку, – це вік пацієнта. У середньому із захворюванням стикаються чоловіки віком від 50-60 років, з кожним роком шанси захворіти збільшуються, пік настає до 75 років. Це зумовлено уповільненням процесів, що протікають в організмі та зміною гормонального фону. Сама собою передміхурова залоза є гормонозалежним органом. Уповільнення вироблення чоловічих статевих гормонів або зміна балансу андрогенів призводять до розвитку патологічного процесу. Так розвивається аденома передміхурової залози – доброякісна пухлина. Зміни гормонального фону можуть стати поштовхом до розвитку раку чи карциноми простати.

Крім того, наявність аденоми у чоловіка також вважають одним із факторів ризику. Існує ймовірність, що доброякісна пухлина зі зростанням почне перероджуватися в злоякісне новоутворення. Для виявлення динаміки змін, що протікає у простаті на тлі аденоми, чоловіки з цим діагнозом повинні регулярно здавати аналіз крові на визначення рівня простатспецифічного антигену.

Рак простати в більшості випадків – хвороба літніх людей.

Говорячи про причини розвитку раку, слід враховувати спосіб життя. Шкідливі звички, гіподинамія, нерегулярне статеве життя чи безладні зв'язки – все це збільшує шанси розвитку хвороби, але й не зумовлює подальшу долю людини.

Однією з останніх гіпотез про причини розвитку раку простати є вірусна природа захворювання. Деякі вчені вважають, що рак передміхурової залози може бути наслідком дії одного з ретровірусів. Гіпотеза активно вивчається, але повного підтвердження сьогодні не отримала.

Враховуючи гормональну природу пухлинних новоутворень передміхурової залози, не можна залишити без уваги раціон чоловіка при оцінці схильності до онкології. Справа в тому, що деякі продукти тваринного походження збільшують вироблення андрогенів, які імовірно є причиною розвитку пухлинних процесів у простаті. До таких продуктів належать червоне м'ясо. Зловживання м'ясом (регулярне вживання понад 350 г щодня) теоретично може збільшити ризик розвитку онкології.

Всі перелічені причини описують фактори ризику, але не визначають розвиток хвороби, оскільки точно встановити, чому розвивається рак передміхурової залози, вченим досі не вдалося.

Симптоми захворювання

Специфічні ознаки раку передміхурової залози з'являються на пізніх стадіях захворювання, коли пухлина досягає значних розмірів. Розпізнати карциному, рпж або простатичний рак на ранній стадії складно, ознаки раку передміхурової залози багато в чому схожі на симптоми аденоми та простатиту.

Тривала безсимптомна течія – це головна причина високої смертності серед пацієнтів. Відсутність симптомів на ранній стадії захворювання ускладнює діагностику.

Перші ознаки раку простати досить розмиті та суб'єктивні. Симптоми проявляються по-різному у кожного пацієнта, здебільшого вони відсутні до другої стадії захворювання. Серед перших ознак раку простати у чоловіків:

порушення сечовипускання;
больовий синдром;
порушення потенції;
загальне погіршення самопочуття.

При раку простати симптоми зачіпають, насамперед, сечовий міхур. Простата збільшується у розмірі та здавлює шийку сечового міхура, порушуючи сечовипускання. Проте при раку передміхурової залози симптоми порушення уродінаміки можуть тривалий час бути відсутніми. Серед скарг пацієнтів:

часті позиви в туалет у нічний час;
відчуття наповненості сечового міхура;
ослаблення струменя сечі;
больовий синдром після випромінювання.

Сечівник часто не приносить полегшення, залишається відчуття повного сечового міхура. Нічні позиви в туалет - це характерні симптоми аденоми, але і при раку передміхурової залози такі скарги також присутні.

Перші ознаки раку простати схожі на симптоми аденоми або запалення залози.

Симптоми раку простати торкаються і статевої функції чоловіків. Нерідко початковою ознакою стає погіршення потенції та ослаблення лібідо. Нерідко спостерігаються біль у сечовому міхурі, промежини. Однією зі специфічних ознак прогресуючої онкології є відчуття розпирання у прямій кишці.

На ранніх стадіях хвороби симптоми інтоксикації відсутні, проте чоловік може скаржитися на загальне нездужання. Досить часто загальне погіршення самопочуття, апатія, зниження працездатності стають першим клінічним проявом патології.

Чим раніше з'явилися симптоми раку простати, на ранній стадії розвитку хвороби, чим вища ймовірність того, що чоловіки вчасно звернутися до лікаря. Своєчасно виявлений рак передміхурової залози (РПЗ) можна вилікувати. Так як хвороба може довго не давати себе знати, в переважній більшості випадків патологія виявляється на пізніх стадіях.

Класифікація РПЗ

Існує кілька методів класифікації раку передміхурової залози. Найбільш поширені і повсюдно використовуються три з них:

метод Глісон;
система Джюїт-Уайтмор;
система TNM.

Система Глісона ґрунтується на оцінці ступеня озлоякісності клітин тканини органу. Показник Глісон – це загальна сума балів, яка розраховується за ступенем диференціювання патологічних клітин.

Мінімальне значення цього показника – це 2 бали. Це свідчить про низько агресивну форму захворювання. Така форма пухлини прогресує дуже повільно, ризик розвитку метастазів за своєчасної адекватної терапії невисокий.

Середній показник по Глісон дорівнює 7 балів. Така пухлина прогресує в помірному темпі, і за відсутності адекватного лікування становить небезпеку для життя пацієнта.

Показник Глісона в межах 8-10 балів вказує на агресивну форму патології. Така пухлина швидко розростається, рано метастазує, метастази швидко поширюються. Прогноз за такої форми захворювання, як правило, несприятливий.

Оцінка за шкалою Глісон проводиться на підставі дослідження біоптату, взятого з двох різних ділянок передміхурової залози. Зміни у клітинах кожної ділянки оцінюють за п'ятибальною шкалою, а потім підсумовують.

Класифікація за шкалою Глісона – одна з найпоширеніших

У системі TNM використовують три критерії оцінки ступеня агресивності захворювання:

розмір новоутворення;
поширення онкології на лімфатичні вузли;
метастазування.

Існує таблиця, яка докладно описує кожен показник. З цієї таблиці можна зробити подальший прогноз.

Система Джюїт-Уайтмор класифікує патологію за чотирма стадіями:

А – початкова чи досимптомна стадія;
В – наявність локалізованої у простаті злоякісної пухлини;
С – залучення до патологічного процесу оточуючих тканин;
Д – метастазування раку у лімфатичні вузли, внутрішні органи, скелет.

Кожна стадія поділяється на підстадії, які докладніше описують патологічний процес. Класифікувати рак можна лише після проведення біопсії та гістологічного аналізу клітин.

Стадії та ступеня раку

Симптоми та лікування раку передміхурової залози залежать від ступеня та стадії патологічного процесу. Стадії захворювання, прийняті онкології, описують поширення патологічного процесу.

Перша стадія характеризується:

відсутністю симптомів;
неможливістю виявлення раку звичними методами;
відсутністю видимої пухлини.

Виявити захворювання цьому етапі можна лише шляхом дослідження клітин біоптату. Це ускладнюється тим, що пацієнт не звертається до лікаря та немає причин підозрювати розвиток небезпечної патології.

На другій стадії освіта збільшується у розмірах. Пухлину можна виявити шляхом ультразвукового дослідження. При пальпації пухлина не відчувається, вона локалізована у капсулі простати.

На третій стадії починається поширення патології за межі капсули простати. Патологічний процес поширюється на тканини, що оточують орган.

Четверта стадія – це поширення раку межі простати та розвитку метастазів. Найчастіше метастазування РПЗ зачіпає спочатку лімфатичні вузли, потім поширюється на внутрішні органи та кісткову тканину.

Ступені РПЗ описують симптоми, вираженість яких змінюється у міру поширення патологічного процесу. Усього існує 4 ступеня раку:

1 ступінь – повна відсутність симптомів;
2 ступінь – найчастіше ознаки відсутні, можуть бути незначні проблеми із сечовипусканням;
3 ступінь – пухлина виходить за межі органу, розвиваються серйозні проблеми із сечовипусканням, больовий синдром;
4 ступінь – симптоми залежить від локалізації метастазів.

Четвертий ступінь РПЗ супроводжується сильними болями в тазовій ділянці та попереку, вираженими розладами сечовипускання. Найчастіше присутні ознаки інтоксикації, неврологічні порушення, загальне нездужання.

Стадії раку простати відповідають класифікації Джюїт-Уайтмор.

Діагностика

Виявивши тривожні симптоми або запідозривши ознаки розвитку передміхурової залози у чоловіків, необхідно звернутися до уролога. Лікар проведе первинний огляд та призначить стандартні діагностичні процедури – пальцеве ректальне обстеження простати, ТРУЗІ та УЗД, аналіз крові на ПСА.

Пальцеве ректальне обстеження – це обмацування простати через пряму кишку. Лікар може оцінити розміри та контури органу, структуру та наявність новоутворень. Проте на початкових стадіях розвитку патології зміни структури простати відсутні, тому знадобляться додаткові обстеження.

Обов'язково призначається ультразвукове обстеження простати, сечового міхура та нирок. Для дослідження передміхурової залози застосовують трансректальний метод, у якому датчик вводиться у пряму кишку. Вже на другій стадії раку з'являються зміни, видимі на УЗД та які визначаються як ділянки з підвищеною ехогенністю. УЗД сечового міхура та нирок необхідно для виключення патологій цих органів, які симптоматично схожі з раком та іншими захворюваннями простати.

Найінформативніший метод попередньої діагностики – це аналіз крові на ПСА. ПСА – це білок, що виробляється простатою і виявляється у крові лише за порушення роботи цього органу. У здорового чоловіка рівень ПСА повинен бути не більше 4. У літньому віці це значення збільшується до 6,5, що обумовлено змінами в простаті на тлі зниження вироблення чоловічих статевих гормонів.

Збільшення кількості білка до 10 свідчить про аденомі. Це доброякісна пухлина, яка погіршує якість життя, але не впливає на її тривалість.

Рак діагностується в тому випадку, якщо ПСА більше 10. При цьому чим вище це значення, тим важча стадія захворювання. Наприклад, на четвертій стадії з метастазами кількість білка сягає 100 одиниць.

Високий рівень ПСА - це привід для проведення магнітно-резонансної або комп'ютерної томографії та біопсії. Томографія дозволяє виявити точну локалізацію пухлини. Біопсія проводиться для одержання фрагментів тканини передміхурової залози. В орган через уретру або анальний отвір вводиться спеціальний інструмент, оснащений камерою, джерелом освітлення та порожнистою голкою. У кількох точках передміхурової залози робиться прокол, зразки тканин зберігаються всередині голки. Для точної діагностики фрагменти беруть із 10-12 крапок. Лабораторне дослідження такої кількості тканин дозволяє визначити стадію раку, оцінити можливі ризики, зробити прогноз та вибрати методи лікування раку простати.

ПСА – онкомаркер раку передміхурової залози

Особливості лікування

Лікування раку передміхурової залози здійснюється кількома різними методами. Способи та методи лікування раку простати залежать від кількох факторів:

ступінь тяжкості патологічного процесу;
вік пацієнта;
загальний стан здоров'я.

Якщо ознаки раку простати були виявлені на початковому етапі або ранній стадії розвитку, часто вибирається вичікувальна тактика, особливо якщо вік пацієнта старше 75 років. І тут необхідно відстежити динаміку розвитку онкології. При мало агресивній формі захворювання чоловікові можуть бути показані медикаментозні методи лікування.

Операція при РПЗ

Найбільш ефективний спосіб лікування – це оперативне втручання. Воно допускається у таких випадках:

відсутність хронічних захворювань;
вік 60-65 років;
нормальна переносимість наркозу;
рання стадія онкології.

При раку простати видалення пухлини не є доцільним, тому проводиться радикальна простатектомія – повне видалення передміхурової залози. Це тим, що, якщо лікар зберігає простату, зберігається і ризик розвитку рецидиву.

При виборі цього враховують безліч чинників. Оскільки рак простати – це вікове захворювання, в повному обсязі пацієнти можуть перенести наркоз. Багатьом чоловікам ця процедура протипоказана, тому здійснюється медикаментозне лікування раку простати.

Досить часто видаляють не лише простату, а й розташовані поряд лімфатичні вузли. Це зменшує ризик розвитку рецидиву. При поширенні патологічного процесу за капсулу простати видалення органу може бути недостатньо, ризик подальшого поширення патології залишається дуже високим.

Сьогодні простатектомія проводиться за допомогою роботизованої системи. Це забезпечує високий ступінь безпеки операції.

Хірургічний робот Да Вінчі – останнє слово медичних технологій

Хіміотерапія

Починаючи з третьої стадії розвитку захворювання, лікування раку простати здійснюється методом хіміотерапії. Пацієнту призначають препарати як ін'єкцій чи таблеток. Ці медикаменти містять токсичні речовини, що руйнуються злоякісні клітини.

Курс хіміотерапії триває 6 місяців. Таке лікування дозволяє зупинити поширення патологічного процесу та запобігає появі метастаз. На початкових стадіях раку хіміотерапія не застосовується через велику кількість побічних ефектів.

Лікування проводиться під контролем лікаря. Після курсу хіміотерапії пацієнт повторно здає аналізи з метою оцінки ефективності лікування.

Радіотерапія

Променева чи радіотерапія – це опромінення злоякісних клітин рентгенівськими променями. Радіоактивна дія порушує клітинні зв'язки, зупиняє ріст пухлини та знищує злоякісні клітини. Радіотерапія також дозволяє зупинити швидкість поширення метастазів.

Сьогодні застосовують три методи радіотерапії:

дистанційна;
HIFU-терапія;
брахітерапія.

Перший метод має на увазі тривалий курс лікування. Процедура проводиться щодня протягом тижня з двома одноденними перервами. На сьогоднішній день метод вважається застарілим, оскільки передбачає вплив на великі ділянки тіла, торкаючись не тільки патологічних, а й здорових клітин. Дистанційна радіотерапія застосовується лише за агресивних пухлин з високою швидкістю прогресування.

Під HIFU-терапією розуміється вибірковий вплив лише на пухлинні клітини. Це забезпечується за допомогою ультразвукового впливу. Метод відносно безпечний, застосовується при 2 та 3 стадії раку, коли патологічний процес ще не вийшов за межі передміхурової залози.

Брахітерапія - це найбезпечніший метод лікування з точки зору загальної шкоди для організму. Головна перевага – мінімум побічних ефектів. При цьому безпосередньо в ділянку локалізації пухлини вводяться радіоактивний препарат. Найчастіше застосовують йодовані капсули. Введення препарату здійснюється за допомогою обладнання для ультразвукового трансректального дослідження. Контактна променева терапія впливає лише на патологічні клітини, не впливаючи на здорові тканини.

Метод дозволяє мінімізувати опромінення здорових тканин

Медикаментозне лікування

Альтернативою оперативного втручання та променевої терапії є медикаментозне лікування. Зазвичай цей метод застосовується за наявності протипоказань у чоловіків похилого віку.

Сьогодні практикується два способи медикаментозної терапії – гормональна та за допомогою введення моноклональних антитіл.

Гормональна терапія також називається медикаментозною кастрацією. Мета такого лікування – пригнічення вироблення андрогенів. Це здійснюється шляхом прийому препаратів-аналогів гормонів, що виробляються гіпофізом, або спеціальними антиандрогенами. Також лікування здійснюється препаратами, які знижують вироблення власного тестостерону, тим самим уповільнюючи прогрес пухлини.

Нестача медикаментозної терапії – розвиток великої кількості побічних ефектів. Гормони можуть спровокувати порушення артеріального тиску, вплинути на роботу нирок, спричинити гінекомастію (збільшення молочних залоз) у чоловіків. Тим не менш, медикаментозна кастрація показує досить високі результати в лікуванні РПЗ.

Радикальна альтернатива медикаментозної кастрації – це операція видалення яєчок. Внаслідок такої процедури припиняється вироблення тестостерону, що зупиняє зростання пухлини. На сьогоднішній день цей радикальний захід практично не застосовується і призначається лише у виняткових випадках, коли ніякий інший метод лікування не може бути використаний.

Лікування моноклональними антитілами спрямоване на активізацію власного імунітету для боротьби із злоякісними клітинами. Метод дуже ефективний, проте у країнах СНД недостатньо поширений. Це пов'язано насамперед з високою вартістю препаратів. Одна ін'єкція моноклональних антитіл коштуватиме більш ніж 200 тис. рублів. Уколи необхідно робити щомісяця, щоб стримувати прогрес онкології.

Гормональна терапія відрізняється великою кількістю побічних ефектів.

Народні засоби

Рак передміхурової залози – це небезпечне захворювання, яке щороку забирає життя тисяч чоловіків. Лікування народними засобами при раку недоцільне. Застосування відварів та настоїв лікарських трав не лікує рак, але може суттєво утруднити медикаментозне лікування. Деякі рослинні препарати знижують ефективність медикаментозної терапії.

Спроби займатися самолікуванням при раку можуть призвести до втрати дорогоцінного часу. У той час, поки чоловік займається самолікуванням, поширення патологічного процесу не стримується, захворювання прогресує. Важливо розуміти, що рак на початкових стадіях виліковний, проте четверта стадія хвороби призводить до смерті.

Прихильники народної медицини повинні розуміти, що у питаннях боротьби з раком єдиним правильним рішенням є вибір сучасної медицини. Методи лікування раку, що застосовуються, дуже ефективні і можуть врятувати життя пацієнту.

Прогноз

Зіткнувшись з розвитком пухлин або онкології простати, пацієнти запитують лікаря - чи вилікуємо РПЗ і як лікувати рак. Точний прогноз залежить від наступних факторів:

стадія раку;
динаміка зростання пухлини;
ефективність лікування.

Найсприятливіший прогноз - це виявлення раку на першій стадії та своєчасне лікування. Якщо пухлина не агресивна, проведено адекватну терапію, тривалість життя пацієнта не скорочується. Цілком виключити рецидив не можна, тому чоловік повинен регулярно обстежуватися.

Статистика свідчить, що п'ятирічна виживання спостерігається у 8 випадках із 10, якщо лікування розпочато на другій стадії розвитку пухлини. Адекватна терапія дозволяє повністю позбутися симптомів, зупинити прогрес захворювання і залишає чоловікові як мінімум 5 років життя. Тривалість життя може досягати 7 років і більше, якщо не відбулося рецидиву.

На третій стадії захворювання прогноз сприятливий для 4 пацієнтів з 10. Це стосується лише наступних п'яти років життя після успішного лікування, оскільки надалі залишається ризик рецидиву.

Найнесприятливіший прогноз для четвертої стадії захворювання. П'ятирічне виживання відзначається лише у 15% випадків.

Профілактика РПЗ

Специфічної профілактики онкології немає. Сили чоловіка мають бути спрямовані на усунення факторів ризику. Для цього необхідно:

відмовитись від шкідливих звичок;
правильно харчуватися;
займатися спортом;
регулярно проходити обстеження.

Зменшити ризик розвитку РПЗ допомагає відмова від червоного м'яса. Його необхідно замінити рибою чи птахом. У раціон слід запровадити томати у великих кількостях. Останні дослідження показали, що в них містяться речовини, що запобігають розвитку онкології. Чоловікам також корисно їсти цитрусові, мед, горіхи, оливкову та гарбузову олію.

До 10 серпняІнститут Урології спільно з Міністерством Охорони Здоров'я проводять програму "Росія без простатиту". В рамках якої препарат доступний за пільговою ціною 99 руб. , всім жителям міста та області!

Рак передміхурової залози або карцинома простати – небезпечне онкологічне захворювання, яке найчастіше діагностується у чоловіків старшої та середньої вікової категорії. В даний час недуга займає третю позицію в переліку онкологічних захворювань серед представників сильної половини людства і виявляється у кожного восьмого чоловіка незалежно від його соціального статусу.

Протягом останнього десятиліття відзначається тенденція омолодження раку, що з масової схильністю населення до ведення нездорового життя і відмови від своєчасних діагностичних процедур. Захворювання, що вражають передміхурову залозу, серед яких онкологія, простатит, досить легко піддаються лікуванню, якщо діагностуються на ранніх етапах розвитку. При виявленні раку третього та четвертого ступеня прогноз, як правило, не є сприятливим.

Загальна характеристика захворювання

Передміхурова залоза є непарним багатофункціональним органом, що складається із залізистої та м'язової тканин. Перелік функцій залози включає вироблення специфічного статевого секрету, участь у процесах сперматогенезу, утримання сечі, підтримання гормонального фону на оптимальному рівні.

Будь-які збої в діяльності простати можуть спричинити погіршення загального самопочуття чоловіка та зниження якості життя в цілому. Особливо актуальне це питання в тому випадку, якщо хворий страждає на захворювання онкологічного патогенезу.

Рак або карцинома простати є поширеним захворюванням, пов'язаним з розвитком злоякісного утворення в тканинах передміхурової залози. Зважаючи на функціональні особливості даного органу, ракові клітини можуть метастазувати та поширюватися на інші органи та тканини за допомогою системного кровотоку.

Незважаючи на високий рівень розвитку сучасної медицини, ефективних ліків проти простатиту, раку в даний час не існує. Так само як і природа виникнення злоякісної освіти вивчена над повному обсязі. Однак як фактори, що провокують зростання пухлиноподібної освіти, лікарі називають наступні причини раку простати у чоловіків:

Спадкова схильність. Такі захворювання, як простатит, рак, частіше виявляються у чоловіків, які мають генетичну схильність до їх розвитку.
Расова приналежність. Згідно з результатами наукових досліджень, особливо схильні до розвитку ракових пухлин представники африканської народності, тоді як відсоток захворюваності серед азіатів досить низький.
Нераціональне харчування. Стати своєрідним поштовхом до запуску процесів утворення злоякісної пухлини може вживання надмірної кількості жирів тваринного походження, крохмалистої їжі та алкоголю.
Вікові особливості. Переважно захворювання вражає чоловіків, які досягли вікової позначки тридцять – тридцять п'ять років.
Шкідливі звички. Вживання алкоголю, шкідливі речовини, що вражають організм при курінні, можуть стати причиною розвитку онкологічного захворювання.

Зрозуміло, що наведені вище причини, які можуть зіграти роль своєрідних каталізаторів механізму запуску процесу зростання ракової пухлини в простаті, є умовними. Однак виключення або зменшення їх впливу, ведення здорового способу життя, відмова від згубних пристрастей можуть відстрочити або виключити розвиток злоякісного новоутворення, а також підвищити якість життя в цілому.

Стадії захворювання

Складнощі, з якими доведеться зіткнутися хворому в процесі проведення терапевтичних заходів, спрямованих на лікування раку просати, прямо пропорційні стадії розвитку ракового новоутворення. Виділяють чотири основні стадії, кожної з яких характерні певні розміри пухлини, наявність чи відсутність метастаз.

Читайте також на тему

Лікування та ознаки гострого простатиту у чоловіків

Четверта стадія раку простати визначається розвитком незворотних процесів, розростанням великих метастаз злоякісної пухлини, що вражають практично всі органи та тканини черевної порожнини. Виявлення недуги цьому етапі розвитку пов'язані з сприятливими прогнозами. Імовірність настання летального результату у разі становить понад 90 відсотків.

Важливо! Вилікувати рак та попередити його незворотні наслідки можна лише за умови своєчасного звернення до лікаря. Пройти діагностичні процедури слід з появою навіть найнезначніших ознак.

клінічна картина

Головною особливістю онкозахворювання передміхурової залози є латентний перебіг, який може тривати протягом кількох років. На даному етапі виявлення недуги відбувається найчастіше випадково, наприклад, внаслідок проведення профілактичного медогляду. Ознаки зростання раку простати, як правило, стерті, безпосередньо пухлина має незначні розміри і не призводить до порушення функціонування передміхурової залози.

Досить поширеними клінічними випадками є ті, у яких ракове новоутворення, навіть маючи незначні розміри, призводить до розростання метастаз, що вражають інші органи та тканини. Саме поширення ракових клітин є однією із причин появи неспецифічних симптомів онкології. Основні ознаки раку простати:

Стрімке зниження маси тіла і натомість збереження звичного режиму харчування.
Повна чи часткова відсутність апетиту.
Недуг, загальна слабкість, швидка стомлюваність.
Поява прожилок гемолімфи і частинок гнійних мас у сечі, що виділяється.
Болісні відчуття, відчуття печіння та різь, які з'являються при здійсненні статевого акту або акту сечовипускання.
Постійні позиви до відвідування туалету, нерідко чоловік відзначає відчуття неповного випорожнення сечового міхура.
Наростаючі болі, які можуть виникати в області паху, живота, попереку, статевих органів. Як правило, причинами їх появи називають розростання метастаз та ураження раком органів та систем черевної порожнини.
Виділення сечі незначними порціями.

У найбільш важких і занедбаних випадках збільшення ракового новоутворення може призвести до стискання сечовивідних шляхів, порушення процесів відтоку урини, імпотенції, втрати чутливості, паралічу нижніх кінцівок.

Діагностичні заходи

Перелік діагностичних заходів, за допомогою яких можна виявити злоякісне утворення та стадію розвитку раку, досить широке. Залежно від первинних результатів огляду пацієнта зі списку видаляються процедури, застосування яких необхідне. Загальний огляд хворого включає наступні варіанти діагностики:

Аналіз крові, що дозволяє виявити значення простатичного специфічного антигену, що проводиться в умовах лабораторії. За допомогою використання цієї методики можна виявити наявність раку навіть на ранніх етапах розвитку.
Ультразвукове дослідження простати. Залежно від розмірів та локалізації новоутворення використовуються різні методи проведення ультразвукової діагностики.
Пальпації. Або буквально промацування передміхурової залози та первинне визначення розміру пухлини та патологічних змін простати.
Біопсія. Дослідження частинок тканин злоякісного новоутворення, необхідне підбору найбільш оптимального варіанта лікарської чи інших видів терапії.

При виявленні ракової пухлини нерідко практикується використання додаткових методів дослідження, які дозволяють визначити розміри новоутворення, інтенсивність його зростання, локалізацію та поширеність метастазу.

Важливо! Для своєчасного виявлення онкологічної освіти чоловікам, вік яких становить понад сорок років, рекомендується проходити повне обстеження за методами, наведеними вище, не рідше одного разу протягом року.

Лікування

Необхідність лікування ракової пухлини передміхурової залози визначається виключно фахівцем. Наприклад, на тлі наявних у пацієнта захворювань серцевого м'яза, патологій органів дихальної системи, а також при досягненні хворим віком сімдесяти років лікування може призвести до суттєвого погіршення стану пацієнта.

Інтенсивна терапія не проводиться, якщо рак має незначні розміри, не залишає межі капсули простати, не прогресує і не викликає зростання метастаз. Чому? Зумовлено це тим, що методи лікування пухлини можуть вплинути на стан пацієнта і призвести до його погіршення. У подібних ситуаціях хворому ставиться в провину тільки регулярне відвідування лікаря для здійснення контролю за прогресуванням недуги.

Лікування раку 1 та 2 стадії

Перша та друга стадії ракового захворювання не пов'язані, як правило, з розростанням метастаз, у зв'язку з чим лікування, яке використовується на даному етапі онкології, обмежується застосуванням засобів та методів, спрямованих на видалення пухлини або зупинення подальшого її зростання. Найчастіше у разі практикується використання таких методов:

Читайте також на тему

Чим відрізняються ТРУЗІ та УЗД при діагностиці простатиту

Променева терапія. Найпоширеніший на сьогоднішній день метод лікування онкологічних захворювань, який передбачає вплив радіоактивних променів на тканини злоякісного новоутворення. Допустимими та однаково популярними є методи впливу променями як ззовні, так і за допомогою введення певних препаратів у тканині простати.
Гормональні препарати Методика може застосовувати лише як елемент комплексного лікування. Прийом препаратів цієї категорії дозволяє знизити вироблення певних гормонів, призупинивши цим розвиток злоякісного новоутворення.
Віротерапія. Один із інноваційних методів лікування, який нині ще не практикується повсюдно. Спосіб передбачає введення в тканини передміхурової залози певних вірусів, які надають згубну дію н клітини пухлиноподібного утворення.
Брахітерапія. Передбачає введення у тканини пухлини радіоактивних речовин, які надають руйнівну дію на клітини новоутворення. Метод має низку недоліків, оскільки існує ризик ураження здорових тканин.
Хіміотерапія. Має на увазі застосування різних лікарських препаратів особливої категорії, які надають згубний вплив на чужорідні клітини. Метод, незважаючи на його поширеність, має масу протипоказань та побічних ефектів.

Також до поширених способів лікування відноситься радикальний метод позбавлення від новоутворення, іменований простатектомією і передбачає повне видалення передміхурової залози, а також, якщо в цьому є необхідність, частини розташованих у безпосередній близькості органів. Спосіб має масу побічних результатів, серед яких нетримання сечі, імпотенція, а також ряд інших.

Лікування раку 3 та 4 стадії

Лікування онкологічного захворювання на третій та четвертій стадіях розвитку досить рідко включає застосування радикальних методів. Найчастіше в цьому випадку використовуються способи, які дозволяють призупинити зростання освіти, поширення метастаз, покращити загальне самопочуття хворого та підвищити якість та загальну тривалість життя. Обмежена кількість методів, що застосовуються в даній ситуації, обумовлена тим, що повне лікування при запущених формах раку не є можливим.

Для зупинення росту пухлини та усунення симптомів онкологічного захворювання застосовуються найчастіше такі методи, як хіміотерапія та променева терапія. Також використовуються додаткові методи та способи, спрямовані на усунення симптомів, що турбують, підвищення імунних сил організму та його зміцнення.

Пацієнтам похилого віку нерідко пропонується метод так званого пильного очікування. Відповідно до даної методики, лікування, спрямоване на зупинення ракової пухлини, не застосовується, так як його використання загрожує розвитком множинних побічних ефектів. Тим не менш, чоловікові рекомендується проходити регулярні медичні огляди, що дозволяють виявити тенденції росту пухлини і поширення метастаз. Однак застосування подібного варіанту є можливим виключно в тих випадках, коли зростання пухлини уповільнене через природні причини та особливості організму.

Прогнозування

Згідно з даними, отриманими в результаті багаторічних досліджень, сприятливий прогноз раку передміхурової залози є можливим лише за умови своєчасної постановки діагнозу та призначення відповідного лікування. При виявленні пухлини на ранніх етапах розвитку повне лікування пацієнтів настає в дев'яти випадках з десяти.

На другому та третьому етапах розвитку раку простати прогноз є менш оптимістичним. В даному випадку важливу роль відіграють такі фактори, як правильність підібраних препаратів та методів, що використовуються в процесі лікування, особливості організму пацієнта, симптоматичні прояви, дотримання хворим на лікарські рекомендації, ступінь ураження органів, розташованих у безпосередній близькості від передміхурової залози.

Щодо четвертої стадії, то в даному випадку прогнози не є сприятливими. Максимальний рівень виживання пацієнтів, які мають відповідний діагноз, становлять трохи більше трьох років. У виняткових випадках ця позначка підвищується до п'яти років. У цьому відбувається суттєве зниження якості життя пацієнта.

На жаль, справді ефективних методів профілактики раку простати нині немає. Однак дотримання таких правил, як, наприклад, раціональне харчування, відмова від шкідливих звичок, дотримання здорового способу життя, загальне зміцнення організму, дозволять у рази знизити ризик розвитку захворювання, а також допоможуть підвищити якість життя в цілому.

Рак передміхурової залози (код МКБ 10 С61) – захворювання, пов'язане з пухлиною злоякісної етіології, яке загрожує не тільки здоров'ю, а й життю пацієнта. У медицині вона має назву карцинома. Причин виникнення злоякісного новоутворення може бути дуже багато, але медики встановили взаємозв'язок карциноми із віковими змінами та спадковістю. Запобігти його розвитку практично неможливо, але якщо рак простати був діагностований на ранній стадії, то він добре піддається лікуванню.

Серед усіх онкологічних захворювань рак простати у чоловіків є найпоширенішим. Привести до його розвитку можуть багато чинників.

Детальніше про причини та симптоми захворювання розповідає доктор Сергій Миколайович Агапкін:

Таблиця 1. Причини виникнення пухлини у простаті

Вікові зміни	Приблизно у віці 40 років у чоловічому організмі починають відбуватися різні гормональні зміни, пов'язані із синтезом тестостерону, за який відповідає простата. Саме з виникненням у ній ракових клітин пов'язують збій у виробленні цього гормону. У чоловіків віком до 40 років захворювання діагностують нечасто, проте у них його розвиток пов'язують із нестачею тестостерону в крові, до чого можуть призвести різні фактори.
Спадковість	Підвищений ризик розвитку онкологічного захворювання мають ті чоловіки, чиї родичі також страждали від злоякісної освіти у простаті. Спадкова онкологія відрізняється тим, що виникає у дітей чи підлітків.
Неправильний спосіб життя	Стимулювати зростання пухлини здатні харчові продукти, у складі яких є барвники або канцерогени. Прямого взаємозв'язку між раком та харчуванням медики не встановили, проте вони зазначають, що неправильний раціон може зіграти в цьому не останню роль.

Медики виділяють доброякісний та злоякісний характер ракової пухлини. Це залежить від здатності клітин мутувати, коли вони під впливом різних факторів з доброякісних перетворюються на злоякісні. Лікарі стверджують, що якщо діагностика раку передміхурової залози була своєчасною, і пухлину вдалося виявити на самому початку, тобто можливість її вилікувати.

Класифікація та стадії захворювання

Існує 2 типи розвитку патології:

Повільний розвиток онкологічного процесу із незначними проявами захворювання.
Агресивний розвиток пухлини. Шкала Глісон при раку передміхурової залози допомагає визначити ступінь її агресивності. Чим цей показник вищий, тим менша ймовірність сприятливого результату терапії.

Виходячи з того, який тип онкології виявлено у пацієнта, залежатиме його подальша терапія.

Стадії раку передміхурової залози визначаються на основі його форми та поширеності. Існує 2 види класифікації.

Таблиця 2. Класифікація за системою TNM

Таблиця 3. Класифікація за системою Джуїт-Вайтмора

1 стадія	Симптоми відсутні. Ракові клітини утворюють поодинокі чи множинні утворення, проте залишаються у межах органа.
2 стадія	Відбувається активне зростання ракових клітин, накопичення яких досягає розмірів перепелиного яйця. Хворий починає відчувати перші ознаки захворювання, головними з яких стають порушення сечовипускання та потенції.
3 стадія	Новоутворення вже виходить за межі простати. Воно вражає розташовані поруч органи.
4 стадія	Ця стадія вже є невиліковною. При цьому відбувається поширення метастазів у печінку, легені тощо.

У зв'язку з тим, що онкологія немає конкретного шляху розвитку, її стадії мають широку класифікацію. Відмінною особливістю захворювання є те, що навіть незначний залишок метастазу призводить до повторного утворення пухлини. Врятувати життя допомагає лише відповідальне ставлення до свого організму та регулярне відвідування лікаря.

Головною причиною виникнення є хронічні захворювання передміхурової залози. Читайте докладніше у нашій статті.

Передракові стани

У медицині існує поняття «передракові стани». Саме вони провокують розвиток пухлини. Серед них:

Атипова аденома. У центрі залози формуються вузлики, клітини яких ростуть набагато швидше, ніж у навколишніх тканинах. До того ж, вони здатні змінювати свою будову. Такі клітини мають досить велике ядро, що свідчить про їхній прикордонний стан. Це означає, що за наявності мутагенних факторів можлива поява пухлини.
Аденома з малігнізацією. Клітини, розташовані в окремих частинах передміхурової залози, починають дуже швидко розмножуватися, згодом все менше нагадуючи звичайні здорові клітини органу. Поступово, вони набувають всіх характерних ознак пухлини.

Згідно зі статистикою, далеко не всі зміни, які можуть з'явитися в простаті, здатні переростати в рак. Це стає можливим тоді, коли на організм чоловіка впливають негативні фактори, які збільшують ризик розвитку. До таких факторів відносять:

Неправильне харчування, велика кількість жирної їжі у раціоні.
Наявність шкідливих звичок.
Вік після 50 років.
Спадковість.
Дія на організм шкідливих речовин, зокрема, кадмію, що характерно для зварювальних та типографічних цехів, а також текстильного виробництва.
Порушення імунного захисту внаслідок хронічних хвороб та стресових ситуацій.
Наявність інфекцій, здатних передаватися статевим шляхом.
Застійні явища в ділянці простати через нерегулярне статеве життя.

Перші ознаки

Підступність будь-якого онкологічного захворювання, у тому, що воно протягом багатьох років може себе не видавати. Перші симптоми чоловік починає помічати, коли пухлина досягає великого розміру та вражає тканини. Але якщо брати до уваги рак передміхурової залози, то вони можуть проявитися вже на самому початку розвитку, що дає можливість його виявити, якщо уважно спостерігати за своїм станом.

Перші ознаки раку простати у чоловіків виражені слабо і пов'язані вони з порушенням сечостатевої системи. Але на жаль, багато чоловіків після 40 років помилково приймають їх за вікові зміни.

До ранніх ознак захворювання відносять:

Зменшення кількості сечі. Помітивши у себе затримку при сечовипусканні або переривання струменя, важливо звернутися до лікаря, оскільки це може вказувати на пухлину простати.
Труднощі з початком сечовипускання. При цьому чоловікові доводиться докласти зусиль і тугіше.

Про перші симптоми розповідають лікарі передачі «Жить здорово!»:

Почуття незавершеного сечовипускання. Іноді пацієнти скаржаться на те, що незважаючи на сильні потуги сечовий міхур, спустошується не повністю.
Хибні позиви до сечовипускання.
Секс при раку простати супроводжується неприємними відчуттями. Потенція помітно знижується, а .

Всі ці симптоми також притаманні. Але щоб не допустити негативного розвитку події, важливо їх не ігнорувати, а одразу пройти обстеження.

Симптоми пухлини

З часом, коли прогресує пухлина, починають приєднуватися інші симптоми, які також характерні і для різних патологій передміхурової залози. Поставити точний діагноз лікареві допомагає пальпація простати та цитологічний аналіз.

До загальних скарг, з якими чоловіки зазвичай звертаються до лікаря, відносять:

Порушення при сечовипусканні.
Слабка ерекція та біль при еякуляції.
Наявність крові у спермі.
Запалення органів сечовидільної системи.
Темний відтінок сечі та наявність неприємного запаху.
Болючість над лобком з поширенням убік.

Згодом, коли метастази починають поширюватися інші тканини, ознаки онкології виникають й у інших функціональних системах. Вони здатні порушити циркуляцію крові, відтік сечі, а сама пухлина здатна випинати в ділянку прямої кишки, ускладнюючи процес дефекації.

Симптоми на пізніх стадіях у кожного хворого індивідуальні, але найчастіше до них відносять:

Болючу дефекацію.
Виділення крові з ануса.
Оніміння кінцівок.
Біль у крижах або попереку ріжучого або тягнучого характеру.
Геморой.

Коли рак сягає останньої стадії, прогноз для пацієнта несприятливий. Це пов'язують із метастазами, які проникли у різні органи.

Діагностика та способи обстеження

Діагностика раку передміхурової залози, яку призначить уролог, полягає в:

Пальцеве обстеження через пряму кишку, що дає можливість промацати наявність пухлини, визначити її розмір і т.д.
Трансректальному УЗД.

Гноян Сергій Володимирович, лікар уролог-андролог вищої категорії розповідає, як проводиться трансректальна біопсія передміхурової залози:

На 4 стадії, на яку характерне поширення метастазів в організмі, лікар призначить додаткові обстеження, які допоможуть їх виявити. Наприклад, рак із метастазами в кістки дозволяє виявити остеосцинтиграфію.

Лікування пухлини

Курс лікування раку простати призначається індивідуально і залежить передусім від віку пацієнта, супутніх патологій, стадії онкологічного процесу та побажань пацієнта.

Існують також протипоказання до лікування, до яких відносять: похилий вік пацієнта, тяжкі захворювання серця, судин та органів дихання. Тому що в такому випадку терапія для них може виявитися набагато небезпечнішою за пухлину. Якщо діагностована пухлина знаходиться в межах органу і не росте, то лікар порекомендує тактику вичікувальної. У такому разі чоловіку необхідно кілька разів протягом року проходити обстеження.

Тактика лікування раку передміхурової залози

Оперативне лікування

Одним із головних методів лікування є хірургічне видалення раку простати. Її проводять більшості пацієнтів, молодших 65 років.

У ході операції внизу живота робиться розріз, через який проводиться повне видалення простати (простатектомія). Крім цього лікар відсікає тканини, розташовані навколо залози і якщо потрібно, то і лімфовузли. Тривалість такої операції становить від 2 до 4 годин. Проводиться вона під загальною чи епідуральною анестезією.

Сучасна медицина пропонує новітній спосіб проведення операції із використанням робота-хірурга, діями якого керує лікар. Хірургічне втручання проводиться через невеликі проколи. Лікар керує роботом з робочої консолі, яка може бути далеко від операційного столу. Відгуки показують, що це дозволяє уникнути багатьох ускладнень, серед яких часто зустрічається імпотенція або нетримання сечі після видалення простати. На відео показана робот-асистована нервозберігаюча лапароскопічна радикальна простатектомія:

Якщо пухлина діагностована в межах простати, видалення простати дає можливість повністю перемогти рак передміхурової залози. Однак якщо вона встигла перейти на сусідні органи, то прогноз погіршується. У такому разі пацієнту додатково призначають радіо- або хіміотерапію.

Хіміотерапія

Знищити клітини пухлини допомагають спеціальні препарати, що містять токсини. Ці речовини згубні для клітин пухлини, що активно діляться, що і відрізняє їх від усіх інших. Загибель пухлини відбувається за рахунок руйнування оболонки та ядер її клітин.

Хіміотерапія при раку простати призначається на 3 та 4 стадіях хвороби, коли пухлина значно зросла та метастазує. З кровотоком токсини поширюються організмом пацієнта, розпізнаючи і вражаючи ракові клітини.

В основному препарати вводять внутрішньовенно, іноді можуть прийматися у формі таблеток. Тривалість лікування загалом становить 6 місяців.

Незважаючи на те, що ракові клітини в простаті дуже чутливі до такого лікування, на 1 і 2 стадії захворювання їх практично не використовують. Це з тим, що вони можуть викликати різні побічні ефекти, найпоширеніші з яких: загальна слабкість організму, випадання волосся тощо.

Радіотерапія

Цей метод лікування ґрунтується на дії рентгенівських променів (бетта-, гамма-, нейронних тощо). Опромінення діє таким чином, що ДНК клітин пухлини порушується, а це призводить до неможливості їхнього поділу та подальшої загибелі.

Для цього використовують лінійний прискорювач. Така процедура призначається тоді, коли пухлина досягла значних розмірів і почала метастазувати. Опромінення піддається як злоякісне освіту, а й лімфовузли. Терапія проводиться 5 разів на тиждень протягом 2 місяців. Сама процедура займає близько 15 хвилин і абсолютно безболісна.

Процедура брахітерапії

Різновидом радіотерапії є брахітерапія – введення радіоактивної речовини у невеликих дозах безпосередньо у уражений орган. Для цього застосовують радіоактивний йод чи іридій. Після брахітерапії пухлина гине. У той же час здорові клітини практично не отримують опромінення, що дає змогу уникнути різноманітних ускладнень та побічних ефектів.

Для запровадження речовини хворому вводять загальний наркоз. Деякі методики ґрунтуються на введенні у простату радіоактивних гранул, які там потім і залишаються.

Опромінення призначають як на самому початку онкологічного процесу, що дозволяє проводити лікування раку простати 2 ступеня без операції, так і тоді, коли необхідно лікування раку простати 4 стадії.

Медикаментозна терапія

Пухлина у простаті є гормонозалежною. Тому її зростання залежить від кількості чоловічих гормонів, які продукує чоловічий організм. Медикаментозна терапія має конкретну мету - зниження концентрації андрогенів та зниження чутливості новоутворення до них. У такий спосіб можна зупинити зростання пухлини. Навіть на 4 стадії така терапія дає можливість продовжити життя хворому та полегшити його загальний стан.

Лікування гормонами

Гормонотерапія при раку простати залишається єдиним варіантом для пацієнтів з останньою стадією раку та тих, кому протипоказано хірургічне втручання. Для цього призначають:

Антогоністи гонадотропін-рилізинг гормону. До таких препаратів відносяться: «Фосфестрол», «Фірмагон», «Трипторелін», «Діетілстильбестрол». Їхня дія заснована на зменшенні рівня тестостерону. Завдяки їх використанню, можна зупинити зростання пухлини і зробити її клітини схожими на здорові.
Аналоги гормонів, що продукуються гіпофізом. Ін'єкції препаратів "Люкрін", "Діферелін", "Омник", "Декапептил" діють як "". Через кілька тижнів рівень гормонів знижується так сильно, що це можна порівняти з видаленням у чоловіка яєчок. Однак ефект носить тимчасовий характер і поступово рівень гормонів приходить у норму.
Антиандрогени. Лікарські препарати "Флуцином", "Флутамід", "Касодекс", "Анадрон" перешкоджають взаємодії клітин пухлини з гормонами, які виробляють надниркові залози. Їх показано використовувати одночасно з аналогами тих гормонів, які синтезує гіпофіз. Завдяки такому поєднанню вдається досягти ефективного лікування раку.

Іноді лікар може призначити "Касодекс" - препарат антиандрогенової групи. Якщо він підійде пацієнту, то з'являється шанс не тільки зупинити розвиток новоутворення, а й зберегти його чоловічу силу (ерекцію та статевий потяг).

Пацієнтам до 60 років гормонотерапію поєднують із заморожуванням тканин пухлини (кріотерапією). Непоганий результат дає поєднання променевої та гормональної терапії.

Гормональне лікування раку передміхурової залози не дало бажаного результату? Тоді лікар порекомендує видалити яєчка. У такому разі рівень тестостерону різко знижується і зупиняється зростання новоутворення. Однак така операція може мати тяжкі психологічні наслідки для пацієнта.

Дієта

Чи не останнє значення при лікуванні злоякісних утворень має харчування. Воно дає змогу зупинити прогресування пухлини, прискорити одужання, уникнути рецидиву та продовжити чоловікові життя. Дієта при раку простати полягає в:

Обмеження вживання жирів тваринного походження.
Виключення трансжирів, які є у маргарині, кулінарних жирах тощо.
Приготування їжі на пару або її запікання.
Збільшення кількості овочів, фруктів та зелені в раціоні.
Додавання до страв куркуми.
Використання продуктів з високим вмістом вітамінів групи В та селену.
Обмеженні продуктів з високим вмістом цинку та великої кількості кальцію.
Виключення з меню маринадів, солінь та гострих страв.

Народна медицина

Вилікувати рак простати, користуючись народними засобами, неможливо. Але використання препаратів народної медицини у складі комплексної терапії дозволяє прискорити одужання та уникнути негативних наслідків агресивного лікування. Для цього використовують:

Фітоестрогени – рослини, в яких містяться жіночі гормони.
Харчову соду.
Прополіс.
Відвари лікарських трав, які сприятливо впливають на стан простати.
Отруйні рослини (чистотіл, полин і т. д.), які можуть впливати на ріст та розвиток пухлини.

Прогноз

Скільки живуть із раком простати? Це найпоширеніше питання у тих, кому було поставлено такий діагноз. Все залежить від того, на якій стадії виявлено пухлину та яке лікування проводилося.

Якщо освіта діагностована на 1 стадії, то лікування дає можливість повністю його позбутися і зберегти чоловічу силу. Тривалість життя у своїй не обмежується.

Лікар Олександр Леонідович М'ясников про проведення лікування в залежності від стадії хвороби:

Лікування раку простати на 2 і 3 стадії більш тривале, а його успіх залежить від багатьох факторів, головні з яких: вік пацієнта, правильність призначеної терапії і т.д. на 3 стадії – 5-10 років за умови успішного лікування.

4 стадія раку вважається найбільш складною, відповідно, прогноз для пацієнта несприятливий. У середньому тривалість життя чоловіка із таким діагнозом близько 3 років. Однак, комбіноване лікування здатне продовжити цей термін до 5-7 років.

Профілактика

Незважаючи на успіхи сучасної медицини, ефективного способу запобігти виникненню ракових пухлин, досі немає. Однак є можливість суттєво знизити ризик появи ракових новоутворень. Для цього медики рекомендують:

Дотримуватися правильного харчування, яке полягає у переважанні свіжих овочів та фруктів у раціоні з одночасним зниженням кількості жирів.
Уникати вживання їжі з високою кількістю канцерогенів, що сприяють мутації клітин. Крім продуктів харчування, канцерогени присутні у тютюновому димі та на шкідливих виробництвах.
Займатися спортом та вести активний спосіб життя.

Висипатись.
Уникати застійних процесів у тазовій ділянці. Цьому сприяє заняття спортом та регулярне статеве життя.
Регулярно обстежитись у уролога.

Рак простати – небезпечне захворювання, яке потребує тривалого та складного лікування. Однак, на жаль, не завжди вдається досягти повного лікування та збереження життя пацієнта. Тому, щоб уникнути неприємних наслідків, лікарі рекомендують щорічно проходити огляд у лікаря-уролога та завжди реагувати на будь-які зміни у сечостатевій системі.