Які симптоми при защемленні нерва у хребті. Утиск нерва в поперековому відділі хребта: лікування. До м'яких методів мануальної терапії відносять

Іноді у попереку, руці, нозі чи шиї може виникнути сильний біль. Більшість людей вважають її тимчасовою, не звертаються до лікувальних закладів і намагаються самостійно привести себе до ладу. Але причиною такого болю може бути защемлення нерва. Його не можна пускати на самоплив, краще довіритися фахівцям.

Види затискань

Часто, коли виникає біль у попереку, затискання нерва приймають за радикуліт. Відчуття у цих захворювань схожі, але виникають вони з різних причин. Найчастіше защемлення зустрічається у чоловіків старше 30 років, особливо якщо їхня робота пов'язана з фізичною працею і навантаженнями на хребет. Супроводжується защемлення нерва сильним болем, іноді може з'явитися оніміння рук та ніг.

Залежно від джерела больових відчуттів лікарі ділять защемлення на кілька видів:

Ішіас.
Люмбаго.
Люмбоішалгія.
Цервікалгія.

Найнеприємнішими симптомами нагороджує ішіас. Людина відчуває пекучі гострі болі, відчуває поколювання в попереку. При кожному русі біль посилюється. Часто біль спускається і ноги. Ішіас також може спричинити ослаблення м'язів та призвести до зниження рухливості ніг.

Причини защемлення нерва в попереку

Хребет складається з безлічі окремих хребців та міжхребцевих хрящів. Якщо якийсь диск змінюється, він починає тиснути на нерв у спинному мозку. Внаслідок цього виникає гострий біль.

Причиною затискання нерва може стати:

Уроджений дефект хребта.
Літній вік.
Зниження рухової активності.
Перевантаження хребта.
Переохолодження, зокрема, тривалі.
Стрес.
інфекції.
Гормональні розлади.
Вплив хімічних речовин.
Травма самого нерва.

Іноді нерв защемляється через те, що росте пухлина. У цьому випадку процедури, що зігрівають, які хворий призначає собі самостійно, зроблять ситуацію тільки гірше.

Симптоми

Гострий біль є першою ознакою того, що у людини защемлення нерва. Симптоми цієї хвороби такі:

Біль часто накочує нападами, набагато рідше - постійна, носить колючий, стріляючий, пекучий характер.
Виникає біль у зоні розташування нерва.
Емоційна чи фізична напруга, переохолодження провокують напад болю.
Часто виникає почервоніння чи набряк шкіри.
Підвищена пітливість.

Якщо було защемлено руховий нерв, то нижче цього місця може виникнути атрофія чи порушення рухової активності. Якщо у вегетативної області спинномозкового корінця виникло защемлення нерва, симптоми якийсь час будуть відсутні. Найчастіше болю не виникають. І тут страждають внутрішні органи. Через якийсь час може виникнути спазм кровоносних судин.

Якщо людина раптово зрозуміла, що защемила нерв у спині, що робити в цьому випадку? По-перше, слід випити знеболювальне. По-друге, потрібно знайти рівну поверхню та лягти на неї. При сильному болю слід спробувати зігріти уражене місце. І обов'язково слід викликати лікаря.

Діагностування

Якщо запустити таке захворювання, як затискання нерва в попереку, в результаті доведеться робити операцію. Кожен рух віддаватиметься гострим болем і приноситиме безліч незручностей.

Досвідчений лікар може поставити хворому діагноз "затискання нерва", просто провівши симптоматичний огляд. Наступним пунктом є рентгенологічне дослідження.

Іноді затискання нерва в попереку потребує додаткових досліджень. Лікарі призначають магніторезонансну томографію, чи інакше МРТ. Також часто проводиться комп'ютерна томографія (КТ). Вони відобразять уражені кістки, які й защемлюють нерви.

Лікування методами мануальної терапії

Як лікувати защемлення нерва? Насамперед необхідно пройти обстеження. На його основі лікар і вирішуватиме, який метод підійде у конкретному випадку. Самостійне лікування протипоказане, надто складна нервова система людини.

Коли пацієнт защемив нерв у спині, що робити лікареві? Призначити комплексне лікування, в якому будуть і мануальні засоби та лікарські препарати.

Найчастіше лікарі вдаються до м'яких технологій мануальної терапії, які дозволяють уникнути оперативного втручання. Це може бути:

Масаж. Він знімає напругу у зоні защемлення. Часто цей спосіб дозволяє усунути і саму причину хвороби.
Електрофорез. Він знімає біль та покращує кровообіг.
Голкорефлексотерапія. Цей метод використовують під час відновного етапу лікування.
Озонотерапіяпокращує загальне харчування тканин у місці защемлення.

Водночас лікар прописує пацієнтові постільний режим, а також помірну дієту. Лежати йому можна лише на спині. В цьому випадку защемлення не посилиться, як не збільшиться біль. Йому не дозволяють їсти гострі або дратівливі страви. Гостра, кисла і навіть надмірно багата їжа може погіршити стан пацієнта.

Як тільки гострий біль зник, лікар рекомендує хворому пройти санаторно-курортне лікування, зокрема такі процедури, як брудо- та водолікування. Обов'язково слід проводити рефлексотерапію, займатися лікувальною гімнастикою, відвідувати масаж.

Медикаментозне лікування

Мануальна терапія та народні засоби супроводжуються прийомом ліків. Щоб вилікувати защемлення нерва, лікування має бути комплексним.

На початковому етапі лікування призначаються протизапальні та знеболювальні препарати, які знімають гострий біль та знижують основні симптоми утиску. Але цього мало, важливо виявити причину хвороби.

Щоб зрозуміти, як лікувати защемлення нерва, слід з'ясувати причину появи захворювання. Воно може бути викликане міжхребцевою грижею, остеохондрозом, зміщенням дисків, ударом або травмою, викривленням хребта або наявністю пухлини. Дані захворювання призводять до защемлення нерва і, як наслідок, гострим болям.

Після того, як пацієнт пройшов діагностику, і лікар поставив діагноз, призначається цільове лікування. Крім засобів мануальної терапії, застосовуються й ліки.

Так як защемлення нерва – це сильні болі, лікар призначає ін'єкції "Вольтарена" або "Ібупрофену". Ці кошти - найкраще рішення у цій ситуації. У деяких випадках потрібна новокаїнова блокада. Супроводжують ін'єкції аплікаціями гелів та мазей на кшталт "Фастуму". Допомагають і такі засоби, у складі яких присутня зміїна або бджолина отрута.

Якщо випадок запущений або дуже складний, лікар призначає операцію. Хірургічне втручання усуває як біль, а й причину її виникнення.

Народні засоби

При діагнозі «защемлення нерва» лікування можна доповнити народними засобами. Дозволено застосовувати їх тільки тоді, коли вони схвалені лікарем. До цих методів належать:

Прийом ванн з відварами кори дуба, кінського каштана, кропиви, дягиля та хвої.
Можна на уражене місце накладати компреси з чорної редьки та житнього борошна.
Мазь при защемленні нерва потрібна та, в основі якої - валеріана та ялицеве масло, вона заспокоїть нерв і зніме больові відчуття.
Також можна скористатися маззю, що складається з шишок хмелю і свинячого жиру.
Допускається пиття настоянок з таких трав, як деревій, селера, бузина, пижма, а також з листя брусниці.

Вправи

Займатися лікувальною фізкультурою слід обережно, щоб не завдати собі додаткової шкоди. Починати рекомендується з вправ на розтяг та розслаблення. До них підходить поза йоги «дитина». Сидячи на колінах, потрібно витягнутися вперед, постаратися притиснутись лобом до підлоги, а руки витягнути вздовж тулуба або над головою вперед.

Коли стан пацієнта значно покращується, лікарі рекомендують переходити до динамічних вправ. Можна займатися плаванням, ходьбою, напівприсіданнями. Добре виконувати вправу "велосипед", пересуватися на сідницях, обертати стегнами і займатися повільними пробіжками. За цих вправ навантаження розподіляється рівномірно на обидві частини тіла.

У тих випадках, коли защемленню нерва супроводжує грижа, лікувальну гімнастику можна проводити лише з фахівцем, який розробить для пацієнта індивідуальну програму занять.

Профілактика

Коли людина защемила нерв у спині, що робити після лікування? Звичайно ж, потрібна профілактика. У її основі лежать регулярні фізичні навантаження. Заняття спортом можна проводити лише після того, як їх дозволить лікар. Потрібно звернутися до фахівця, який з урахуванням захворювання підбере оптимальні навантаження та частоту тренувань.

Щоб не допустити защемлення нерва, слід робити зарядку, займатися плаванням та йогою. Ці тренування допомагають знизити навантаження на спину, розслабляють м'язи, вирівнюють поставу. Водночас вони зміцнюють м'язи спини. Головне, щоби тренування були регулярними. Тільки так результат буде швидким та довгим.

Не зайвим буде проведення лікувального масажу. Але й у цьому випадку важливо обрати хорошого фахівця. Буває, що відповідного саме пацієнту лікаря знайти вдається далеко не з першого разу. Масаж слід проходити повним курсом, тільки тоді результат буде видно.

Як профілактика слід ще й не забувати берегти спину. Потрібно уникати великих навантажень, намагатися дотримуватися правильної постави і нормалізувати власну вагу, якщо вона надміру.

На закінчення

Коли людина розуміє, що защемила нерв у спині, що робити? Слід звернутися до лікаря, пройти обстеження та повний курс лікування, що включає медикаментозні та мануальні засоби, а також лікувальну фізкультуру.

Якщо не запустити хворобу, можна буде обійтися і без хірургічного втручання. При дотриманні вказівок лікарів та здорового способу життя пацієнт забуде про проблеми зі спиною та житиме повноцінно.

Защемлення - це коли нерв потрапляє під сильний тиск навколишніх тканин - хрящів, кісток, сухожиль або м'язів. Через тиск порушуються функції нерва, що викликає біль, оніміння, поколювання чи слабкість. При защемленні біль може виникнути в кількох частинах тіла: наприклад, якщо в хребті в ділянці попереку, то біль може віддавати в ногу.

Причини защемлення

Причини різноманітні. Це може бути зміщення хребців. Іноді защемлення стає наслідком переохолодження чи інфекції. Також спровокувати біль здатна пухлина, що росте. Найчастіша причина затискання – порушення функціональності міжхребцевих дисків. Вони є своєрідними амортизаторами, що запобігають травмам. Вік, деякі захворювання і високі навантаження на хребет поступово знижують дію дисків, що амортизує, тоді вони починають тиснути на нерв і викликати больові відчуття. Отже, до основних причин затискання можна віднести: переохолодження, вірусні інфекції, травми, гіподинамію, надмірні навантаження, особливості

Симптоматика

Якщо защемив нерв у спині, що робити - не відразу зрозуміло, тому що неприємні відчуття можуть бути наслідком якоїсь іншої недуги. При затисканні біль буває постійним або може виявлятися нападами. Виникає вона як і моменти розслаблення, і при напрузі. Біль здатний проявлятися не там, де був ущемлений нерв: наприклад, защеміло нерв під лопаткою, а віддає в шийний відділ або навіть руку. Шкіра в проблемному місці може почервоніти, оніміти. Можливі набряки, головний біль, порушення координації, Якщо симптоматика говорить про те, що людина защемила нерв у спині, що робити - пояснювати не потрібно: слід відразу звернутися до лікаря. Ця недуга здатна призвести до найнеприємніших наслідків, аж до паралічу.

Защемив нерв у спині – що робити?

Сучасна медицина має у своєму розпорядженні все необхідне для того, щоб правильно визначити місце защемлення і встановити його причини. Найбільш точним є рентгенологічне дослідження. У деяких випадках можуть призначити магнітно-резонансну томографію або електродіагностичне дослідження для визначення провідності нервових волокон. Це необхідно для підтвердження діагнозу чи виявлення можливої патології.

Як лікувати?

Якщо діагноз підтвердився, і пацієнт справді защемив нерв у спині, що робити – вирішує лікар. Як правило, хворому призначають комплексне медикаментозне лікування та фізіотерапію (прогрівання, ЛФК, електрофорез, ультрафіолетове опромінення, водолікування, рефлексотерапію, лікувальний масаж, радонові ванни тощо). Останнім приділяється особлива роль. Для відновлення кісткової тканини призначають вітамінні комплекси та препарати-протектори. Як знеболювальне застосовуються не тільки ліки, але також мазі і гелі на основі зміїної та бджолиної отрути, які нерідко виявляються дуже ефективними. У деяких складних випадках може знадобитися оперативне втручання.

У нашому світі защемлення нерва в попереку досить часте явища. Це відбувається при затисканні нервових корінців спинного мозку. Таке здавлювання нерва може статися в результаті звуження простору між дисками хребців внаслідок протрузії (випирання міжхребцевого диска за межі хребта), грижі міжхребцевого диска, а також напруги в м'язах.

Як правило, затискання нерва в поперековому відділі спостерігається у молодих тридцятирічних чоловіків, після важкого фізичного навантаження, яке супроводжується сильним больовим синдромом. Така ситуація веде до травмування м'язів попереку та їх перегрівання. При цьому болючі відчуття настільки сильні, що їх можна сплутати з іншими патологіями поперекового відділу.

Якщо сталося защемлення нерва в попереку, то така компресія відбувається вздовж хребетного стовпа. Оскільки нервові закінчення, які відгалужуються з області попереку вздовж хребта, розтягуються та спазмуються, то при інтенсивних фізичних навантаженнях відбувається їхнє здавлювання та защемлення. Періодичні болі в спині відчувають велику кількість людей, проте далеко не всі звертаються за медичною допомогою, а віддають перевагу самолікуванню.

Защемлення нерва - це здавлювання нервових корінців поперекового відділу, які відходять від спинного мозку і здавлюються сусідніми хребцями або защемлення відбувається з інших причин, серед яких: спазми м'язів, протрузії, пухлини, міжхребцеві грижі.

Якщо защеміло нерв у попереку, то крім болю, хвора людина додатково страждає від зниження чутливості певної групи м'язів та порушення роботи органів малого тазу. Такі порушення залежать від того, який нерв був защемлений, оскільки можуть бути стиснуті як чутливі та вегетативні закінчення, так і рухові нерви. Коли защемляється перший і другий, це супроводжується сильним болем, яку неможливо винести. При затисканні останнього до медичної допомоги вдаються із запізненням, що загрожує розвитком серйозних наслідків. Відстрочене лікування може призвести до масового відмирання нервових клітин, а далі до паралічу та зниження якості життя.

Симптоми при защемленні нерва в попереку

При защемленні нерва в попереку симптоми характеризуються сильними та постійними болями. Їхня сила та регулярність може варіювати від причини, що викликали затискання, а також від того, який нерв був затиснутий. Якщо ущемився вегетативний нерв, виникають збої у роботі внутрішніх органів. У цьому випадку біль з'являється в ділянці шлунка або кишечника, який може віддавати в серці. Коли защемляється чутливий нерв, хворий відчуває сильні безперервні болі. Ну, а якщо затиснутий руховий нерв, то це позначається на ході та порушенні чутливості в кінцівках.

Крім больового синдрому також спостерігається:

оніміння нижніх кінцівок;
відчуття печіння в області попереку;
пошкодження та порушення функції певної групи м'язів;
порушення ходи;
наростання больових відчуттів під час руху, чхання, кашлю чи сміху;
порушення рухливості;
почуття слабкості у м'язах нижніх кінцівок.

Різкий біль при защемленні в попереку може тривати кілька хвилин, і кілька днів, або навіть тижнів. У той самий час може також різко зникнути, як і виникнути. Після гострої стадії симптоми защемлення нагадують себе почуттям легкого оніміння кінцівок, чи незначними болями як поколювань в ділянці нирок. Однак необхідно виявити причину, що викликала затискання, та усунути її. Інакше проблема залишиться і постійно нагадуватиме про себе регулярними рецидивами. Крім того, кожне наступне загострення буде інтенсивнішим і серйознішим. Тому не варто просто чекати згасання болю, а виявити причину затискання та надати адекватне лікування.

Якщо довгий час не брати до уваги симптоми защемлення нерва, то вони неодмінно призведуть до серйозних ускладнень, таких як запалення спинного нерва. Так як м'язи постійно спазмуються, то порушується харчування нервів та тканин, що їх оточують.

При затисканні в попереку спостерігаються різноманітні болючі відчуття, тому в залежності від їх локалізації виділяють наступні стани:

ішалгія, при якій спостерігається біль у крижовоподібній ділянці, що віддають у задню поверхню ноги та сідницю;
люмбагія - біль локалізується в попереку та спині;
люмбоішалгія з болями в ділянці нирок, що поширюються на задню поверхню ноги;
цервікалгія з болючими відчуттями, що віддають в руку і шийний відділ хребта.

Причини защемлення нерва в ділянці нирок

Очевидний той факт, що саме собою защемлення нерва в області попереку ніколи не виникає. Завжди існую об'єктивні фактори, що призводять до такого защемлення. Тому можна виділити основні з них, що викликають компресію нерва:

інтенсивні фізично навантаження, пов'язані з професійною діяльністю;
носіння тяжкості, іноді буває так, що людина, яка підняла щось важке, відчув гострий біль у попереку, який не дозволяє навіть випростатися;
зміщення хребців у поперековому відділі;
травма хребта;
пухлини;
переохолодження;
остеохондроз, що призводить до скорочення міжхребцевої відстані;
вагітність та пологи;
зайва вага;
сколіоз хребта;
нестача харчування, вітамінів та мінералів;
незручне ліжко, надмірно м'яке;
через кісткові розростання по краях хребта (остеофіти), що виникають в результаті спондильозу;
грижа міжхребцевих дисків;
інфекційні захворювання;
сидяча робота, нестача рухової активності.

Однак слід зазначити, що найпоширенішою причиною, що призводить до защемлення нерва в попереку, є анатомічні ушкодження органу, що з'явилися в результаті травми, нетипової будови суглобів або захворювання. Такі пошкодження називають дегенеративними. Це досить серйозна проблема, яка потребує адекватної медичної допомоги.

Ще одна з причин, що викликає защемлення нервових закінчень у ділянці нирок — вікові зміни. У даному випадку йдеться не тільки про защемлення нервів, а й про інші вікові захворювання: остеопороз, артроз і остеохондроз. Цей факт значною мірою посилює лікування защемлення нерва.

Діагностика защемлення у попереку

Вищезгадані симптоми можуть лише побічно свідчити про наявність захворювання. Щоб дізнатися точну причину, що спричинила защемлення та біль, необхідно провести різноманітні діагностичні заходи. Насамперед призначають рентгенографічні дослідження хребетного стовпа. Додатковою діагностикою може бути комп'ютерна і магнітно-резонансна томографія (КТ та МРТ), а також особливий вид рентгенографії з використанням контрастної речовини (мієлографія). Ці дослідження дозволяють поставити точний діагноз та призначити адекватне лікування.

Як лікувати защемлення нерва в попереку

При защемленні нерва в попереку лікування ґрунтується на правильній діагностиці причини, що викликала цю проблему. Якщо причину хворобливого стану виявлено, то пацієнту передусім призначають постільний режим.

Як медикаментозні засоби виступають:

нестероїдні протизапальні препарати (вольтарен та ібупрофен), які знімають біль та запалення у попереку;
новокаїнові блокади, які мають знеболюючий ефект тих місць, де виходять нервові відгалуження;
мазі, креми і гелі для зовнішнього застосування, як такі виступають (Фіналгон, Капсікам, Нурофен, Диклофенак, Фастум-гель);
протизапальні свічки для ректального використання;
спеціальна дієта, яка виключає копчені, солоні, гострі страви, а в гострий період не можна вживати алкоголь, наваристі м'ясні бульйони;
масаж, який знімає напругу м'язів у ділянці попереку;
лікувальна гімнастика, спеціальні вправи допоможуть позбутися спазмування м'язів та напруги у зв'язках;
рефлексотерапія;
водні процедури;
фізіотерапевтичні методи;
санітарно - курортне лікування.

Якщо консервативне лікування не приносить належного полегшення, призначають оперативне лікування. Після згасання гострої фази лікарі призначають допоміжну терапію (масаж, лікувальну фізкультуру, водні процедури). Як медикаментозне лікування, так і допоміжне спрямоване на зменшення набряку, поліпшення кровопостачання, усунення больового синдрому. При хронічному перебігу захворювання із частими рецидивами рекомендується санаторне лікування. Важливим фактором у профілактиці защемлення нервів є боротьба із зайвою вагою. В осіб із підвищеною масою тіла, затискання нерва відбуватиметься постійно, незважаючи на своєчасне лікування.

Вправи при защемленні нерва в попереку

Консервативне лікування передбачає прийом медикаментів: знеболювальних та протизапальних препаратів. Проте не варто обмежуватись лише ними. Якщо під час лікування виконувати нескладні вправи для розтягування м'язів, то біль та запалення пройдуть незабаром.

Вправи для розтяжки можуть бути дуже ефективними, оскільки допомагають прискорити одужання та полегшити стан хворого. Не варто робити вправи із зусиллям, вони повинні надавати мінімальне навантаження на хвору ділянку.

Отже, для якнайшвидшого одужання слід проводити наступний комплекс вправ:

Вправи на розтяжку в положенні лежачи

Лягти на рівну поверхню та зігнути хвору ногу (де відчувається біль). Обережно підтягти її до плеча. Утримуйте ногу в цьому положенні протягом 30 секунд. Далі розігнути ногу та відпочити. Потім підняти і затримати іншу ногу, а потім одночасно обидві ноги. Повторити вправу ще двічі.
Лежачи на спині зігнути ноги в колінах і обережно підтягнути до грудей, не відриваючи сідниці від підлоги.
Лежачи на підлозі схрестити ноги (покласти одну на іншу), обхопити руками здорову ногу та підтягнутися. У такому положенні слід утримувати ноги протягом 30 секунд, потім опустити їх і повернутись у вихідне положення. Вправу повторити ще двічі.
Легти на спину, руки підкласти під сідниці. Зробити ногами рух, що імітує їзду велосипедом.
Лягти на спину і розвести руки вбік, ноги зігнути в колінах. Обережно відводити ноги убік, але не відпускати вниз. Затриматись у такому положенні кілька секунд.
Лежачи на боці, зігнути ноги в колінах, потім підтягнути до себе, згорнувшись у колечко, потім повернутися у вихідне положення.
Лежачи на спині, підняти ноги і вперти їх у стінку. Присунутися до стіни настільки близько, щоб сідниці можна було щільно притиснути до неї. У такому положенні треба пробути 5-10 хвилин.

Вправи в положенні стоячи

Ноги трохи розставлені убік, руки опущені нижче за талію. Слід здійснювати кругові рухи стегнами то в один, то в інший бік.
У такому ж положенні (розставлені на ноги) підняти одну руку і нахилити корпус у протилежний бік. Іншими словами, якщо підняти праву руку, то нахили треба здійснювати вліво. Вправу виконувати обережно, намагаючись опускатися якомога нижче.
Взяти стілець, тримаючись за нього розставити ноги для стійкості. У такому положенні робити напівприсідання.
Підняти одну ногу на сидінні стільця. У такому положенні намагатись сісти. Опускатися вниз треба плавно, якнайнижче. На кілька секунд затриматись унизу. Повторити іншою ногою.

Вправа в положенні сидячи

Сісти на п'яти, обережно нахилитися вперед, торкаючись руками підлоги. Затриматись у такому положенні кілька секунд.
Вихідне положення таке ж, але руки слід розводити по сторонах паралельно до підлоги. Акуратно зчепити руки за спиною, чи спробувати це зробити на максимально близьку відстань.
Сидячи на підлозі, зчепити руки на потилиці, а ноги витягнути. Обережно та дуже повільно лягти на спину. Розвести ноги на всі боки і максимально їх підняти. Залишитися в такому положенні протягом кількох секунд. Опустити ноги вниз і постаратися стати через бік. Не варто різко відривати тіло від підлоги.
Сидячи на підлозі, випрямити ноги, а руки зігнути в колінах. За допомогою рук і тулуба, треба бути схожим на сідниці: вперед і назад.
Сидячи на стільці, руки покласти за голову, а ноги схрестити. У такому положенні треба повертатися праворуч і ліворуч. Змінивши ноги, вправу повторити ще раз.
Стати навколішки, наголосити на руки, які зігнуті в ліктях. По черзі вигинати та прогинати спину.
Сидячи на колінах, нахилитися вперед і доторкнутися чолом до підлоги (у міру можливостей). У той самий час руки витягнути вперед чи простягнути вздовж корпусу. Затриматись у такому положенні кілька секунд.

Не варто забувати, що лікувальну гімнастику виконують лише на стадії ремісії після обстеження та лікування. У період гострого болю суворо забороняється проводити будь-які фізичні вправи. Починати гімнастику треба обережно та повільно, поступово збільшуючи навантаження. Не варто інтенсивно та різко виконувати вправи, можна спровокувати напад гострого болю.

Фізичні вправи, виконані акуратно та правильно є ефективним методом у боротьбі з компресією нервів у поперековому відділі. Вправи стимулюють кровообіг, усувають застійні процеси у м'язах, сприяючи цим одужанню.

Що робити при защемленні нерва в попереку

Перше, що слід запам'ятати: при гострому нападі болю категорично забороняється розігрівати спину. Вся справа в тому, що вплив тепла на проблемну ділянку загрожує набряком, адже тепло посилює приплив крові до ураженого місця. У результаті підвищується і посилюється тиск на нервову тканину, що є наслідком набряку. Прогрівання попереку може частково заспокоїти біль, проте ненадовго результатом впливу тепла стане повернення болю з новою інтенсивністю.

З появою гострого болю насамперед хворого слід укласти на тверду поверхню. Як тверда поверхня може виступати навіть підлога, якщо вона не сильно холодна. Але все ж таки краще підстелити під хворого тонкий матрац або ковдру. Зручне становище тіла може полегшити долю хворого. Обов'язково викликати лікаря. До приходу лікаря, якщо хворий із цим раніше стикався, прийняти знеболюючий засіб у вигляді таблеток, ректальних свічок або ін'єкцій. Тільки не все одразу, одне з трьох. При нестерпному болю краще зробити ін'єкцію з знеболюючим препаратом. Як протизапальний та знеболюючий засіб виступають нестероїдні протизапальні засоби: диклофенак, ібупрофен, анальгін, кеторол. Для розширення судин та покращення кровообігу спазмованих м'язів рекомендується прийняти дві таблетки но-шпи, які швидко знімуть спазм.

При наданні ефективної медичної допомоги насамперед усувають повністю біль та спазм кістякових м'язів. Коли біль зменшується, можна продовжити лікування таблетками та засобами зовнішнього застосування, до складу яких входять мазі, гелі, креми, що містять нестероїдні протизапальні препарати.

При спазмі кістякових м'язів призначають міорелаксанти (мідокалм), які швидко відновлюють функції м'язів та постраждалих органів.

При дуже сильних болях проводять новокаїнові блокади: розчин новокаїну вводять підшкірно або внутрішньошкірно в ділянку найбільшого болю і вздовж хребта з обох сторін.

Для заспокоєння хворого призначають снодійний та заспокійливий засіб, оскільки лікування центральної нервової системи має велике значення при даній терапії.

Після того, як біль вщухне, доцільні фізіотерапевтичні процедури, масаж та лікувальна гімнастика. Лікування защемлення нерва ефективне у комплексі з основними (медикаментозні препарати) та допоміжними (масаж, фізіопроцедури, лікувальна гімнастика) медичними заходами.

Лікування народними засобами затискання в попереку

Рецепти народної медицини можуть бути дуже ефективними при лікуванні затискання в попереку. Однак проводити таке лікування потрібно тільки в комплексі з основним лікуванням і після відвідування лікаря.

Запам'ятайте! Не варто займатися самолікуванням. Це загрожує серйозними ускладненнями, що призводять до знешкодження та інвалідності.

Ось кілька рецептів, здатних усунути симптоми защемлення в попереку:

Настоянка з лаврового листя

Подрібнити дві столові ложки лаврового листя (можна свіжого або сухого), залити горілкою в кількості 200 мл. Дати настояться протягом 2-3 днів. Отриманий настій втирають у уражену ділянку.

Мед та борошно

Компрес з меду та борошна робиться таким чином: змішати 100 г меду і 100 г борошна до утворення однорідної маси. Повинен вийти невеликий коржик. Прикласти коржик до хворого місця, накласти бинтову пов'язку і укутати вовняним шарфом. Залишити компрес на ніч, а вранці його зняти.

Лікувальні ванни

Оздоровчий ефект при защемленні нерва здатні надати лікувальні ванни. З цією метою у ванну з теплою водою додають настій коренів лепехи, кори дуба або кінського каштана. Перебувати у воді можна не більше 20 хвилин.

Сік селери

Одну столову ложку свіжого соку селери приймають перед кожним їдою. Також віджатий сік селери прикладають на поперек як компрес.

Ялицева олія та настій валеріани

Олію ялиці або настій валеріани наносять на хворе місце і розтирають до повного всмоктування в шкіру. Потім накриваю теплою тканиною чи вовняним шарфом.

Профілактика затискання у попереку

Профілактичні заходи проти защемлення в попереку полягає в наступному:

Боротьба із зайвою вагою. Надмірна вага негативно позначається на стані хребта, оскільки впливає на ущільнення міжхребцевих дисків, провокуючи появу гриж, які сприяють защемленню нервів.
Рівна спина. Правильна постава перешкоджає розвитку хвороб хребетного стовпа та внутрішніх органів. Необхідно змалку привчати дитину стежити за поставою.
Фізична активність. Сидячий спосіб життя є однією з причин, що веде до защемлення у хребті. Тому для запобігання утиску нервів необхідно збільшити рухову активність і заняття спортом.
Позбавити хребет одностороннього тиску на нього. Наприклад, звичка носити сумку на одному плечі, в одній руці. При односторонній дії на хребет може защемитися нерв на боці, де виникає тиск.
Уникати ушкоджень та травм хребта.
Не здійснювати різких рухів під час занять спортом або за тривалого перебування у стані спокою.
Уникати нічного відпочинку на надмірно м'яких перинах, пухових матрацах та високих подушках.
При болях, що різко виникли, своєчасно звертатися до лікаря.

Дотримання вищезгаданих заходів допоможе знизити ризик розвитку рецидивів.

(104 оцінок, середнє: 4,80 із 5)

Багато людей знайомі не з чуток з таким явищем, як різкий пронизливий біль у ділянці нирок хребетного стовпа. Головною причиною такого стану є защемлення або утиск нерва в поперековому відділі хребта.

Лікування та клінічні симптоми проявів неврологічної патології найбільше на собі відчувають люди, чий вид діяльності пов'язаний із постійною роботою на відкритому повітрі, а також категорія громадян середнього та старшого віку. Найбільш ймовірні причини защемлення поперекового нерва, а також симптоми захворювань та способи медикаментозного лікування будуть розглянуті в цій статті.

Ішіас: причини, симптоми, діагностика та лікування захворювання

Біль, що поширюється вздовж сідничного нерва, може бути викликаний ішіасом. Захворювання обумовлюється компресійним затисканням корінців попереково-крижового нерва. Найбільш ймовірні причини клінічного прояву полягають у патологічному стані міжхребцевих дисків, стенозі, остеофіті або поверхневому крайовому розростанні патологічного наросту на кістковій тканині суглоба поперекового відділу.

Защемлення поперекового нерва відбувається у міжхребцевому отворі чи хребетному каналі. Нервові закінчення можуть виходити межі хребта. Клінічна симптоматика проявляється у больовому синдромі ущемленого попереково-сідничного нерва, що іррадіює в нижню частину сідничної зони та задню поверхню нижньої кінцівки. При утиску поперекового нерва пацієнт відчуває гострий біль, що стріляє, поєднується з поперековим болем, який доходить до колінного суглоба і стопи. Особливо гостро прояв больового синдрому при утиску нерва в попереку, відчувається при підйомі випрямленої ноги більш ніж на 60 º, яка віддає в контралатеральну ногу, провокуючи нижній перехресний синдром (характерна ознака при ішіасі).

Нервовий біль у попереку діагностується за допомогою магнітно-резонансної та/або комп'ютерної томографії. Діагностичні дослідження при защемленні нерва в поперековому відділі спрямовані на визначення чутливості, сили тонусу та рефлексів м'язової структури. Дослідження електроміографічним способом здійснюється при наростаючій картині компресійного стану запаленого нерва в попереку, що унеможливлює імітацію ішіасу у разі прояву тунельної нейропатії або полінейропатії.

Лікування ущемленого нерва в поперековому відділі при підтвердженому діагнозі починається з призначення нестероїдних протизапальних препаратів, наприклад Лорноксикаму, Ацетамінофену, Диклофенаку та інших фармакологічних комбінацій. При защемленні нерва в попереку біль і м'язові спазми блокуються призначенням міорелаксантів і кортикостероїдів, що дозволяють усунути гострі радикулярні больові синдроми.

При защемленні нерва в попереку лікування хірургічним способом призначається при явній вираженості міжхребцевої грижі з м'язовою слабкістю або у разі прогресуючого стану неврологічного дефіциту, а також при резистентності до медикаментозної терапії протягом 6 тижнів.

Стеноз хребетного каналу

Звуження хребетного каналу, яке обумовлюється здавлюванням спинномозкових корінців до їх виходу з міжхребцевого отвору, що викликає біль у попереку і які у клінічній симптоматиці защемлення нервових закінчень, називають хребетним стенозом.

Така клінічна патологія може мати набутий чи вроджений характер. Найбільш поширена форма неврологічного захворювання має набутий тип, який є провокуючим фактором виникнення ішіасу у пацієнтів середнього та старшого віку.

Існує кілька причинно-наслідкових факторів, що визначають патологічний стан у попереку. Сідничний нерв защемляється внаслідок різних порушень, що мають дегенеративно-дистрофічний характер, таких як артропатія, остеоартрит, спондилолістез з компресією кінського хвоста, деформаційного стану зв'язок та інших патологій у міжхребцевому дисковому просторі. Всі ці фактори, що провокують, мають тенденцію до загострення з віковими змінами.

При защемленні нерва в попереку симптоми неврологічного захворювання проявляються у слабкості та больових відчуттях у нижній кінцівці під час ходьби. Такий невропатичний синдром визначає псевдо-або переміжну кульгавість.

При защемленні поперекового нерва симптоми звуження спинномозкового каналу можуть мати інші ознаки клінічної патології:

біль у сідницях;
гострий больовий синдром у стегні та/або гомілки під час ходьби;
дискомфортні стани в ділянці тазостегнового суглоба та попереку, що виражаються в гострому або ниючому болю.

Помічено, що при ходьбі похилою поверхнею вгору больовий синдром менш відчутний, ніж униз. Характерною ознакою при стенозі хребетного каналу є мавпоподібна поза людини зі злегка зігнутими колінами під час ходьби, що полегшує хворобливий стан.

При візуальному огляді у пацієнтів виявляється зміна рефлексів, м'язова слабкість та зниження чутливості у поперековому відділі хребта.

При утиску поперекового нерва лікування клінічних симптомів може бути як медикаментозним, так і невідкладним нейрохірургічним втручанням.

Що ж робити, якщо защеміло нерв у попереку? Насамперед необхідно пройти комплексну діагностику та отримати повну інформативну картину про поперековий відділ хребта. Сам по собі хребетний стеноз – це клінічний діагноз, що визначається на основі фізикального огляду, рентгенографії та за результатами анамнезу. Якщо болить поперек, нерви та їх сплетення можуть імітувати больовий синдром стенозу спинномозкового каналу, часто це нагадує діабетичну форму феморальної нейропатії. Ідентифікувати клінічну патологію допоможе якісна магнітно-резонансна томографія, яка має високу інформативність щодо попередження розвитку поперекової мієлопатії.

При болю в попереку при защемленні нерва лікування повинно мати багатокомпонентний підхід до проблеми. Крім суто медикаментозного впливу, ефективне застосування фізіотерапевтичних процедур, які у поєднанні з НПЗЗ дають позитивну динаміку в лікуванні стенозу. Люмбальна епідуральна або каудальна (крижова) блокада в деяких випадках є незамінним при затисканні нерва в попереку лікуванням. Уколи, або ін'єкції, є місцевими анестетиками і стероїдами, будучи високоефективним засобом лікування при стенозі спинномозкового каналу.

Люмбаго, або простріл хребта

Друга назва цього неврологічного захворювання – попереково-крижовий радикуліт, який характеризується раптовими нападами гострого та/або різкого болю в поперековій зоні. Причини виникнення захворювання криються у дистрофічних та дегенеративних порушеннях хребта, тобто у його змінах механічного характеру. Такими є:

пошкодження суглобів та міжхребцевих дисків;
порушення у суглобових зв'язках, м'язах чи волокнах нервових сплетень.

Характерним клінічним симптомом прострілу хребта є раптовий гострий біль у попереку, який не дає людині можливості розігнутися. Посилення гострого болючого синдрому спостерігається при спробі повороту або нахилу тулуба.

Однією з можливих причин хворобливого стану є спазм навколохребцевого м'яза, що виникає при піднятті тяжкості, різких поворотах та нахилах, переохолодженні тощо. Люмбаго та радикулопатія, або просто радикуліт, мають багато загальних симптоматичних ознак. Загальним симптомом є ураження нервових корінців спинного мозку в поперековому відділі хребта.

Якщо защеміло нерв у попереку, що робити людині у цьому випадку? Найпростіший спосіб полегшити свій стан перед приїздом працівників швидкої допомоги - це спробувати розслабитися і прийняти найзручнішу позу, яка найменш болісна.

Наступна дія - це прикласти капустяне листя до попереку і зафіксувати їх положення вовняною тканиною. Після приїзду швидкої допомоги фахівці нададуть необхідну медичну допомогу. Стандартною схемою медикаментозного лікування люмбаго є застосування фармакологічних препаратів, які мають протизапальну та знеболювальну дію. Важливим елементом у лікуванні захворювання є усунення спазму м'язів та блокування нервових закінчень (корінців). Надалі пацієнту буде запропоновано пройти низку терапевтичних процедур, які включають альтернативні методи лікування захворювання.

Термін «затискання» з точністю визначає недугу, у якому нервовий корінець виявляється буквально затиснутим між окремими хребетними дисками чи хребцями. Подібне явище негайно висловлюється больовим відчуттям. Стан може бути абсолютно різним. Одні страждають від постійного, інші - від болю, що ниє. Деякі не можуть навіть розігнути спину, страждають від прострілів та оніміння рук.

Різна больова симптоматика обумовлена конкретним защемленим нервом, який може бути відповідальним за такі функції:

вегетативну;
чутливість;
рухову.

Люди, які страждають від остеохондрозу і періодів загострення невралгії, знають по собі про гостре хворобливе відчуття, що виникає від защемлення нерва в грудному відділі. Анальгетики практично безсилі. Вгамувати біль і полегшити свій стан при подібних недугах досить складно. Симптоматика нападів нерідко схожа на серцеву недостатність і проявляється такими ознаками:

Малорухомістю хребта в грудній ділянці, але збереженням рухової функції шийного відділу. Затискання в останньому відбувається набагато рідше. Воно більш характерне для інших відділів хребта, оточеного нервовими закінченнями, що відрізняються високою чутливістю до будь-якого дисбалансу.
Міжреберну невралгію може спровокувати здійснення різкого руху, підняття тяжкості, незграбний поворот верхньої частини тулуба. Необов'язково брати штангу незвичного ваги, щоб стався напад. Вага може бути аналогічна тому, з яким постійно працює спортсмен. Це стосується і життєвих ситуацій, які не пов'язані з тренуваннями.

Визначити конкретне джерело проблеми складно як звичайній людині, а й спеціалісту. Візуальний огляд який завжди дозволяє навіть лікаря встановити - викликана біль серцевої недостатністю чи невралгією. Щоб правильно встановити діагноз, призначають обстеження. Воно дозволяє виключити проблеми із серцем.

Найбільш уразливими вважаються вегетативні та чутливі нерви. Коли один з них виявляється затиснутим, виникає пульсуючий і періодично біль у серцевій ділянці. Дихати стає важко. Якщо спробувати глибоко вдихнути повітря, болючі відчуття різко посилиться. Симптоми подібні до серцевого нападу, але причина невралгічного характеру. І якщо прийняти серцеві препарати, полегшення не настане.

У грудній ділянці відчувається сильна скутість. Вона стає більш вираженою, коли людина намагається здійснити будь-який рух. Локалізація болю відчувається від ребер до хребетного відділу. Іноді вона супроводжується порушенням серцевого ритму. Це часто призводить до постановці помилкового діагнозу, коли невралгію приймають за серцевий напад чи ішемію. Защемлення нерва, на відміну порушень у роботі серця, супроводжується тривалими хворобливими відчуттями, які купірують медикаменти.

Якщо нерв сильно передавлений, до решти симптоматики можуть додатись біль у шлунку, який нагадує гастроентерит, коліт, виразку. Виключити ці недуги можна самостійно. Достатньо прийняти спазмолітик. Якщо він допоможе полегшити стан, значить проблема носить гастроентерологічний характер. В іншому випадку болі спричинені невралгією. Виникнення неприємних відчуттів у м'язових тканинах ще більше погіршує самопочуття людини. Це викликано реакцією у відповідь. М'язи, якщо нерв затиснутий, судомно скорочуються, багаторазово посилюючи болючі відчуття.

Защемлення може мати епізодичний характер. Іншими словами, замість тривалого болю людини мучать напади, що відрізняються між собою за характером симптоматики і тривалості. Нерідко невралгія може виявлятися вночі, коли організм перебуває у стані спокою. Нерв нерідко виявляється защемленим і моменти прийняття розслабленого становища, коли м'язи не перенапружуються.

Які причини провокують недугу?

У групі ризику люди похилого віку. Природні процеси старіння в організмі не проходять безвісти для кісткової тканини, хребта, нервової системи. Це аж ніяк не означає того, що молоді люди не страждають від цієї недуги. Існують і інші причини, що провокують затискання нервових корінців.

Нерідко невралгія розвивається на фоні вегетосудинних порушень, що зачіпають не тільки грудну ділянку. Практично кожен має цю дистонію, що значно розширює потенційну групу ризику. Виявляється подібне порушення метеозалежності, тобто реакцією на зміну погодних умов, що сильно виражені головними болями.

Вегетативні нерви відрізняються підвищеною чутливістю на будь-які моральні та психологічні навантаження. Люди, які вважають себе абсолютно здоровими, нерідко страждають від нападів головного і міжреберного болю після перенесення сильних стресових ситуацій.

Найбільш поширеною причиною, що призводить до защемлення нерва в ділянці грудної клітки, є загострення такої хвороби, як остеохондроз, а також викликаний проблемою зі спиною підвищений тонус м'язів. Ці два фактори найчастіше призводять до недуги, що розглядається.

Загострення остеохондрозу провокує зближення хребців на тлі деформаційних змін кісткової тканини, що дає поштовх для затискання нервового закінчення. Гіпертонус призводить до спазмів і не дозволяє м'язам розслаблятися, що спричиняє згубні наслідки. Обидва явища найчастіше виявляються у людей, які мають справу із вагомими фізичними навантаженнями.

Затискання нервового закінчення - це не просто біль, а й набагато серйозніші наслідки. Відбувається порушення нормального кровообігу, що негативно впливає на судинну систему, не дозволяє організму отримувати достатню кількість важливих ферментів, що транспортуються кров'ю. Передавлювання нерва може статися і через наявність грижі в грудях.

Нерви можуть защемлятися при прийнятті незручної пози через тривалі навантаження на спинний відділ. Передує проблемі розвиток міжхребцевої грижі. Людям, які страждають на остеохондроз, необхідно своєчасно розпочинати лікування. Інакше затискання почнуть відбуватися регулярно.

Лікування

Призначається виключно після точної постановки діагнозу та виявлення першопричини, через яку сталося пошкодження або передавлювання нервових закінчень. Незалежно від того, що дало імпульс, є деякі спільні дії, характерні для лікування цієї невралгічної проблеми.

Головною метою терапії є вивільнення та відновлення функціональності затиснутого нерва.Добре допомагає мануальна терапія. Домогтися полегшення стану, послабивши м'язовий тонус, може легко точковий масаж. Деяким достатньо одного сеансу, щоб зняти болючі відчуття.

Говорити про повне одужання, якщо біль відступив, не можна. Вона може повернутися знову, але вже у більш занедбаній стадії. Необхідно усунути причину, через яку сталося защемлення. Інакше воно знову повторюватиметься.

Людям із остеохондрозом необхідно постійно контролювати свій стан. Не можна залишати хворобу поза увагою. Обов'язково слід відвідати прийом у невропатолога, щоб пройти обстеження. Якщо цього не зробити, затискання нерва може статися абсолютно будь-якої миті.

З медикаментів найчастіше призначають спазмолітики та препарати, спрямовані на зміцнення стінок судин та покращення кровообігу. Перші дозволяють м'язам розслабитися, що вгамовує больові відчуття. Якщо випадок, по-справжньому, запущений, пацієнту наказують носити корсет, що фіксує.

Після зняття больових відчуттів призначають легку гімнастику та мануальну терапію. Обидва заходи дозволяють хребту відновити свої втрачені функції, повернутися до природного стану, попередити м'язові спазми. Пацієнтам, у яких діагностовано грижу, слід обговорити з лікарем можливість проведення операції з видалення. Без хірургічного втручання защемлення та біль у грудному відділі можуть мати регулярний характер.

Не можна позбутися затискання нервового закінчення в грудній клітці, якщо причина не була усунена. Заглушуючи больовий синдром, лише відстрочують настання серйозніших наслідків. Якщо не підійти до лікування правильно та своєчасно, це може призвести до паралічу та інвалідності. Це стосується й остеохондрозу. Прогресування хвороби призводить до незворотного зношування кісткових тканин.

Коли спина болить, необхідні спокій та терапія. Лікувальні процедури, якщо прислухатися до порад спеціалістам, слід проходити двічі на рік. Нерідко для підтримки нормального стану хребта, щоб більше не страждати від болючих відчуттів, достатньо одного разу на рік.

Лікувальна гімнастика

Сприяє швидкому звільненню від защемлення нервових закінчень у грудній ділянці. Спеціальні вправи можна робити і за хронічного перебігу хвороби, і за загострення. Головне, якщо при виконанні з'являється біль, припиняти заняття та приймати комфортну для себе позу.

Терапевтичний комплекс включає наступні вправи:

Сідають на стілець. Випрямляють спину. Руки кладуть на потилицю, роблять прогин. Хребтом притискаються до верхньої частини спинки, прогинаються і нахиляються вперед. Повторюють рух 4 рази. При прогинанні назад роблять вдих, а при нахилі вперед - видих.
Встають рачки, фіксують положення хребта. Голову тримають прямо, що сприяє вирівнюванню хребетного стовпа. Починають прогинати та вигинати спину. Шийний відділ має продовжувати хребет. Робити рекомендується від 5 до 8 повторень за 1 цикл. Кожен прогин повинен супроводжуватися поверненням початкову позицію.
Лягають на живіт. Руки, упираючись долоньками в підлогу, ставлять поряд із тулубом. Піднімають верхню частину тіла. Ноги залишаються на підлозі, а не піднімаються. Число повторюваних повторів становить 5-8. Голову в крайній верхній точці не можна закидати назад дуже сильно. Грудний відділ повинен розтягуватися саме завдяки згинання.
Лягають на спину. Голову, шию та корпус піднімають, ноги відривають від поверхні підлоги. За раз потрібно робити від 8 і до 10 повторів.

Комплекс досить простий, але ефективний.

Як запобігти защемленню нерва?

Коли болючі відчуття пройшли і хвороба відступила, не можна розслаблятися. Якщо защемлення відбулося, воно може знову повторитись. Щоб уникнути рецидиву, необхідно дотримуватись наступних рекомендацій:

Намагатися не переїдати. Найкраще їсти частіше, але меншими порціями. Інакше зросте навантаження на хребці.
Бажано, якщо з'являється найменша можливість намагатися відпочивати в санаторіях і на курортах, розташованих біля моря.
Повністю відмовитись від носіння важких сумок, звичайно, не вийде. Але вага піднімати слід правильно, періодично змінюючи плече.
Коли робота пов'язана з переважно сидячим способом життя, обов'язково потрібні перерви. Можна робити гімнастику або просто проходити туди-сюди.
Грудну клітину обов'язково потрібно тримати у теплі. Одяг слід вибирати лише за погодою.

Підбиття підсумків

Обов'язково слід пам'ятати, що защемлення нерва у грудному відділі хребта має схожу симптоматику з порушеннями у роботі серцевого м'яза. Щоб своєчасно провести комплексну терапію та позбутися недуги, обов'язково потрібно пройти обстеження.

Самостійно визначити необхідність звернення до фахівця дозволяє відсутність покращень після ухвалення серцевих препаратів. Вони не купірують болючі відчуття. І якщо це так, слід йти на прийом до лікаря.

Щоб попередити ризики затискання нервових закінчень у ділянці грудної клітки, необхідно створювати умови, за яких м'язи не перенапружуються. Оскільки це нерідко призводить до виникнення невралгічної патології.

Вилікувати защемлення можна лише тоді, коли не просто вивільняють нерв, а й повністю відновлюють його нормальну функцію. Не існує жодного універсального методу лікування. Правильна терапія передбачає поєднання медикаментів, гімнастики, масажу та інших процедур. Інакше проблема лише змінюватиметься моментами полегшення, а напади повторюватимуться.