- Дисципліна: Екологія ХМАО
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря в Ханти-Мансійському автономному окрузі в 1996 році склали 2 384 357 000 т, у тому числі:
- тверді речовини – 20,987;
- газоподібні та рідкі - 2 363,370.
Питоме навантаження забруднюючих речовин на території округу склало 4,5 т/км 2 . У районах з розвиненою промисловістю (Сургутський, Нижньовартовський, Нафтоюганський) цей показник досягає 15 т/км 2 .
Найбільше забруднення атмосфери відбувається у результаті підприємств паливної промисловості, електроенергетики, газового концерну “Газпром”, частку яких припадає 93% від загального викиду промисловості округу (табл. 1.1, 1.2, рис. 1.1).
Таблиця 1.1
Викиди підприємств – основних забруднювачів атмосферного повітря
| Підприємство | Маса викиду, т/рік |
| ДП "Тюментрансгаз" | 173944,600 |
| НГВУ "Мамонтівнафта" | 70953,161 |
| Департамент видобутку та підготовки нафти, м.Райдужний | 54439,411 |
| НГВУ “Лянторнафта” | 50741,375 |
| НДВУ “Юганськнафта” | 37974,831 |
| НДВУ "Нижньовартовськнафта" | 37258,512 |
| НГВУ “Дружбанафта” | 32351,317 |
| Сургутське УМН | 31077,832 |
| НГВУ “Ватьєганнефть” | 30890,050 |
| НГВУ "Федоровськнафта" | 28387,756 |
Викиди забруднюючих речовин від стаціонарних джерел
У 1996 році від стаціонарних джерел в атмосферу надійшло 1039257 т забруднюючих речовин (44% від загальної маси викидів). Обсяги викидів забруднюючих речовин, у атмосферу від стаціонарних джерел галузей народного господарства та його співвідношення наведено у таблиці 1.2 і рис. 1.1.Таблиця 1.2
Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферу від стаціонарних джерел галузей народного господарства Ханти-Мансійського автономного округу, тис. т/рік
|
Таблиця 1.3
Викиди від стаціонарних джерел забруднення атмосфери Ханти-Мансійського автономного округу, тис. т/рік
| Інгредієнт | 1992 р. | 1993 р. | 1994 р. | 1995 р. | 1996 р. | Зміни за 5 років, % |
| Тверді речовини | 25 | 24 | 23 | 18 | 21 | -16,0 |
| Сірчистий ангідрид | 12 | 11 | 11 | 8 | 7 | -41,6 |
| Окис вуглецю | 430 | 359 | 371 | 291 | 360 | -16,3 |
| Окиси азоту | 168 | 116 | 112 | 89 | 83 | -50,6 |
| Вуглеводні та ЛОС | 823 | 736 | 740 | 621 | 560 | -31,9 |
| Всього: | 1459 | 1254 | 1264 | 1032 | 1039 | -28,8 |
У 1996 році проведено модернізацію камер згоряння газотурбінних установок у 7 лінійно-виробничих управліннях магістральних газопроводів ДП “Тюменьтрансгаз” (Казимське ЛПЗ, Таїжне ЛПЗ, Сосьвинське ЛПЗ та ін.). Метою модернізації камер згоряння газоперекачувальних агрегатів ГТК-10-4 є зниження викидів оксидів азоту в атмосферу з відпрацьованими газами, які в 1996 році зменшилися порівняно з 1995 роком на 3,481 тис. т, викиди оксиду вуглецю, 3 вуглеводнів5. т та 6,511 тис. т відповідно.
Загалом ДП “Тюментрансгаз” викиди забруднюючих шкідливих речовин збільшилися на 19,438 тис. т.
У зв'язку з обмеженням прийому Тобольським нафтохімічним комбінатом нафтового попутного газу газопереробних заводів округу відбулося скорочення переробки нафтового попутного газу на нафтопромислах Ханти-Мансійського автономного округу. У Нижньовартівському районі практично весь нафтовий газ у період з 20 травня по 4 червня 1996 спалювався на смолоскипах, що призвело до збільшення викидів шкідливих забруднюючих речовин в атмосферу на 40,1 тис. т.
По районах Ханти-Мансійського автономного округу викиди розподіляються таким чином, тис. т (у дужках наведено зміну протягом року):
| - | Сургутський район | - | 343,810 | (-47,2); |
| - | Нижньовартівський район | - | 265,936 | (+40,1); |
| - | Нафтоюганський район | - | 166,863 | (-47,6); |
| - | Білоярський район | - | 98,740 | (+21,3); |
| - | Жовтневий район | - | 73,999 | (+37,3); |
| - | Кондинський район | - | 32,867 | (-1,6); |
| - | Радянський район | - | 30,354 | (-0,2); |
| - | Ханти-Мансійський район | - | 14,974 | (-3,2); |
| - | Березівський район | - | 11,714 | (+8,3). |
Аварійні викиди у повітря
У 1996 році на території округу зафіксовано 44 аварійні викиди в атмосферу, головним чином від підприємств нафтової та газової промисловості. До порушників застосовано штрафні санкції у сумі 360 млн. рублів. Основними причинами аварійних викидів були пориви трубопроводів. Сумарний викид забруднюючих речовин становив близько 7,5 тис. т, їх понад 60% посідає вуглеводні.Найбільші аварії допущені на підприємствах:
- НДВУ ”Мамонтівнафта” – 3 344,384 т;
- ВАТ ”Томськнафта” – 986,095 т;
- Нижньовартівське управління з компримування газу – 848,900 т.
Викиди від автотранспорту
Від автотранспорту 1996 року у повітря надійшло 1 345,100 тис. т забруднюючих речовин (табл. 1.6).Таблиця 1.6
Викиди від автотранспорту у Ханти-Мансійському автономному окрузі, тис. т/рік
|
Контроль над виконанням Закону РФ “Про охорону навколишнього природного середовища“ під час експлуатації автотранспорту здійснюється щорічно рамках операції “Чисте повітря”. Основними причинами порушень стандартів з охорони атмосферного повітря, виявленими внаслідок цього заходу, є:
- низька якість моторного палива;
- недостатня кількість або повна відсутність у містах та районах округу станцій технічного обслуговування;
- відсутність контрольно-регулювальних пунктів на підприємствах;
- Недотримання графіка технічного обслуговування автомобілів.
До порушників природоохоронного законодавства застосовувалися методи адміністративного впливу з накладенням штрафів у сумі (млн. крб.):
- 57 підприємств – 22,769;
- 10 посадових осіб – 2,981;
– 212 водіїв – 24,653.
Тимчасово до усунення несправностей призупинено експлуатацію 636 автомобілів.
Для зниження викидів забруднюючих речовин в атмосферу від автотранспорту необхідно виконати такі заходи:
- Запровадити проведення обов'язкової сертифікації палив;
- налагодити виробництво автомобілів з покращеними екологічними показниками за викидами відпрацьованих газів та опломбованим вузлом регулювання паливної системи;
- прискорити реалізацію розроблених РАТ “Газпром” програм з використання стиснутого газу як моторного палива на період 1997-2000 р.р.
Заходи щодо охорони атмосферного повітря
Державні капітальні вкладення охорону атмосферного повітря на 1996 року становили 4 319,3 млн. рублів (0,9% всіх капвкладень на охорону навколишнього середовища проживання і раціональне використання природних ресурсів), поточні витрати підприємств - 34,9 млрд. рублів.Реалізація повітроохоронних заходів дозволила знизити викиди на 11,6 тис. т:
- за рахунок удосконалення технологічних процесів викиди знизилися на 17 підприємствах (Сургутська ДРЕС-2, Комсомольське ЛПЗ МР, Сургутське управління теплопостачання та ін.) на 7,280 тис. т;
- на 6 підприємствах (ДП “Сургутнафтопродукт”, Ортьягунське ЛПЗ МТ КС-3 та ін.) підвищено ефективність діючих установок очищення газу, зменшення викидів становило 145 т;
- на п'яти підприємствах (НГВУ ”Лянторнафта”, Управління виробничо-технічного обслуговування та комплектації обладнання АТ “Юганськнафтогаз” та ін.) ліквідовано джерела забруднення атмосфери, викиди скоротилися на 3,960 тис. т.
Контроль за забрудненням атмосферного повітря
Для здійснення контролю за забрудненням атмосферного повітря в окрузі поставлено на облік 1488 підприємств, що мають викиди в атмосферу; проведено 1009 інспекторських перевірок дотримання законодавства з охорони атмосферного повітря; видано 1117 приписів. Притягнуто до адміністративної відповідальності 210 посадових осіб, оформлено 326 протоколів на підприємства-порушники загальну суму 211,532 млн. рублів. Тридцяти восьми підприємствам округу пред'явлено позови за недотримання природоохоронного законодавства з охорони атмосферного повітря у сумі 360,648 млн. рублів. У 1996 році було припинено діяльність 6 ділянок (цехів).Забруднення атмосферного повітря м.Нафтеюганська 1996 року
Концентрація шкідливих речовин (пилу, сірчистого газу, окису вуглецю, окису азоту, формальдегіду) в атмосферному повітрі м. Нафтоюганська визначається стаціонарною лабораторією ПОСТ-1. Коливання концентрації домішок за 1996 рік відбито у таблиці 1.7.Таблиця 1.7
Концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі м.Нафтоюганська у 1996 році
Порівняно з 1995 роком, коли концентрація пилу сягала 0,5 мг/м 3 , сірчистого газу - до 0,3 мг/м 3 , окису вуглецю до 3 мг/м 3 , окису азоту - до 0,08 мг/м 3 , 1996 року збільшилася верхня межа змін концентрації всіх визначених шкідливих речовин, крім формальдегіду.
Атмосферне повітря
Огляд стану атмосферного повітря з 2008 по 2011 рік
Атмосферне повітря.
В автономному окрузі основними джерелами забруднення атмосферного повітря є: факельні господарства підприємств нафтовидобутку, котельні та технологічні печі, резервуари ПММ, аварії на нафтопромислах та магістральних нафтогазопроводах.
Відповідно до статистичної звітності підприємств, які здійснюють свою діяльність на території Ханти-Мансійського автономного округу, обсяги викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел протягом останніх 3 років мають тенденцію до зниження. Так, з 2008 р. обсяг викидів з 2,3 млн. т зменшився до 2010 р. до 2,1 млн. т (таблиця 1).
Таблиця 1.
Викиди забруднюючих речовин в атмосферу від стаціонарних джерел, тис. т
| Муніципальні освіти | Обсяг викидів у 2008 р. | Обсяг викидів у 2009 р. | Обсяг викидів у 2010 р. | Відношення 2010 р. до 2008 р., % |
| Ханти-Мансійський автономний округ – Югра | 2294,2 | 2201,035 | 2129,428 | 92,8 |
| м.Ханти-Мансійськ | 0,748 | 0,664 | 0,927 | 123,9 |
| м.Білоярський | 31,660 | 27,365 | 29,343 | 92,7 |
| м.Когалим | 1,822 | 0,870 | 0,819 | 45,0 |
| м.Лангепас | 1,557 | 1,212 | 1,099 | 70,6 |
| м.Мегіон | 1,307 | 1,452 | 16,760 | 1282,3 |
| м.Нафтоюганськ | 0,874 | 0,669 | 0,799 | 91,4 |
| м.Нижньовартівськ | 31,098 | 24,038 | 16,640 | 53,5 |
| м.Нягань | 0,684 | 1,903 | 2,201 | 321,8 |
| м.Покачі | 0,699 | 0,548 | 0,604 | 86,4 |
| м.Пить-Ях | 5,333 | 4,407 | 3,757 | 70,4 |
| м.Райдужний | 0,553 | 0,361 | 0,358 | 64,7 |
| м.Сургут | 61,992 | 67,857 | 67,286 | 108,5 |
| м.Урай | 4,324 | 5,188 | 4,209 | 97,3 |
| м.Югорськ | 0,640 | 0,462 | 0,559 | 87,3 |
| Білоярський район | 111,712 | 152,571 | 154,884 | 138,6 |
| Березівський район | 38,433 | 66,714 | 47,695 | 124,1 |
| Кондинський район | 28,266 | 14,869 | 23,736 | 84,0 |
| Нафтоюганський район | 147,776 | 138,084 | 149,352 | 101,1 |
| Нижньовартівський район | 899,637 | 836,877 | 844,517 | 93,9 |
| Жовтневий район | 117,546 | 163,637 | 169,685 | 144,4 |
| Радянський район | 65,738 | 82,873 | 68,427 | 104,1 |
| Сургутський район | 525,103 | 401,975 | 373,851 | 71,2 |
| Ханти-Мансійський район | 216,736 | 206,428 | 151,905 | 70,1 |
Найбільше викидів забруднюючих речовин спостерігається на території Нижньовартовського (2010 р. – 844,517 тис. т, або 39,7% від загального обсягу) та Сургутського (2010 р. – 373,851 тис. т, або 17,6%) районів. У Жовтневому, Білоярському та Ханти-Мансійському районах близько 7-8% викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел.
На частку уловлених та знешкоджених забруднюючих речовин у 2008-2010 роках. стабільно припадає 0,3-0,4% від загальної кількості викидів, що відходять від усіх стаціонарних джерел.
Якість атмосферного повітря у містах Ханти-Мансійського автономного округу – Югри представлена у таблиці 2.
Таблиця 2
Динаміка зміни якості атмосферного повітря міст автономного округу, 2008-2010р.
| № п/п | Населений пункт | Пріоритетні забруднюючі речовини* | Ступінь забруднення
атмосферного повітря |
|||||
| 2008р. | 2009р. | 2010р. | 2008р. | 2009р. | 2010р. | |||
| 1 | м. Ханти - Мансійськ | ФНЛ, Ф | ФНЛ, Ф | ФНЛ, Ф, NО2 | підвищений | низька | низька | |
| 2 | м. Білоярський | Ф, ФНЛ | Ф, NО2, ФНЛ | Ф, ФНЛ | дуже висока | дуже висока | дуже висока | |
| 3 | смт. Березове | ВВ, ФНЛ, Ф | Ф, ФНЛ | Ф, ФНЛ | дуже висока | висока | висока | |
| 4. | м. Нафтоюганськ | Ф | ФНЛ NО2, Ф | ФНЛ NО2, Ф | підвищений | підвищений | висока | |
| 5 | м. Нижньовартовськ | Ф | Ф, NО2, ФНЛ | Ф, NО, NО2, ФНЛ | підвищений | підвищений | підвищений | |
| 6 | м. Райдужний | Ф | Ф, NО2, ФНЛ | Ф, ФНЛ | висока | дуже висока | висока | |
| 7 | м. Сургут | Ф, БП | Ф, БП | Ф, БП | висока | висока | підвищений | |
* У таблиці наведені домішки, які роблять найбільший внесок у забруднення атмосферного повітря, середньорічні та максимальні концентрації, яких перевищують ГДК.
БП – бенз(а)пірен, ВР – зважені речовини, Ф – формальдегід, ФНЛ – фенол, NО – оксид азоту, NО2 – діоксид азоту.
За перше півріччя 2011 року ступінь забруднення атмосферного повітря подано у таблиці 3.
Таблиця 3
Динаміка зміни якості атмосферного повітря міст автономного округу у 2011 році.
| № п/п | Населений пункт | Ступінь забруднення | |||||
| 2011 | |||||||
| січень | лютий | Березень | квітень | травень | червень | ||
| 1. | м. Ханти - Мансійськ | підвищений | висока | підвищений | висока | висока | підвищений |
| 2. | м. Білоярський | висока | дуже висока | висока | висока | висока | дуже висока |
| 3. | смт. Березове | низька | висока | висока | висока | висока | висока |
| 4. | м. Нафтоюганськ | висока | висока | висока | висока | підвищений | підвищений |
| 5. | м. Нижньовартовськ | підвищений | висока | висока | висока | висока | висока |
| 6. | м. Райдужний | висока | підвищений | підвищений | висока | висока | дуже висока |
Найбільший внесок у забруднення атмосферного повітря міст автономного округу у першому півріччі 2011 року зробили:
- формальдегід та фенол - середньомісячні та максимальні разові концентрації перевищували ГДК на всіх постах протягом усього періоду;
- оксид та діоксид азоту – середньомісячні та максимальні разові концентрації перевищували ГДК протягом усього періоду в м.Нижньовартівську, у червні на всіх постах крім м.Ханти-Мансійська.
У межах ліцензійних ділянок надрстан атмосферного повітря протягом усього періоду спостережень задовільний. Змісту визначених речовин у більшості випадків склали десяті та соті частки ГДК. У поодиноких випадках (у підфакельних зонах), зафіксовано перевищення ГДК по оксиду азоту, діоксиду та оксиду вуглецю, сажі.
Ханти-Мансійськ - маленька і затишна столиця величезного нафтового краю - розташувався на правому березі великого Іртиша, всього за 20 км від того місця, де він зливається з такою ж могутньою Об'ю.
На відміну від багатьох півдні міста, Ханти-Мансійськ, хоч і носить нове ім'я, стоїть на старому «нажитому» та «намоленому» місці. Колись тут було містечко остяцького князя Самара. В 1637 цар Михайло Федорович відправив сюди на поселення сім'ї ямщиків для організації ямського гону між Тобольськом і Березово, а Самаров містечко став Самарівським Ямом. Згодом все більшого значення набувала пристань – Самарово стало великим селом, яке відігравало чималу торгову роль за рахунок свого становища на середині шляху до Березового та Сургуту від Тюмені та Тобольська. Вже на початку 19 століття тут було збудовано кам'яну церкву Покрови Пресвятої Богородиці.
Після організації Остяко-Вогульського національного округу у 1931 році було прийнято рішення відбудувати його столицю – Остяко-Вогульськ за 5 км від села Самарове, яке стало частиною нового міста. Будували майбутній Ханти-Мансійськ заслані сюди на «перековування» всякі ненадійні «елементи». Досі ще корінні ханти-мансійці називають Перековкою район вулиці Розніна. Остяко-Вогульськ отримав своє нинішнє ім'я у 1940 році, а містом став у 1950 році.
Клімат та екологія Ханти-Мансійська
Клімат Ханти-Мансійська спеціалісти називають континентальним. Зими тут зазвичай дуже суворі та довгі – тридцятиградусні морози зафіксовані і у листопаді, і у квітні. Найхолодніші місяці – грудень та січень, температура зазвичай постійно тримається нижче -20 °С. Абсолютний мінімум температур для Ханти-Мансійська-49. Зимові вітри вносять додатковий дискомфорт у морозні дні. Літо, навпаки, може бути спекотним, з температурами, що сягають +40, але зазвичай така спекотна погода тримається недовго в липні, червень часто буває незвично холодним, з нічними заморозками.
Екологічна ситуація у місті дуже сприятлива, бо тут немає великих промислових підприємств. Оскільки більшість будинків опалюється невеликими газовими котельнями, то й цим джерелом забруднення можна знехтувати. Мабуть, основним забруднювачем є автотранспорт, але й тут не все так страшно – населення невелике та й транзитного транспорту небагато. Про чистоту повітря можна судити за кольором снігу – тут воно залишається практично білим усю зиму. Більше третини міської території зайняті парками та природними насадженнями.
Населення Ханти-Мансійська
Коли Ханти-Мансійськ тільки-но починав відбудовуватися, його населення було нижче 10 тисяч осіб. У доперебудовні та перебудовні роки чисельність коливалася в районі 30 тисяч. Потім стався досить різкий стрибок вгору з допомогою міграції, як внутрішньої, і зовнішньої.
За останніми даними статистики на початок 2014 року в Ханти-Мансійську проживає понад 93 тисячі городян. Середній вік населення не дуже високий, оскільки приїжджає сюди жити багато людей у працездатному віці. Більшість дорослого населення прибули сюди з інших населених пунктів країни, а ось майже всі діти вже зможуть назвати себе уродженцями міста.
Зараз у місті спостерігається справжній бебі-бум – природний приріст один із найвищих у країні (14 дітей на рік на тисячу населення). Також населення продовжує зростати за рахунок приїжджих із різних регіонів – Курганської, Тюменської, Челябінської області, Башкирії, Татарстану та інших. Багато хто приїжджає сюди на заробітки з азіатських республік колишнього СРСР. До речі, корінних жителів округу – мансі, ханти та ненців – тут не часто вдається побачити. Це переважно національна інтелігенція, що працює в освітніх та культурних установах.
Загалом рівень освіти мешканців досить високий, оскільки дуже значна частина їх працює в адміністративних структурах різного рівня, в освіті, культурі та кількох наукових установах.
За рахунок того, що в місті більшість приїжджих, особливих конфліктів на міжнаціональному ґрунті не виникає.
Райони та нерухомість Ханти-Мансійська
З півночі місто межує з багатокілометровою обської заплавою, з півдня його кордоном служить Іртиш. Найбільш старим районом є історична частина – Самарова. Основна частина міста розташувалася з іншого боку Самарівської гори, чи чугаса, як його тут називають. Нова забудова ведеться у різних районах міста. Наймолодшими мікрорайонами можна назвати Південний та Гідронамив, побудовані на відсипних ґрунтах у заплаві Іртиша.
Офіційного поділу на адміністративні райони в Ханти-Мансійську немає, для орієнтування використовують усталені неформальні назви: Самарова, Рибніков, Геофізика, студмістечко, ЦРМ, ЗМК тощо.
Центром вважається район вулиць Енгельса, Миру, Чехова, Калініна, Дзержинського. Головні вулиці променями розходяться від центральної площі міста, де розташований місцевий «білий будинок» — будівля уряду Ханти-Мансійського округу. Центр забудовувався в різний часТому тут можна побачити і ті будівлі, що можна назвати елітними будинками, і дерев'яні будинки будівлі 60-70 років, і приватну забудову різного сорту - від дерев'яних старих будиночків до котеджів. Від старої забудови, втім, у центрі залишилося не так уже й багато, хоча місцевий «Арбат» — пішохідна вулиця Маркса – нагадає про неї працюючу водопровідну колонку, до якої мешканці сусідніх будинків ходять за водою.
У центрі розташовані офіси основних державних служб, Югорський державний університет, центральний торговий комплекс «Гостиний двір», музеї, телекомпанія «Югра», великий православний храм та багато чого.
Але Ханти-Мансійськ – невелике місто, тому тут важко точно сказати, де закінчується центр.
Вулиця Комсомольська – майже центр
Вулиця Енгельса, що упирається в Об'їзну дорогу, начебто не центр, але до головної площі від сили кілометр. Тут, у районі вулиць Сиріна і Розніна, розташований район, що носить історичну назву ЦРМ (центральні ремонтні майстерні). ЦРМ є строкатою сумішю досить різних будинків, що досить щільно стоять один до одного: старі хати приватного сектора, таунхауси, п'ятиповерхівки, дерев'яні двоповерхівки і зовсім нові 12-поверхові будинки. Близькість до центру та розвинена інфраструктура роблять цей мікрорайон досить привабливим для житла.
Самарово – навпаки, має досить чіткі межі та орієнтири. Тут також є своя центральна площа, поряд з якою знаходиться знову відбудована на старому фундаменті церква Покрови Пресвятої Богородиці.
На вершині гори над Самаровом височить стела «Першовідкривачі землі Югорської», в якій розміщуються ресторан та оглядовий майданчик, але зараз будівля закрита – експлуатація виявилася надто дорогим задоволенням. Вершина стели вважається найвищою точкою у місті. Неподалік площі речпорт і автовокзал, розташовані в одному сучасному будинку.
Нині Самарово переживає друге народження. Тут багато будують: школи, дитячі садки та житлові будинки. Але все ж таки архітектурний вигляд старої частини міста важко визначити, тому що він занадто строкатий і швидко змінюється. Цегляні будинки у речпорта виглядають дуже респектабельно, але в Самарові все ще дуже багато типових дерев'яних двоповерхових будинків. Схилами, притискаючись до гори, чимало різноманітних приватних будинків і будиночків. Жити у Самарово вважається не дуже престижно. Є проблеми зі школою, вулиці не такі чисті, як у центрі міста, старе житло та інше. У центральну частину міста звідси потрапляють або вулицею Гагаріна, протяжність якої понад 4 км, або об'їзною дорогою та вулицею Енгельса.
Між Самаровим та новим мікрорайоном Південним розташовані кілька кварталів, відведених під приватне житлове будівництво. Назвати це «котеджним селищем» мова не повернеться, бо будують тут мешканці, хто будь що в рамках свого бюджету. Місце це згодом, може, й стане привабливим, але зараз про нього не скажеш нічого особливого.
Мікрорайон Південний збудований за останні 4-5 років на раніше порожньому місці вздовж вулиці Об'їзної. Раніше тут була щорічна заплавна заплава, і лише сучасні інженерні можливості та великі кошти дозволили побудувати на насипному ґрунті сучасний багатоповерховий район. Будинки тут різної поверховості - є і 3-4 поверхові з таунхаусами, і 5-поверхові, і будинки на 12 поверхів. Тут є велика школа ліцейського типу та дитячий садок. Поруч знаходяться аквапарк, льодовий палац, археопарк. Місце зараз дуже популярне у городян, хоча постійний вітер із Іртиша не всім подобається.
Такий новий мікрорайон збудований на півночі міста – в районі студмістечка. Тут у невеликих п'ятиповерхівках компактно розташовані університетські гуртожитки, неподалік є тенісний центр. Інфраструктура ще недостатньо розвинена, хоча все потрібне є.
Найпрестижнішим, мабуть, вважається у Ханти-Мансійську район вулиці Дуніна-Горкавича. Вулиця ця кілька сотень метрів завдовжки і забудована малоповерховими будинками з червоної цегли, спроектованими в єдиному стилі. Квартири дуже просторі з великими вікнами та заскленими лоджіями, з високими стелями. Як не дивно, в будинках немає ліфтів, тому не дуже зрозуміло, наскільки зручно житиме там мешканцям верхніх поверхів, що постаріли. Велика перевага цього мікрорайону полягає у сусідстві із прекрасним хвойним лісом, який майже оточує його. Прибудинкові території просторі з добре обладнаними дитячими майданчиками.
Дещо осторонь міста розташовані райони Учгосп та ОМК – у них теж будують нове житло, часто недороге, куди розселяють мешканців старого житла.
Ринок нерухомості в Ханти-Мансійську досить жвавий і для нього характерні два основні поняття: «дерев'яшка» і «капіталка», що належать, відповідно, до дерев'яного житла або до збудованого з більш ґрунтовних матеріалів. Ціни на однокімнатні квартири на вторинному ринку варіюють у межах від 1,7-2 мільйонів у дерев'яних будинках до 4 мільйонів – на Дуніна-Горкавича. Нове житло оцінюється дорожче – однокімнатна квартира коштуватиме у нових районах 3,5-4 мільйони. Ціни на двох та трикімнатні квартири відносно нижчі. Так, три кімнати у центрі у капітальному будинку можуть коштувати від 6 до 8 млн. руб., у дерев'яному – від 3,5.
Кімнати практично відсутні на ринку, але винайняти кімнату можна за 15-18 тисяч на місяць. Оренда хорошої однокімнатної квартири коштуватиме 20-25 тисяч рублів, трикімнатної – близько 40 тисяч. За високою ціною пропонуються ділянки під забудову у місті від 3-4 мільйонів за ділянку 7-10 соток у центрі до 1,5 мільйонів у районі Учгоспу. Для деяких виходом із глухого кута житлових проблем стає покупка балка (вагончика), який може коштувати до 1 мільйона рублів.
Стан інфраструктури
Жити в Ханти-Мансійську в сучасних будинках дуже зручно - вони добре пристосовані до сибірських морозів. Пластикові вікна та балконне скління стандартно встановлюються у всіх нових будинках. Батареї завжди гарячі, оскільки замість районних котелень і довгих теплотрас, що йдуть від них, повсюдно стоять маленькі автоматичні газові котельні, що опалюють один або кілька сусідніх будинків. Такі котельні стоять поряд з будинком або на даху, майже не займають місця і легко демонтуються, коли відпадає в них потреба.
Водопостачання може бути предметом гордості ханти-мансійців. Місцевий водопровідний вузол подає в будинки очищену по сучасним технологіямбез використання хлору чисту воду. Вода м'яка – майже не залишає накипу у чайниках та осаду на сантехнічних приладах.
Плити в нових будинках також часто газові, що зручно, оскільки газ дешевий. Електролічильники скрізь ставлять двотарифні, що також дозволяє економії.
Взагалі, у новій квартирі господар знайде не один лічильник, а 4-5: на газ, холодну та гарячу воду, на тепло та на електрику. Газ та електрика оплачуються окремо – найзручніше це робити через банкомат чи інтернет. Рахунок за решту комунальних послуг в однокімнатній квартирі буде від 2500 рублів. Якщо обслуговуюча компанія враховує показання теплолічильників, то платити доведеться менше, тому що радіатори легко відрегулювати потрібну температуру. У старому та старому житлі не все може бути так райдужно – залишилися ще будинки з пічним опаленням, водою з колонки та з відхожими місцями на вулицях. Що вже говорити про слабо пристосовані для житла вагончики та гаражні надбудови, але й там люди живуть.
Влада міста дуже багато робить для покращення вуличного дорожнього покриття. Місцеві дорожньо-комунальні служби містять великий парк спеціальної техніки для прибирання та ремонту вулиць, тому проїжджа частина у хорошому чи навіть відмінному стані, чого часто не скажеш про тротуари. Вони можуть бути зовсім відсутніми, бути викладеними горбатою плиткою (привіт Москві!), або частково зруйнованими. Сніг на тротуарах багатьох вулиць не прибирають до початку сніготанення, та й у дворах снігу також накопичується чимало.
Багато ханти-мансійці їздять на власних машинах, але пробок майже не буває, якщо не називати пробкою проїзд не на перший сигнал світлофора, а на наступний. Таку картину справді можна спостерігати в годину пік, — на початку і наприкінці робочого дня.
Громадському транспорту можна сміливо ставити 4 - рух регулярний, за розкладом, але інтервали все ж таки великі. Особливо це відчутно в морози. Окрім кількох автобусних маршрутів, чимало маршрутних таксі. Звичайне таксі теж доступне більшості мешканців – ціни не кусаються.
Хоча дитячі садки в Ханти-Мансійську будуються, забезпеченість дошкільними закладами – болюче питання для молодих сімей. Влаштувати дитину в садок у порядку черги вдається на 3-4 рік її життя, або не вдається зовсім. Звичайний вихід із цієї ситуації – найняти няню, незвичайний – записати дитину до сільського дитячого садка селища Шапша, що за 20 км від міста. І таке трапляється.
Ця будівля в стилі хай-тек — дитячий садок.
У місті налічується 15 шкіл, всі вони немаленькі, але й їх, мабуть, скоро не вистачатиме – діти ростуть швидко.
Підприємства та робота в Ханти-Мансійську
Ханти-Мансійськ ніколи не був промисловим центром. Великих підприємств у місті немає. Головний офіс у Ханти-Мансійську має ТОВ «Газпромнефть-Хантос» із кількістю співробітників близько півтори тисячі. Компанія розробляє Приобське та кілька інших нафтових родовищ. На родовищах робота ведеться вахтовим методом через віддаленість.
Із великих будівельних компаній варто згадати ЗАТ «СК ВНСС», яке є основним будівельним підрядником у місті. Є ще кілька дорожньо-будівельних компаній та геофізична експедиція.
Більшість городян все ж таки працюють не в промисловості, а в управлінських структурах, торгівлі, сфері послуг, житлово-комунальному господарстві, освіті та в банківській сфері. З банків найбільший вплив має Ханти-Мансійський банк, через який ведуть розрахунки багато підприємств міста. З наукових установ варто згадати Югорський науково-дослідний інститут інформаційних технологій, відомий своїм суперкомп'ютером SUN Fire 15000 та мега-антеною.
У сфері освіти, крім шкіл та дитячих садків, є коледж, університет, медична академія та численні установи додаткової освіти. Але, на загальне переконання ханти-мансійців, роботу в місті знайти складно.
Торгових підприємств досить багато, переважно, невеликих. У торговому центрі «Гостинний двір» є великий універсам із продуктами та промисловими товарами. Універмаг "Центральний" на вул. Маркса дещо поступається «Гостиному двору» за асортиментом.
Центральна площа, «Гостиний двір»
На вулиці Енгельса розташувався супермаркет економ-класу «Монетка», що приваблює цінами та чималим вибором товарів. З відомих мережевих магазинів у Ханти-Мансійську є «М-Відео», який нічим не поступається будь-якому зі своїх побратимів в інших містах. Ціни на більшість промислових товарів високої якості в столиці Югри дуже високі, тому городяни воліють купувати одяг, взуття, меблі, будматеріали та багато іншого в Сургуті або Пить-Яху.
Сільськогосподарські ринки, можна сказати, відсутні у місті. Єдиний торговий майданчик такого роду – ринок «Лукошко» має небагатий асортимент і високі ціни. Майже вся сільгосппродукція привізна, якщо не брати до уваги риби, лісової ягоди та картоплі.
Загалом, ціни на продовольство в місті одні з найвищих у країні, що відразу відчувають люди, які знову прибули сюди або повернулися з відпусток.
Кримінальна ситуація
Кримінальна ситуація в Ханти-Мансійську не напружена. Такі звичайні міські злочини, як викрадення машин та крадіжки, тут скоріше рідкість. УВС Ханти-Мансійська повідомляє про тенденцію до зниження злочинності у місті за 9 місяців 2012 року порівняно з аналогічним періодом попереднього року. Ось як виглядала статистика щодо місць скоєння злочинів: у магазинах – 62 злочини, на ринку – 1, у розважальних закладах – 43, у лікарнях, поліклініках, аптеках – 7, у спортивних спорудах – 13, у автомобілях – 44.
Про гучні злочини в Ханти-Мансійську майже не доводиться чути, тому будь-який тяжкий злочин стає відомим і обговорюваним. Так, улітку 2012 року говорили про вбивство, яке сталося у спортцентрі на вул. Гагаріна, де тренер убив свого начальника, але вже наступного дня зізнався.
Визначні місця Ханти-Мансійська
З міських пам'яток, які зазвичай показують туристам, перерахуємо деякі.
1) Археопарк із його унікальною композицією тварин палеоліту, виконаних у бронзі.
Археопарківські "Мамонти" стали неофіційним символом міста
2) Центр лижного спорту з біатлонним стадіоном, що розташувався серед тайгового лісу.
3) Музей Природи та Людини – напевно, найсучасніший краєзнавчий музей у Росії.
4) Художня галерея Фонду поколінь, що становить солідне зібрання російської живопису від ікон 16 століття до сучасних майстрів.
5) Ансамбль Храму Воскресіння Христового, створений у найкращих традиціях російської архітектури.
6) Музей геології, нафти та газу з його унікальними колекціями напівдорогоцінного та дорогоцінного каміння.
7) Штучно створений спуск для любителів гірських лиж та сноуборду, обладнаний сучасним витягом.
Оскільки адміністрація округу за часів губернаторства А.В. Філіппенка взяла курс на розвиток туризму, у Ханти-Мансійську було збудовано чимало об'єктів туристичної інфраструктури: готелі, ресторани, розважальні та спортивні центри.
Окрім численних спортивних об'єктів, де може активно відпочити людина будь-якого віку, є кілька улюблених місць молодіжної тусовки. Серед них – готельно-розважальний комплекс «Територія перших» на вул. Пушкіна, де можна потанцювати, пограти у боулінг, посидіти у барі. До переваг цього закладу відвідувачі відносять доступні ціни.
Добре відгукуються городяни та приїжджі про Chester Pub'е на Розніна, в якому можна не лише попити пиво, а й зі смаком поїсти зіграти партію на більярді. У ресторані LIBERTY на Комсомольській можна і вдень поїсти – заклад пропонує бізнес-ланчі – і ввечері затишно повечеряти. Середній рахунок закладу близько 800 рублів.
Особливою популярністю серед молоді мав нічний клуб «Галактика» на центральній площі, який зараз тимчасово не працює. Як і в будь-якому невеликому місті, елітних закладів у Ханти-Мансійську не так багато – сподіватимемося, що у міста все попереду!
1Одним з основних факторів антропогенного впливу на навколишнє середовище є відходи виробництва та споживання.
Виробничі відходи утворюються в результаті технологічних процесів різних виробництв і є залишками сировини, матеріалів, напівфабрикатів, виробів і товарів, що втратили свої споживчі якості. У Ханти-Мансійському автономному окрузі (ХМАО) більшість виробничих відходів утворюється при бурінні свердловин, видобутку, транспортуванні, підготовці та зберіганні нафти. За даними статистичної звітності. У 2000 році було утворено близько 1396 тис. Тонн виробничих відходів, з них основну частку складають відходи буріння, нафтошламів, забруднених ґрунтів. Крім того, за попередні роки на проммайданчиках було накопичено близько 4,24 млн. тонн цього виду відходів.
Слабо ведеться робота з переробки нафтошламів у таких найбільших нафтогазопереробних підприємствах, як «Когалимнафтогаз», «Урайнафтогаз», «Лангепоснафтогаз», «Мегіонафтогаз», «Нижньовартовськнафтогаз» та ін.
Відсутність полігону ускладнює утилізацію високо небезпечних виробничих відходів (2 клас небезпеки). 2000 року їх утворилося понад 71 тис. тонн, плюс накопичення за минулі роки близько 91 тис. тонн. Майже всі вони зберігаються на проммайданчиках підприємств.
Не менший внесок у забруднення довкілля роблять тверді побутові відходи (ТПВ). Вони утворюються в результаті життєдіяльності людей і є виробами і матеріалами, що втратили свої споживчі властивості в результаті фізичного або морального зносу.
2004 року в окрузі, за даними територіальних комітетів природних ресурсів та відділів Управління з охорони навколишнього середовища Ханти-Мансійського автономного округу, утворилося 1057 тис. тонн ТПВ. Їх складовими є: дерево, картон, папір, поліетилен, харчові відходи, склотара, текстиль, гума, металобрухт та ін.
Для розміщення ТПВ в окрузі організовано 104 санкціоновані звалища загальною площею 433 729 га. З них 13 являють собою спеціально обладнані полігони, побудовані за проектами та облаштовані відповідно до діючих СНІПів.
В окрузі ведеться робота з дооблаштування звалищ до рівня полігонів та будівництва нових полігонів.
У 2004 році на будівництві полігонів було освоєно 11377 млн. рублів, пайову участь брав окружний екологічний фонд.
У зв'язку з недостатньою кількістю полігонів та санкціонованих звалищ широко поширена практика вивезення відходів у місця неорганізованого складування, що становить особливу небезпеку для довкілля. 200 року природоохоронними службами було виявлено 67 несанкціонованих звалищ, на яких розташовувалося близько 10 тис. тонн відходів. Ними було зайнято 65,71 га. земель. Протягом року 53 звалища було ліквідовано.
У зв'язку зі ситуацією, що склалася, ми вийшли на комітет з охорони навколишнього середовища з проханням вжити заходів щодо очищення міста та зон відпочинку від ТПВ, зокрема, з проектом про створення на честь 75-річчя ХМАО студентського загону охорони навколишнього середовища (СОООС). Студети. Міські та заміські місця відпочинку, що входять до складу загону, будуть очищати від сміття, допомагати підприємствам у прибиранні територій та родовищ, проводити прибирання громадських місць відпочинку у святкові дні (Самотлорські ночі, Новий рікі т.д.) та інші заходи.
Бібліографічне посилання
Білокурова О.В. ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ХМАО СТВОРЕННЯ СОООС ДО 75-РІЧЧЯ ХМАО // Фундаментальні дослідження. - 2005. - № 10. - С. 76-76;URL: http://fundamental-research.ru/ru/article/view?id=6715 (дата звернення: 01.02.2020). Пропонуємо до вашої уваги журнали, що видаються у видавництві «Академія Природознавства»
Ханти-Мансійський Автономний округ є одним із тих небагатьох регіонів, які «годують» країну: у ньому видобувається величезна кількість вуглеводнів, що йдуть на експорт. Таким чином, можна з упевненістю стверджувати, що горезвісна «нафтогазова голка», на якій «сидить» Російська Федерація (і, на жаль, злазити з неї не збирається), розташовується саме там. Саме цією обставиною пояснюється, м'яко кажучи, не надто сприятлива ситуація в цьому краї.
по темі
Заради праведності, слід зауважити, що корінням ця проблема сягає ще радянського минулого, оскільки тоді, як стверджують екологи, проблемами захисту навколишнього середовища при видобутку корисних копалин та проведенням рекультиваційних заходів партія та уряд особливо не займалися. Це підтверджує ту обставину, що навіть у «лихі дев'яності», коли обсяги природних скарбів, що вилучаються з надр, різко знизилися, екологічна ситуація від цього практично не змінилася: грунти і водойми були настільки сильно забруднені (стверджується, що тільки однієї нафти, що потрапила на поверхню в внаслідок аварій, утримувалося до 5 мільйонів тонн), що самовідновлення їх практично не відбувалося. Незважаючи на те, що останніми роками і федеральна, і місцева влада докладають чималих зусиль, спрямованих на оздоровлення екологічної ситуації в Ханти-Мансійському АТ, вона, як і раніше, залишається дуже непростою. Основної шкоди природі цього краю завдає нафтогазова галузь. Зважаючи на високий ступінь зносу виробничих фондів (а багато хто з них дістався у спадок ще з часів СРСР), на об'єктах інфраструктури нерідко трапляються великі аварії, що тягнуть за собою викиди вуглеводнів. Особливо часто вони відбуваються на міжпромислових трубопроводах та внутрішньопромислових колекторах. Ще одним серйозним джерелом підвищеної екологічної напруженості в цьому регіоні є розмив так званих шламових комор, а також перетворення їх несанкціонованих звалищ промислових та побутових відходів.Згідно зі статистикою, на сьогоднішній день на території Ханти-Мансійського акціонерного товариства налічується понад 10 000 різних об'єктів, що негативно впливають на навколишнє середовище. Дуже значна частина з них викидає в атмосферу велику кількість шкідливих речовин. До таких належать факельні господарства, без яких не обходиться жодне нафтовидобувне підприємство; резервуари паливно-мастильних матеріалів; технологічні печі та котельні. Слід зазначити, що в останні п'ять-шість років їх викиди скоротилися на 30% і зараз їх обсяг становить близько 2 мільйонів тонн на рік.
Горяєв Станіслав
Проект на тему "Екологічні проблеми Ханти-Мансійського автономоного округу та шляхи їх вирішення", науково-практична конференція серед студентів спеціальності "Розробка та експлуатація нафтових та газових родовищ".
Завантажити:
Попередній перегляд:
ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ ТА МОЛОДІЖНОЇ ПОЛІТИКИ
ХАНТИ-МАНСІЙСЬКОГО АВТОНОМНОГО ОКРУГА-ЮГРИ
БЮДЖЕТНА УСТАНОВА
«УРАЙСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ КОЛЕДЖ»
21.02.01 «Розробка та експлуатація
Нафтових та газових родовищ»
Голова кафедри
«Електро- та теплоенергетики,
Нафтової справи»
______________________
«___» ____________2016р
ПРОЕКТ
ТЕМА: « Екологічні проблеми
Ханти-Мансійського автономного округу та шляхи їх вирішення».
Розробила: Горяєв С.Л., студент групи ТО-116
Спеціальність: 21.02.01. «Розробка та експлуатація нафтових та газових родовищ»
Керівник: Ісмуліна Г.І., викладач спеціальних дисциплін
м. Урай, 2016
Вступ………………………………………………………………………………
Основна частина:
Аналіз стануекологічної ситуації в ХМАО ………………………………………
Заключение…………………………………………………………………………….
Список використаних джерел ………………………………………………..
Додатки……………………………………………………………………………
Додаток 1-2-3
Вступ
Ханти-Мансійський автономний округ - один з найбільш динамічно розвиваються регіонів Росії, що володіє величезним і різноманітним природно-ресурсним потенціалом. Екологічна ситуація в окрузі формується під впливом фактора впливу народного господарства на навколишнє середовище, і більшу частину шкоди завдає нафтогазовидобувний комплекс, що є основою економіки округу.
Видобуток нафти та газу приніс округу позитивні результати: швидке піднесення економіки, активне підвищення рівня життя населення, заселення території, утворення селищ, мономіст, можливість працевлаштування населення. Але є й негативні сторони:у навколишнє середовище було пролито десятки мільйонів тонн нафти, відчужено і порушено сотні гектарів земель, спалено на смолоскипах сотні мільярдів кубометрів попутного нафтового газу, втратили своє господарське значення багато мисливських угідь, оленячих пасовищ, річок, озер, у кілька разів скоротився рівень видобутку.
Актуальність проекту полягає в тому, щозбільшення антропогенного впливу на навколишнє природне середовище округу, спричиняє порушення в стійкості екосистеми. Антропогенне навантаження негативно впливає на рослинний покрив і чисельність тварин, що призводить дозабруднення оболонок Землі: атмосфери, гідросфери, літосфери, що негативно впливає на здоров'я людини. зає необхідність убезпеки природних комплексів, не допущення екологічного колапсу, у розробці рекомендацій щодо збалансованого екологічного розвитку округу.
Завданням проекту євизначення можливих шляхів вирішення екологічних проблем у ХМАО та подання практичних рекомендаційщодо збалансованого еколого-економічного розвитку округу.
Цілі проекту:
1. Практичне закріплення та поглиблення студентами знань, здобутих на теоретичних та практичних заняттях.
2. Набуття навичок застосування отриманих знань на вирішення конкретних практичних завдань.
3. Знайомство з додатковою літературою на тему індивідуального проектування, новітніми досягненнями сучасної наукита техніки, керівними документами, стандартами.
4. Розвиток умінь використання інформаційно-комп'ютерних технологій.
5. Вивчення екологічних проблем Ханти-Мансійського автономного округу в період з 2007 до теперішнього часу та виявлення шляхів їх вирішення.Практичне закріплення та поглиблення студентами знань, здобутих на теоретичних та практичних заняттях.
Цей проект складається з: вступу, основної частини, висновків. В основному представлені аналіз стануекологічної ситуації у Ханти – Мансійському автономному окрузіЕкологічні проблеми, пов'язані з видобутком нафти та газу та шляхи їх вирішення в Ханти-Мансійському автономному окрузі.
Також у проекті є: діаграми, малюнки.
Для виконання проекту були використані: технічна література, конспекти теоретичних занять інтернет-ресурси та інші джерела.
Аналіз стану екологічної ситуації у ХМАО
Практично всю вуглеводневу сировину, що видобувається в Ханти-Мансійському автономному окрузі, транспортується трубопроводами. Територією округу проходить ціла мережа нафто- та газопроводів. Загальна довжина магістральних трубопроводів становить 9 тисяч кілометрів. Негативний вплив трубопровідного транспорту на навколишнє природне середовище досить великий і різноманітний. Найбільш істотні збитки навколишньому середовищу завдають аварії на продуктопроводах. Основною причиною аварій є корозія металу. Особливу небезпеку забруднення навколишнього природного середовища є місцями перетину трубопроводів з водними об'єктами. При прокладанні та реконструкції трубопроводів змінюються інженерно-геологічні умови, посилюються термокарстові процеси, утворюються просадки та провали, активізуються процеси заболочування. Внаслідок знищення природних місць проживання та порушення шляхів міграцій зменшується чисельність та видовий склад тваринного світу.
Екологічні проблеми, пов'язані з видобутком нафти і газу та шляхи їх вирішення у ХМАО
За оцінками, що наводяться в Концепції екологічної безпеки Ханти-Мансійського автономного округу на період до 2020 р., підкреслюється, що показники уловлювання та знешкодження шкідливих речовин в окрузі є найнижчими в РФ та в УрФО - 0,4%.
Екологічний стан ґрунтів
ХМАО одним із екологічних наслідків промислового освоєння території є значне вилучення земель під потреби нафтогазового комплексу. За даними економічного моніторингу, щорічно приділяється 15-20 тис. га земельних ділянок. Нині у користуванні нафтогазовидобувними компаніями перебуває щонайменше 160 тис. га земельних ділянок.
У процесі освоєння нафтових і газових родовищ найактивніший вплив на довкілля здійснюється в межах територій самих родовищ, трас лінійних споруд (насамперед магістральних трубопроводів), у найближчих населених пунктах (містах, селищах). При цьому відбувається порушення рослинного, ґрунтового та снігового покривів, поверхневого стоку, зрізання мікрорельєфу. Такі порушення призводять до зрушень у тепловому та вологому режимах ґрунтової товщі та до суттєвої зміни її загального стану, що зумовлює активний, часто незворотний розвиток екзогенних геологічних процесів. Видобуток нафти і газу призводить також до зміни горизонтів геологічного середовища, що глибоко залягають.
Відбуваються незворотні деформації земної поверхні внаслідок вилучення з надр нафти, газу та підземних вод, що підтримують пластовий тиск. У світовій практиці достатньо прикладів, що показують, наскільки значним може бути опускання земної поверхні під час тривалої експлуатації родовищ. Переміщення земної поверхні, що викликаються відкачуванням з надр води, нафти та газу, можуть бути значно більшими, ніж при тектонічних рухах земної кори.
Осідання земної поверхні, що нерівномірно протікає, часто призводить до руйнування водопроводів, кабелів, залізниць і шосейних доріг, ліній електропередач, мостів та інших споруд. Осідання можуть викликати зсувні явища та затоплення знижених ділянок територій. В окремих випадках, за наявності в надрах порожнин, можуть відбуватися раптові глибокі осідання, які за характером протікання і ефект, що викликається мало відмінні від землетрусів.
Підприємства з видобутку та переробки газу забруднюють атмосферу вуглеводнями, головним чином у період розвідки родовищ (при бурінні свердловин). Іноді ці підприємства, незважаючи на те, що газ – це екологічно чисте паливо, забруднюють відкриті водоймища, а також ґрунт.
Природний газ окремих родовищ може містити дуже токсичні речовини, що потребує відповідного обліку при розвідувальних роботах, експлуатації свердловин та лінійних споруд. На ділянках з порушеним рослинним покривом, зокрема трасами доріг, магістральних газопроводів та в населених пунктах, збільшується глибина протаювання ґрунту, утворюються зосереджені тимчасові потоки та розвиваються ерозійні процеси. Стан грунтів щонайменше істотно змінюється і за посиленні їх промерзання. Розвиток цього процесу супроводжується формуванням безодніх форм рельєфу. Швидкість пучення при новоутворенні багаторічних порід досягає 10-15 см на рік. При цьому виникають небезпечні деформації наземних споруд, розрив труб газопроводів, що нерідко спричиняє загибель рослинного покриву на значних площах.
Забруднення приземного шару атмосфери при видобутку нафти та газу відбувається також під час аварій, переважно природним газом, продуктами випаровування нафти, аміаком, ацетоном, етиленом, а також продуктами згоряння.
На відміну від середньої смуги, забруднення повітря в районах Крайньої Півночі за інших рівних умов надає сильніший вплив на природу внаслідок її знижених регенераційних здібностей.
Порушення навколишнього середовища, обумовлені зміною інженерно-геологічної обстановки при видобутку газу, виникають по суті скрізь і завжди. Уникнути їх повністю при сучасних методахосвоєння неможливе. Тому головне завдання полягає в тому, щоб мінімізувати небажані наслідки, раціонально використовуючи природні умови.
Неправильна експлуатація надр сприяє зміні їхнього природного стану та веде до деформації. Наслідком цього стало, наприклад, землетрус у Нафтоюганську 1986 р. (2- і 3-бальные поштовхи були викликані техногенними причинами).
При будівництві та експлуатації трубопроводів має місце техногенний вплив на навколишнє природне середовище. Відбувається порушення рослинного покриву, величини та режиму стоку, водного режиму. Крім того, відзначається теплова дія, що веде до значної зміни інженерно-геологічних умов по трасах трубопроводів, що особливо суттєво для вічномерзлих ґрунтів і може сприяти активізації таких процесів, як термокарст та термоерозія.
При аварійних ситуаціях відбувається забруднення атмосфери, підстилаючих ґрунтів та водойм на значних територіях.
У Ханти-Мансійському автономному окрузі було ухвалено закон «Про раціональне надрокористування». Значимість закону полягає в тому, що він дозволяє регулювати відносини володіння, користування та розпорядження надрами, промислового використання та охорони надр, дотримання природоохоронних норм та екологічної безпеки, ведення екологічного моніторингу та поєднання використання надр із збереженням традиційного способу життя нечисленних народів Півночі.
Шляхи вирішення екологічних проблем ХМАО
Перед нафтовою галуззю в ХМАО та по Росії загалом стоять такі завдання:
1. Поповнення запасів вуглеводнів та освоєння нових нафтогазоносних
провінцій у віддалених районах з імовірною відсутністю інфраструктури,
що вимагатиме значних інвестицій;
2. Підвищення рівня професійної підготовки кадрів та застосування технологій для того, щоб максимально ефективно провести розвідку та освоєння нових нафтових та газових родовищ.
3. Поліпшення стану довкілля, і навіть компенсація чи усунення екологічних наслідків діяльності нафтових компаній для довкілля.
4. Утилізація нафтового попутного газу.
Тема утилізації нафтового попутного газу розглядалася на федеральному рівні. Необхідно вирішити проблему переробки попутного газу, оскільки в ньому мають бути закладені механізми правового, економічного, ринкового регулювання відносин усіх заінтересованих сторін.
Сьогодні готовий новий, перероблений та збалансований варіант законопроекту. У ньому передбачено обов'язковий рівень використання попутного газу не нижче 95 відсотків. Відповідальність за наднормативні викиди газу та продукти його згоряння нестимуть не лише нафтовидобувні підприємства, а й усі учасники процесу використання попутного газу.
Питання екології слід розглядати в тісному зв'язку з економічним розвитком, оскільки саме воно багато в чому визначає стан довкілля та масштаби робіт щодо його оздоровлення.
З метою зменшення забруднення навколишнього середовища нафтогазовидобувним комплексом ведуться розробки та впроваджуються нові природозберігаючі технології. Освоюється безамбарне буріння, що дозволяє значно знизити обсяги виробничих відходів. Ведеться будівництво заводів з антикорозійного покриття трубопроводів. Освоюється застосування гнучких трубопроводів із армованого пластику, термін експлуатації яких не обмежений. Напрацьовуються технології ефективного очищення забруднених поверхонь із застосуванням бак. препаратів та різних промивних рідин. З метою зниження викидів забруднюючих речовин в атмосферу ведуться роботи з використання газу, що спалюється у смолоскипах, для виробництва бензину та вироблення електроенергії.
Виробництво має стати екологічно безпечним та гранично відповідальним, необхідне розширення мережі очисних споруд та полігонів для захоронення відходів.
У ситуації, що склалася, всі плани розвитку нових виробництв повинні розглядатися тільки з урахуванням сучасної екологічної ситуації в окрузі.
Негативний вплив на довкілля округу надають нафтогазовидобувний комплекс, електроенергетика, трубопровідний транспорт вуглеводневої сировини, лісопромисловий комплекс. Коротко охарактеризуємоосновні види негативного на навколишнє природне середовище ХМАО, здійснюваного даними господарськими комплексами.
У процесі освоєння нафтових і газових родовищ найактивніший вплив на довкілля здійснюється в межах територій самих родовищ, трас лінійних споруд (насамперед магістральних трубопроводів), у найближчих населених пунктах (містах, селищах). При цьому відбувається порушення рослинного, ґрунтового та снігового покривів, поверхневого стоку, зрізання мікрорельєфу. Такі порушення призводять до зрушень у тепловому та вологому режимах ґрунтової товщі та до суттєвої зміни її загального стану, що зумовлює активний, часто незворотний розвиток екзогенних геологічних процесів. Видобуток нафти і газу призводить також до зміни горизонтів геологічного середовища, що глибоко залягають. Відбуваються незворотні деформації земної поверхні внаслідок вилучення з надр нафти, газу та підземних вод, що підтримують пластовий тиск.
Основними видами негативного впливу ГРЕС на навколишнє середовище є: забруднення атмосферного повітря, теплове та хімічне забрудненняводних об'єктів (нафтопродукти, олії, бруд), шумове забруднення від працюючих агрегатів, загибель потрапляє у водозабірні споруди риби.
Практично всю вуглеводневу сировину, що видобувається в Ханти-Мансійському автономному окрузі, транспортується трубопроводами. Територією округу проходить ціла мережа нафто- та газопроводів. Загальна довжина магістральних трубопроводів становить 9 тисяч кілометрів. Негативний вплив трубопровідного транспорту на навколишнє природне середовище досить великий і різноманітний. Найбільш істотні збитки навколишньому середовищу завдають аварії на продуктопроводах. Основною причиною аварій є корозія металу. Особливу небезпеку забруднення навколишнього природного середовища є місцями перетину трубопроводів з водними об'єктами. При прокладанні та реконструкції трубопроводів змінюються інженерно-геологічні умови, посилюються термокарстові процеси, утворюються просадки та провали, активізуються процеси заболочування. Внаслідок знищення природних місць проживання та порушення шляхів міграцій зменшується чисельність та видовий склад тваринного світу.
Лісопромисловий комплекс негативно впливає на лісові екосистеми: порушується ґрунтовий покрив, змінюється гідрологічний режим річок та озер, територія забруднюється кинутою деревиною, змінюється чисельність та видовий склад тваринного світу.
Екологічний стан атмосферного повітря
Стан атмосферного повітря на автономному окрузі оцінюється як неблагополучний. Ханти-Мансійський автономний округ з 2007 по 2012 рік посідав перше місце в Російській Федерації за обсягом викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел. Найбільший внесок у забруднення атмосфери роблять підприємства нафтогазовидобувної промисловості. Вони впливають на атмосферу організованими та неорганізованими викидамизабруднюючих речовин та парникових газів. Забруднення атмосферного повітря підприємствами нафтогазового комплексу відбувається шляхом викиду хімічних сполук семи забруднюючих речовин: діоксиду та оксиду азоту, завислих речовин (неорганічного пилу), сажі, діоксиду сірки, вуглеводнів сумарних та оксиду вуглецю. Оксид вуглецю відноситься до парникових газів. Він призводить до появи парникового ефекту, що є чинником глобального потепління. Вуглеводні негативно впливають не тільки на навколишнє природне середовище, а й на здоров'я людини.Усі вуглеводні впливають на серцево-судинну системуі на показники крові (зниження вмісту гемоглобіну та еритроцитів), також можливе ураження печінки, порушення діяльності ендокринних залоз.
Найбільшу небезпеку в екологічному плані становить спалювання попутного нафтового газу на смолоскипах, які споживають кисень та забруднюють атмосферу оксидами азоту та сірки. Оксиди цих речовин, змішуючись з водяною парою, утворюють кислотні дощі, що призводить до закислення ґрунтів та водойм, загибелі риби, руйнування лісів.
Із загальної кількості атмосферних забруднювачів 99, 6% викидаються у природне середовище без очищення. У Сургутському, Нижньовартівському та Нафтоюганському районах на кожен квадратний кілометр із атмосфери в середньому випадає 20 тонн різних забруднювачів.За оцінками, що наводяться в Концепції екологічної безпеки Ханти-Мансійського автономного округу на період до 2020 р. наголошується, що показники уловлювання та знешкодження шкідливих речовин в окрузі є найнижчими в РФ та в УРФО – 0,4%.
Склавши та проаналізувавши графік показників викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел (додаток 1), можна зробити висновок про те, що в період з 2007 по 2010 роки кількість викидів скорочувалася, у 2011 та 2012 роках кількість викидів незначно збільшилася порівняно з попередніми починаючи з 2013 року кількість викидів почала значно зменшуватись. Максимальна кількість викидів за досліджуваний період спостерігалася у 2007 році, мінімальна кількість викидів – у 2014 році.
Екологічний стан водних об'єктів
Поверхневі води автономного округу зазнають потужного антропогенного навантаження, пов'язаного з активним розвитком в останні десятиліття інфраструктури міст і найбільшого в Росії нафтогазовидобувного комплексу. У результаті техногенного на водні об'єкти автономного округу стан поверхневих вод характеризується як неблагополучний. Так, річка Об на ділянках у межах автономного округу належить до категорії «брудна». Річка Іртиш відноситься до одного з найбільш забруднених водних об'єктів, що вимагають першочергового здійснення природоохоронних заходів. Багато річок ХМАО належать до категорій «дуже забруднена» та «брудна». Забрудненість водних об'єктів відбувається азотом нітритним, азотом амонійним, нафтопродуктами, сполуками заліза, міді, цинку, марганцю.
Повсюдно спостерігається невідповідність якості води в джерелах питного водопостачання встановленим санітарним нормам та правилам щодо заліза, марганцю, кольоровості; в окремих свердловинах - по каламутності, окислюваності, сірководню, азоту амонійному, міді. У багатьох свердловинах низький вміст кальцію, магнію, фтору та йоду у воді.
p align="justify"> Особливу актуальність для оцінки екологічної ситуації в регіоні представляють концентрації нафтопродуктів і хлоридів у поверхневих водах, які характеризують техногенні потоки забруднюючих речовин в районах нафтопромислів. Нафта може потрапляти у воду внаслідок природних її виходів у районах залягання. Але основні джерела забруднення пов'язані з людською діяльністю: нафтовидобуванням, транспортуванням, переробкою та використанням нафти як паливо та промислову сировину.
Надходження при бурінні свердловин засолених пластових вод призводить до збільшення мінералізації та, насамперед, іонів хлору. Особливо яскраво процес засолення проявляється у межах Самотлорського та Ватинського родовищ, територія яких належить до басейну річки Ватинський Єган. Води Ватинського Єгану та його приток відрізняються підвищеним вмістом хлоридів, що значно перевищує середній для регіону рівень.
За 2013 та 2014 роки найвищі показники забруднення (перевищення ГДК) поверхневих вод нафтопродуктами та хлоридами від впливу нафтогазовидобувного комплексу спостерігалися у Нижньовартівському, Нафтоюганському та Сургутському районах (додаток 2). Причиною цього є старі свердловини із підвищеними показниками аварійності на трубопровідних системах.
Екологічний стан ґрунтів
У ХМАО одним із екологічних наслідків промислового освоєння території є значне вилучення земель під потреби нафтогазового комплексу. За даними економічного моніторингу, щорічно приділяється 15-20 тис. га земельних ділянок. В даний час у користуванні нафтогазовидобувними компаніями знаходиться не менше 160 тис. га земельних ділянок
Чільне місце у порушенні екології грунтів займають підприємства нафтовидобувної промисловості та геологорозвідка. Одним із основних видів порушення екологічного режиму земель у ХМАО є забруднення земель нафтою та нафтопродуктами, буровими відходами та розчинами, мінералізованими водами. Техногенне втручання призводить до порушення поверхневого горизонту ґрунтів.
Найбільш екологічно небезпечними об'єктами нафтовидобутку є експлуатаційні бурові майданчики. Дослідниками зазначається, що при будівництві та експлуатації свердловин вирубується деревостої, живий грунт покривається знищується на 75-80%. Від 30 до 40% територій майданчиків забруднюється нафтою, буровими розчинами, хімічними реагентами, 3-10% схильне до затоплення водою. Прилеглі ділянки лісу часто захаращені деревиною та порубковими залишками, забруднені, відрізняються підвищеною вогненебезпечністю. Зростає обсяг нерекультивованих нафтозабруднених земель. Основний їх масив припадає на ділянки інтенсивного нафтовидобутку: Нижньовартовський, Нафтоюганський, Сургутський райони.
Аварії на нафтопроводах призводять до серйозних екологічних наслідків. У 2007 році на нафтопромислах автономного округу зареєстровано 5480 аварійних розливів, пов'язаних із видобутком вуглеводневої сировини. В результаті аварій в довкілля потрапило 10381,4 тонн забруднюючих речовин. З 2010 року спостерігається зростання середньорічних концентрацій вуглеводнів (нафтопродуктів).
У 2013 та 2014 роках дуже високі концентрації вуглеводнів, хлоридів та токсичність ґрунтових проб частіше спостерігалися на Самотлорській ліцензійній ділянці ВАТ «Самотлорнафтогаз».
Додаток 1
Малюнок 1 - Викиди забруднюючих речовин в атмосферу, тис. тонн
(з 2007 по 2014 рр.)
Додаток 2
Малюнок 2 - Карта забруднень поверхневих вод нафтопродуктами у ХМАО
Додаток 3
Малюнок 3 - Карта підвищених концентрацій хлоридів у поверхневих водах ХМАО